Рішення № 62624074, 04.11.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4746/16-ц

Провадження 2/206/1196/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2016 р. Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухорукова А.О.

при секретарі Пучковій О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитини, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2016 року ОСОБА_3В звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 11 червня 2011 року вона уклала шлюб з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З червня 2016 року чоловік проживає окремо від неї та дитини, позивач самостійно власними силами намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати неповнолітнього сина, а також виконувати всі інші обовязки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дитини. Відповідач який проживає окремо від неповнолітнього сина, ухиляється від виконання свого обовязку щодо утримання сина, у звязку з чим вона просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-3).

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, а саме в розмірі 500 гривень. Пояснив, що не хоче офіційно сплачувати аліменти так як офіційно ніде не працює.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 11 червня 2011 року, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5).

З довідки про доходи вбачається що позивачка працює в ТОВ «Мегаком» на посаді медичного представника, отримує середню заробітню плату в розмірі 12,880 грн. (а.с.19)

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 181 СК України - способи виконання батьками обов'язку утримування дітей визначаються за домовленістю ними, а в разі відсутності такої домовленості кошти (аліменти) на утримання дітей стягуються за рішенням суду, вони присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд приймає до уваги і вимоги ст.ст. 182, 199, 200 СК України та дійсні обставини справи, зокрема :

- матеріальне становище та стан здоровя позивача;

- матеріальне становище відповідача, який стабільного заробітку немає, на утриманні непрацездатних батьків немає, інвалідом не являється;

- потреби дитини у харчуванні, забезпеченні одягом;

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд враховує ту обставину, що обовязок утримання дитини покладається в рівній мірі на обох батьків, однак враховуючи не стабільний дохід батька та прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення дитини повноліття, оскільки саме такий розмір аліментів, на думку суду, забезпечить першочергові потреби дитини і буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 182 СК України.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи в їх сукупності та розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, як того вимагає ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, 04 жовтня 2011 рокународження у твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнення аліментів здійснювати із 22 серпня 2016 року і до повноліття дитини.

Судове рішення допустити до негайного виконання у розмірі платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на прибуток державиу розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков