Ухвала суду № 62621661, 02.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/11343/14-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

прокурора Прокуратури Одеської області Пашаєва Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Прокуратури Одеської області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Одеської місцевої прокуратури №3 (правонаступника Прокуратури Приморського району м. Одеси) в інтересах ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2014 року Прокуратура Приморського району м. Одеси звернулася до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, в подальшому уточнивши його, до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та просила скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №808 від 20 жовтня 2009 року «Про затвердження технічного висновку про можливість подальшої експлуатації квартири АДРЕСА_1».

В подальшому, згідно наказу Генеральної Прокуратури України №87ш від 23 вересня 2015 року Прокуратура Приморського району м. Одеси була реорганізована в Одеську місцеву прокуратуру №3.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 жовтня 2009 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано розпорядження за №808 «Про затвердження технічного висновку про можливість подальшої експлуатації квартири АДРЕСА_1», яким зобов'язано ОСОБА_3 переоформити в установленому порядку правовстановлюючі документи на вищезазначену квартиру.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах ОСОБА_1

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Прокуратура Одеської області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити в зв'язку з непідсудністю даної справи адміністративному суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них прокурора Прокуратури Одеської області Пашаєва Г.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 була власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 19 жовтня 2007 р. за №1-3062 (Т. 1, а.с. 48).

З вказаного договору вбачається, що квартира складається з трьох жилих кімнат, жилою площею 39, 5 кв. м., загальною площею 56, 8 кв. м.

В 2009 році ПП «Юридична фірма «ІБК та Партнери» здійснила реконструкцію вказаної квартири, приєднавши частину парадної загального користування, в результаті чого загальна площа квартири збільшилась на 6,8 кв. м.

03 січня 2009 року ПП «Юридична фірма «ІВК та Партнери» було надано технічний висновок про можливість подальшої експлуатації після реконструкції квартири АДРЕСА_1 (Т. 1, а. с. 110).

Крім того, 05 липня 2010 року частиною мешканців будинку АДРЕСА_1 було надано дозвіл на проведення вищевказаної реконструкції (Т. 1, а.с. 127).

20 жовтня 2009 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано розпорядження за №808 «Про затвердження технічного висновку про можливість подальшої експлуатації квартири АДРЕСА_1» на підставі Положення про районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №2189 від 04.02.2004 р. в редакції, чинній на час винесення розпорядження.

Вказаним розпорядженням було затверджено технічний висновок ПП «Юридична фірма «ІВК та Партнери» про можливість подальшої експлуатації квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63, 6 кв. м., в тому числі житловою площею 39,5 кв. м. Також, було зобов'язано ОСОБА_3 переоформити в установленому порядку правоустановчі документи на вищезазначену квартиру (Т. 1, а.с. 4).

Розглядаючи цю справу суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підсудний адміністративному суду.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що розпорядження Приморської PA ОМР від 20.10.2009 №808 «Про затвердження технічного висновку про можливість подальшої експлуатації квартири АДРЕСА_1» є реалізованим і таким, що втратило чинність фактом його виконання.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що факт отримання ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на квартиру за вищевказаною адресою виключає можливість розгляду справи за правилами КАС України, адже в даному випадку управлінські дії суб'єкта владних повноважень потягли за собою виникнення цивільних прав у фізичної особи, а саме права власності на вищезгаданий об'єкт нерухомості, що унеможливлює розгляд цієї справи судами адміністративної юрисдикції.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Враховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи.

У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права, а вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2510ц15

Таким чином, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при вирішенні справи.

На підставі ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Прокуратури Одеської області - повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Прокуратури Одеської області задовольнити повністю.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, роз'яснивши позивачу право на звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов