Ухвала суду № 62611078, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.

м.Одеса

Справа № 815/2513/16

Категорія: 5.2

Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ) «ІПГ «Майстер» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність щодо непідготовки та неподання в визначений строк до органів Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених товариством до державного бюджету України митних платежів на загальну суму 76404,66грн.; зобов’язання підготувати висновок про повернення надміру сплачених ТОВ «ІПГ «Майстер» до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 76404,66грн. та подання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що підприємство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною зовнішньоекономічного контракту, що є достатнім для визначення митної вартості товару за першим методом. Разом з тим, митницею, без достатніх для цього підстав, при визначенні митної вартості товару протиправно застосувала другорядний метод, внаслідок чого товариством було надмірно сплачено до бюджету ПДВ, якій підлягає поверненню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2016р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог контракту від 15.09.2015 року №23037, укладеного між YANGIL CO, LTD, Корея та ТОВ «ІПГ “Майстер» позивач отримав товар: волокна штапельні синтетичні, не піддані кардо - чи гребенечесанню, не просочені і не оброблені іншим способом, для прядіння з поліефіру, вторинне: розміром та завширшки 64 мм: 6 DEN*64мм-56 мішків (нормал А GRADE); 15DEN*64мм-36 мішків (нормал А GRADE); торгівельна марка відсутня; виробник YANGIL CO, LTD, Корея.

Так, 03.12.2015р. з метою декларування вказаного товару позивач подав до Одеської митниці митну декларацію №500060702/2015/008313 (надалі - МД), у якій митну вартість товару позивачем визначено на рівні 0,77 дол. США за кг нетто.

Проте, за результатами консультацій між позивачем та митним органом, 05.12.2015р. Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2015/000010/2, яким визначено митну вартість таких товарів, як волокна штапельні синтетичні, не піддані кардо- чи гребенечесанню, не просочені і не оброблені іншим способом, для прядіння з поліефіру, вторинне: розміром та завширшки 64 мм: 6 DEN*64мм-56 мішків (нормал А GRADE); 15DEN*64мм-36 мішків (нормал А GRADE) на рівні 1,32 дол. США за кг нетто. /а.с.19-20/

Судом встановлено, що товар, який надійшов на адресу позивача випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI за митною декларацією №500060702/2015/008418 від 08.12.2015р. /а.с.22-23/

Платежі за МД №500060702/2015/008418 від 08.12.2015р. надміру сплаченого ввізного мита склали 76404,66грн. (графа 47 митної декларації) та сплачені платіжним дорученням від 07.12.2015 року №11670 на загальну суму 80162грн. /а.с.24/

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року у справі №815/7275/15 (набрала законної сили) визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2015/000010/2 від 05.12.2015 року. /а.с.10-18/

14.04.2016 року позивач звернувся до Одеської митниці із листом №182/8418 про повернення суми надміру сплачених коштів у сумі 76404,66 грн. в порядку ст.301 Митного кодексу України, та надав митному органу документи, що підтверджують скасування рішення про коригування митної вартості товарів, копії платіжних доручень, роздруківку ЕМД №500060702/2015/008418 та довідку № 353 від 05.04.16 про відсутність податкової заборгованості, видану ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. /а.с.21-26/

Листом від 05.05.2016 року №1594/10/15-70-19-01 позивача повідомлено, що скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів свідчить про нечинність такого рішення з моменту його прийняття. При цьому, процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною, а тому після надходження та в залежності від змісту отриманої на запит відповідача відповіді від уповноваженого органу іноземної держави згідно Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Державної митної служби України від 06.07.2005 року №639, митницею будуть вжиті заходи відповідно до положень Митного та Податкового кодексів України щодо ініціювання проведення документальної невиїзної перевірки платника податків відповідно до положень ч.2 ст.351 Митного кодексу України. /а.с.28-30/

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо подання висновку про повернення надміру сплачених митних платежів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

За змістом статті 260 Митний кодекс України (надалі - МК) митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Згідно зі статтею 262 МК митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 249 МК передбачено, що митні органи самостійно визначають митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари лише за відсутності підтверджувальних документів, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості.

Згідно з частиною восьмою статті 264 МК декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Аналізуючи зазначені норми права, декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину помилково та/або надміру сплаченими немає.

Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту відповідно до частини шостої статті 264 МК у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2-4 розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362; чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Разом з тим, взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16.02.2016 у справі № 21-71а14.

Отже, за наявності рішення суду, яким визнано протиправним та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів та заяви підприємства, поданої до митниці у встановленому порядку, а також невиконання митницею процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, оскаржувана бездіяльність митного органу є протиправною.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у митниці підстав для відмови у складанні висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого податку в сумі 76404,66грн.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись, ст.ст.94,98, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Одеської митниці ДФС до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 3031 (три тисячі тридцять одну) гривню 60 копійок.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія