Ухвала суду № 62622264, 10.11.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

10 листопада 2016 рокусправа № 912/2732/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 б/н від 18.07.2016 р. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 912/2732/16

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: фермерського господарства "Володимир"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_2;

- ОСОБА_3;

- Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області

про визнання недійсними рішення зборів засновників та змін до статуту господарства,

встановив: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою, що містить наступні вимоги:

- визнати недійсними рішення зборів засновників фермерського господарства "Володимир" (далі - ФГ "Володимир"), оформлене протоколом зборів засновників ФГ "Володимир" б/н від 12.06.2012 р. про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників, виплату його частки у статутному капіталі, збільшення частки у статутному фонді господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 25 000 грн. кожного та доручення голові ФГ "Володимир" ОСОБА_4 звернутись до державного реєстратора з метою реєстрації нової редакції статуту ФГ "Володимир";

- визнати недійсними зміни до статуту ФГ "Володимир" в новій редакції, прийнятій та затвердженій рішенням зборів засновників господарства від 12.06.2012 р. та зареєстровані державним реєстратором Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 13.06.2012 р. згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14251050009000374 від 13.06.2012 р.

18.07.2016 р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, згідно якої просить суд вжити заходів забезпечення поданого позову, а саме:

- заборонити усім державним реєстраторам та суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі: відділів та управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних рад, Київської та Севастопольської міської, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, нотаріусам та усім акредитованим суб'єктам державної реєстрації до набрання у даній справі рішенням законної сили вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації змін до установчих документів (статуту) ФГ "Володимир", які полягають у зміні складу засновників, учасників або зміні відомостей про засновників, учасників юридичної особи, зміні розмірі статутного (складеного) капіталу юридичної особи, зміні відомостей про органи управління юридичної особи;

- заборонити ФГ "Володимир" до набрання у даній справі рішенням законної сили вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію та внесення змін до установчих документів (статуту) ФГ "Володимир", учасників або змін відомостей про засновників, учасників юридичної особи, зміні розміру статутного (складеного) капіталу юридичної особи, змін відомостей про органи управління юридичної особи.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що на підставі рішення зборів засновників ФГ "Володимир", оформленого протоколом зборів б/н від 12.06.2012р., державним реєстратором Гайворонської державної адміністрації Кіровоградської області 13.06.2012 р. проведено державну реєстрацію змін до статуту відповідача шляхом викладення його в новій редакції згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 14251050009000374 від 13.06.2016 р.

Дана редакція статуту ФГ "Володимир" була затверджена двома засновниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а зміни до статуту полягали у виключенні позивача зі складу засновників фермерського господарства та перерозподілу належної позивачу частки в статутному капіталі господарства в розмірі 50000,00 грн. (1/3 частини статутного капіталу) між цими засновниками по 25000,00 грн. кожному в межах статутного капіталу господарства в розмірі 150000,00 грн.

У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що

- у разі прийняття господарським судом рішення про задоволення позовних вимог, це буде мати наслідком відновлення дії попередньої редакції статуту фермерського господарства "Володимир", зареєстрованої 06.01.2011 р. згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 14251050004000374, та, відповідно, відновлення участі позивача у складі засновників ФГ "Володимир" з визначенням часток кожного із засновників, які існували до внесення таких змін, тоді як наразі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, частки яких у сукупності складають 100% статутного капіталу господарства, жодним чином не обмежені у прийнятті ними рішень про внесення змін до статуту ФГ "Володимир", в тому числі змін, які пов'язані зі зміною складу засновників господарства шляхом відчуження такими засновниками належних їм на даний час часток, які включають в себе частини, набуті ними з належної позивачу частки після його виключення зі складу засновників;

- будучи виключеним зі складу засновників ФГ "Володимир", позивач позбавлений будь-якої можливості впливати на прийняття зборами засновників фермерського господарства будь-яких рішень, пов'язаних з подальшою зміною складу засновників господарства та внесення інших змін до статуту господарства щодо зміни розміру статутного капітулу господарства, його найменування, місцезнаходження, видів діяльності тощо.

Таким чином, стверджує позивач, подальше прийняття зборами засновників ФГ "Володимир" рішень, що стосуються змін до установчих документів може значним чином ускладнити виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог, оскільки в подальшому, з метою захисту прав позивача як засновника, останній буде змушений пред'являти нові позови про визнання недійсними прийнятих зборами засновників господарства рішень про внесення змін до установчих документів та внесених на підставі таких рішень змін до статуту, вчинення додаткових заходів по скасуванню державної реєстрації змін до установчих документів, що в свою чергу, потребуватиме додаткового часу для розгляду таких спорів та додаткових витрат.

Відповідач заперечив проти задоволення заяви позивача, з підстав, зазначених ним у письмовому відзиві на позов (а.с. 145-148 том 1).

Згідно письмового відзиву ОСОБА_2 на позов, з яким погодилась ОСОБА_3 (а.с. 107-109 том 1), треті особи заперечили проти задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, зазначаючи про те, що за позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів ФГ "Володимир" відсутній причинно - наслідковий зв'язок між можливістю виконання такого судового рішення та вжиття господарським судом заходів до забезпечення позову шляхом запропонованих позивачем заборон.

До того ж, треті особи наголосили на тому, що вжиття заходів забезпечення позову порушить вимоги ст. 6, ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України щодо втручання органів державної влади у господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Додатково обґрунтовуючи подану до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач, посилаючись на судову практику Вищого господарського суду України, зазначає, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам, а застосування такого засобу забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій, прямо передбачена Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а тому не суперечить вимогам чинного законодавства (а.с. 111-113 том 1).

Вирішуючи по суті подану позивачем заяву, врахувавши доводи та заперечення учасників судового процесу, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом, зокрема, заборони здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державний реєстратор - це посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони усім державним реєстраторам та суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснювати реєстраційні дії щодо реєстрації змін до установчих документів відповідача до набрання рішенням у даній справі законної сили, є порушенням вимог ч. 4 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, якою не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин шляхом заборони здійснювати органами державної влади покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постановах від 09.12.2015 р. № 908/453/14, від 04.04.2016 р. № 926/1812/15.

При цьому, господарський суд зауважує, що Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дійсно передбачена можливість заборони вчинення реєстраційних дій на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Однак, разом з цим, норми означеного Закону визначають рішення суду в широкому розумінні та не конкретизують саме як ухвалу про забезпечення позову в корпоративному спорі, тоді як нормами процесуального закону чітко визначено відсутність у господарського суду права у спорах, що виникають з корпоративних відносин, на вжиття такого заходу забезпечення позову, який забороняє здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Господарський суд вважає за необхідне також зазначити, що ухвала господарського суду про забезпечення позову, із урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам ст. 4 названого Закону.

Саме з огляду на викладене, чинне процесуальне законодавство у випадку подання до суду заяви про забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії стосовно предмета спору зобов'язує заявника точно вказувати, які саме дії та кому саме необхідно вчинити.

Заявником же, всупереч зазначених процесуальних та матеріальних норм права, не визначено конкретну особу, якій, за доводами позивача, господарський суд має заборонити вчинення дій стосовно предмету позову, що виключало б можливість її реального виконання у випадку задоволення судом.

В той же час, згідно п. 2 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовної вимоги та обставинами, на яких вони ґрунтуються, доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подавши позов.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

Зі змісту заяви, що розглядається судом вбачається, що оспорюване позивачем рішення зборів засновників ФГ "Володимир" було прийняте 12.06.2012 р.; оспорювані зміни до статуту фермерського господарства були зареєстровані державним реєстратором 13.06.2012 р., тобто більш ніж як за чотири роки до звернення позивача з даним позовом до суду.

Однак, заявником, всупереч положенням ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надано належних доказів в обґрунтування того, що за цей період часу приймались рішення або вносились зміни до статутних документів відповідача, спрямовані на порушення прав позивача або такі, що можуть призвести до такого порушення.

Припущення позивача про можливість прийняття таких рішень та реєстрації змін до статуту фермерського господарства не належать до обставин, наявністю яких зумовлена необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, а також не є обставинами, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на викладене вище, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

При цьому, при наявності обґрунтованих підстав та відповідних доказів, позивач не позбавлений права до вирішення даної справи по суті звернутися до суду в порядку ст. 67 Господарського процесуального кодексу України з відповідною заявою.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 912/2732/16 - відмовити.

Копії ухвали надіслати учасникам судового процесу, зокрема,

позивачу за адресою: 26331, Кіровоградська обл., с. Хащувате, вул. Мічуріна, буд. 2;

відповідачу за адресою: 26320, Кіровоградська обл., Гайворонський р-н., с. Сологутове, вул. Суворова, буд. 15;

третій особі - ОСОБА_2 за адресою: 26320, Кіровоградська обл., Гайворонський р-н., с. Сологутове, вул. Суворова, буд. 15;

третій особі - ОСОБА_3 за адресою: 26320, Кіровоградська обл., Гайворонський р-н., с. Сологутове, вул. Суворова, буд. 15;

третій особі - Гайворонській районній державній адміністрації Кіровоградської області за адресою: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 5.

Суддя Л.С. Вавренюк