Постанова № 62624149, 10.11.2016, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №194/1813/14-к

Провадження №1-кп/0198/10/16

10.11.16

У Х В А Л А

10.11.2016 року Юр»ївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Білинського М.В.

за участю секретаря судового засідання - Банних В.П.

прокурора - Ніколайчука В.А.

захисника обвинуваченого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Юр»ївка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12014040400000124 внесене до ЄРДР 07.03.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. ч. 1,4, 190 ч. 1, 307 ч. 1, 309 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Юр»ївського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. ч. 1,4, 190 ч. 1, 307 ч. 1, 309 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів (у тому числі, тяжкого) та наявністю ризику, передбаченого ст. 177 ч. 1 п. 4 КПК України - може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому прокурор в судовому засіданні конкретизував та додатково мотивував своє клопотання, що наявний ризик полягає у тому, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок в судові засідання, що буде призводити до їх зривів.

Час, протягом якого (на думку автора клопотання) обвинувачений повинен знаходитися за місцем проживання (з 21 год. до 06 год.), обгрунтовано тим, що це - нічний час.

Обвинувачений та його захисник, заперечували проти задоволення клопотання прокурора в повному обсязі. На їх переконання, з урахуванням усіх обставин та даних про особу обвинуваченого достатнім буде застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

При цьому захист навів наступні доводи:

-вказівка прокурора про те, що обвинувачений не має дітей не відповідає дійсності;

-прокурор заздалегідь вказує у клопотанні, що вина обвинуваченого доведена;

-обвинувачений надав суду письмовий доказ поважності неявки в судове засідання, яке проводилося 12.10.2016 року;

-в минулому ОСОБА_2 порушив умови запобіжного заходу з поважної причини.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клотання прокурора підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов»язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;

- вік та стан здоров'я обвинуваченого;

- міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

- наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- репутацію обвинуваченого;

- майновий стан обвинуваченого;

- наявність судимостей у обвинуваченого;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що останній обвинувачується у вчиненні ряду умисних злочинів, один серед яких тяжкий і пов'язаний з незаконним обігом психотропних речовин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, те що ОСОБА_2 є повнолітньою особою.

Щодо доводів обвинуваченого про те, що він не з»явився до суду 12.10.2016 року з поважної причини і надав цьому письмове підтвердження, то вони є надуманими.

Як пояснив суду обвинувачений - він не з»явився до суду, оскільки переплутав дні. Надана ж стороною захисту довідка про те, що обвинувачений у цей час знаходився на роботі не може бути підставою поважності неявки в судове засідання.

Крім цього, обвинувачений підтвердив суду, що його під розпис було повідомлено, що чергове судове засідання відбудеться 12.10.2016 року о 14 год. (т. 4 а.с. 246).

Щодо доводу сторони захисту, що на утриманні обвинуваченого знаходиться неповнолітня дитина, що він відповідає дійсності.

Стосовно вказівки сторони захисту, що в минулому ОСОБА_2 порушив умови запобіжного заходу (у виді домашнього арешту) з поважної причини, то вона не грунтується на матеріалах справи.

Так, з наявних у суду документів (т. 4 а.с. 17-21) вбачається, що 26.11.2015 року (на той час ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту), він з 21 год. 20 хв. до 21 год. 45 хв. був відсутній за місцем проживання (хоча був зобов'язаний знаходитися вдома з 21 год.). Як пояснила дружина обвинуваченого, яка на той момент була вдома, чоловік пішов в аптеку (за ліками для дитини) та вказала в яку саме, співробітники поліції пройшли до вказаної аптеки, але обвинуваченого там не виявили.

Крім цього, сам обвинувачений пояснив суду (в засіданні від 10.11.2016 року), що не може документально підтвердити того, що його дитина на той час хворіла.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки наявний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з»являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов»язаних із виконанням покладених не неї зобов»язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов»язків під час судового розгляду кримінального провадження.

На переконання суду, більш м»які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявному ризику, оскільки в минулому обвинувачений допускав порушення умов обраного запобіжного заходу.

Разом з цим, суд погоджується з захистом, що відсутня необхідність покладення на ОСОБА_2 обов'язку інформувати суд про зміну місця роботи, оскільки він працює (на даній посаді) тривалий час.

Керуючись ст.ст. 177-179, 181, 194, 196 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Ніколайчука В.А. про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_2 наступний обов»язок - заборонити, без дозволу суду, залишати своє фактичне місце проживання, АДРЕСА_1, в період з 21 до 06 години.

Роз»яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з»являтися в житло, в якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов»язаних із виконанням покладених на нього зобов»язань, а також те, що в разі порушення умов обраного запобіжного заходу, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.

Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_2 до 06 січня 2017 року включно.

Вручити копію ухвали обвинуваченому та прокурору.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання в Тернівське відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого.

Тернівському відділенню поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Ухвала суду постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення остаточного рішення, окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В.Білинський