Ухвала суду № 62621662, 31.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

31 жовтня 2016 р.

м.Одеса

Справа № 815/5010/15

Категорія: 9.1.1

Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про залишення без розгляду адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2015 року №0000472204,-

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2015 року Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі – ПАТ «Українське Дунайське пароплавство») звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2015 року №0000472204.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року задоволено клопотання представника Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та залишено без розгляду адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2015 року №0000472204.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - задоволено повністю. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 03.08.2015р. №0000472204.

Додатковою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року заяву Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про ухвалення додаткового рішення суду у справі №815/5010/15 задоволено частково. Стягнуто з Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39639539) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок), сплачений згідно платіжного доручення №3426 від 04.08.2015 р. У задоволенні заяви в іншої частині відмовлено.

03 жовтня 2016 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про прийняття додаткового судового рішення, відповідно до якої просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про постановлення додаткового рішення не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Дана норма передбачає вичерпні підстави для винесення додаткового судового рішення.

Аналогічні положення закріплені в постанові Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року N7, в пункті 17 якої зазначено, що за правилами статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Разом з тим, слід зазначити, що за змістом частини першої статті 3 та статті 158 КАС судові рішення в адміністративному судочинстві поділяються на постанови та ухвали залежно від кола питань, вирішуваних через прийнятий судовий акт. Згідно з цим критерієм постанова є рішенням суду, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, а ухвала, зокрема, - рішенням, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, а також інші процесуальні питання.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, в тому числі щодо розподілу судових витрат, можливе лише за умови прийняття рішення внаслідок розгляду спору по суті.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 15.07.2014 року по справі № 21-292а14.

Згідно з положеннями ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до статті 97 КАС України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2016 року по справі №815/5010/15 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - задоволено повністю. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, що не є підставою для вирішення питання розподілу судових витрат та їх стягнення.

Вищевказаною ухвалою колегії суддів позовні вимоги по суті не вирішувались.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки стаття 94 КАС України, розподіл судових витрат передбачає у разі вирішення справи по суті спору, а статті 95, 96 КАС України – у різі прийняття судового рішення, яким суд закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду, питання розподілу судових витрат, понесених ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» при оскаржені ухвали суду першої інстанції від 27 жовтня 2015 року має бути вирішено при ухвалені Одеським окружним адміністративним судом судового рішення по суті спору, або при постановленні ухвал, якими суд закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України.

За таких обставин, у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про ухвалення у справі додаткового судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 168, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про ухвалення додаткового рішення – відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя А.Г. Федусик