Ухвала суду № 62621849, 19.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

19 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року, клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право на користування частиною житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом вселення та зобов'язання не чинити перешкод,

в с т а н о в и л а :

Щорський районний суд Чернігівської області рішенням від 16 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково; визнав ОСОБА_6 таким, що втратив право користування 3/9 частинами квартири АДРЕСА_1; у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 суд відмовив; стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 621 грн 80 коп. судових витрат.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 суд задовольнив; вселив її до квартири АДРЕСА_1; зобов'язав ОСОБА_4 не чинити їй перешкод у користуванні будинком; стягнув з ОСОБА_4 в дохід держави 243 грн 60 коп. судового збору.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 23 травня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила; рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2016 року залишила без змін.

4 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 71, 72 Житлового кодексу Української РСР, статті 405 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ОСОБА_4 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2015 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовано вказані норми матеріального права.

Водночас заявник порушує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судових рішень, посилаючись на поважну причину його пропуску, а саме несвоєчасне отримання ним ухвали суду касаційної інстанції.

Обговоривши вказане клопотання, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про його задоволення, оскільки причина пропуску строку подання заяви про перегляд судових рішень є поважною.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 23 травня 2016 року, про перегляд якої порушує питання заявник, касаційний суд, залишивши судові рішення без змін, погодився з їх висновками про те, що ОСОБА_4 на підставі статті 391 ЦК України має право вимагати від колишнього власника усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття останнього з реєстрації.

Натомість порушені житлові права ОСОБА_5 підлягають захисту шляхом вселення та зобов'язання не чинити перешкод у здійсненні її права користування квартирою з огляду на те, що вона з поважних причин не проживала у спірному жилому приміщенні.

Разом з тим в ухвалах суду касаційної інстанції, наданих заявником для порівняння, містяться такі висновки:

- в ухвалі від 11 червня 2014 року касаційний суд, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції, указав на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору;

- в ухвалі від 22 червня 2015 року касаційний суд, відмовивши відповідачу у відкриті касаційного провадження, указав на необґрунтованість викладених доводів у касаційній скарзі, які не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 356, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_4 строк для подання заяви про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право на користування частиною житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом вселення та зобов'язання не чинити перешкод за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді : Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

В.М. Сімоненко