Ухвала суду № 62610885, 09.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 876/7163/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Гулида Р.М. та Костіва М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2016р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2166 про стягнення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових проблем, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.06.2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому, із урахуванням остаточно сформульованих позовних вимог, просив стягнути на його користь з відповідача Військової частини А2166 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових проблем в розмірі повного місячного грошового забезпечення; разом до стягнення підлягає 22889 грн. 60 коп. (а.с.3, 102, 103-104).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2016р. заявлений позов задоволено частково; стягнуто з відповідача Військової частини А2166 на користь ОСОБА_1 невиплачену суму грошової допомоги на оздоровлення у відповідності до наказу командира Військової частини А2166 Міністерства оборони України за № 119 від 10.06.2016р. (а.с.110-115).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити у повному обсязі (а.с.123-124).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд не взяв до уваги ту обставину, що згідно ч.3 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, виплачується грошова допомога на оздоровлення в розмірах, що визначаються законодавством України. Також приписами пп.3 п.5 постанови КМ України № 1294 від 07.07.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових проблем. Оскільки наведеними актами передбачено виплату спірних допомог в розмірі місячного грошового забезпечення, тому загальна сума, яка підлягає до стягнення на його користь, становить 22880 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, має звання капітана юстиції та обіймає посаду помічника командира полку з правової роботи - начальника юридичної групи Військової частини А2166.

07.06.2016р. позивач звернувся до командира частини із рапортом, в якому просив надати йому першу частину відпустки за 2016 рік терміном 15 діб з 13.06.2016р., а також виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за поточний рік (а.с.4).

Також 21.06.2016р. позивач звернувся до командира частини із рапортом, в якому просив виплатити йому матеріальну допомогу за 2016 рік в розмірі місячного грошового забезпечення для лікування у військовому санаторії «Хмільник» (а.с.5).

10.06.2016р. командиром Військової частини А2166 прийнято наказ № 119, яким позивачу надано щорічну основну відпустку з виплатою грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 50 відсотків від грошового забезпечення у сумі 3576 грн. 50 коп. (на підставі розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/175 від 25.02.2016р.) (а.с.22).

Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік ОСОБА_1 наказом командира Військової частини А2166 (по стройовій частині) не оголошувалася, оскільки наказом Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016р. «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» така виплата передбачена за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою отримання такого рішення командиром частини на адресу безпосереднього начальника - командира Військової частини А0780 із супровідним листом надіслані копії матеріалів з клопотанням про виплату вказаної матеріальної допомоги.

Оголошення наказом виплати цієї допомоги буде здійснено після надходження у Військову частину А2166 витягу із рішення Міністра оборони України про надання відповідного дозволу, а виплата буде здійснена після надходження на відповідні цілі коштів у порядку черговості або у випадку звільнення із військової служби - позачергово, під час виплати належних сум грошового забезпечення (а.с.96).

Розглядувані відносини регулюються приписами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затв. наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р. (надалі - Інструкція № 260), та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затв. наказом Міністра оборони України № 595 від 15.11.2010р. (надалі - Інструкція № 595).

Зокрема, відповідно до п.п.1.9, 1.10 Інструкції № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Відповідно до п.п.30.1-30.3 зазначеної Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. При цьому розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Наказом Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016р. «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» передбачено, що витрати на грошове забезпечення військовослужбовців здійснювати за нормами, встановленими законодавством України у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такого порядку щодо виплат: у першу чергу щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції; у другу - щомісячне грошове забезпечення іншим військовослужбовцям та розрахунки зі звільненими військовослужбовцями; у третю - грошова допомога для оздоровлення; у четверту - інші одноразові додаткові види грошового забезпечення (за наявності коштів).

Листом в.о.директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/175 від 25.02.2016р. щодо порядку виплати військовослужбовцям грошової допомоги на оздоровлення командирам військових частин роз'яснено, що відповідно до вимог ст.51 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про чисельність Збройних Сил України» з 01.01.2016р. грошову допомогу на оздоровлення виплачувати встановленим порядком на підставі поданих рапортів в межах наявного фонду грошового забезпечення:

- військовослужбовцям, які звільняються з лав Збройних Сил України - у повному обсязі;

- іншим категоріям військовослужбовців - у розмірі 50 відсотків.

Виплату грошового забезпечення здійснювати у порядку та черговості, встановленій п.1 наказу Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016р. Порядок донарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення у повному обсязі буде доведено окремо (а.с.20).

Вищевказаний порядок був доведений до Військової частини А 2166 телеграмою Міністра оборони України № 248/3/9/1/742 від 30.06.2016р. (а.с.21), в якій з метою впорядкування виплати військовослужбовцям Збройних Сил основних та додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, викладені наступні вимоги командирам військових частин:

- виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України здійснювати з суворим дотриманням порядку, визначеного наказом Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016р., виключно в межах сум фінансування, яке виділяється помісячно і на цілі;

- грошову допомогу для оздоровлення, передбачену п.30.1 розділу XXX Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затв. наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р., виплачувати в розмірі місячного грошового забезпечення (без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та винагороди за участь в антитерористичній операції);

- видання наказів на виплату грошової допомоги на оздоровлення приймати виключно в межах наявного залишку коштів після виплати щомісячного грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за участь в антитерористичній операції, розрахунку із звільненими військовослужбовцями та одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом.

Таким чином, наказом відповідача № 119 від 10.06.2016р. правомірно визначено розмір грошової допомоги на оздоровлення, яка підлягає до виплати позивачу, у розмірі 50 відсотків від грошового забезпечення у сумі 3576 грн. 50 коп.

Під час апеляційного розгляду позивачем не представлено доказів та не наведено нормативного обґрунтування щодо неправомірності здійснення відповідачем вищевказаного розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік.

Окрім цього, стан виплати грошової допомоги на оздоровлення підтверджується представленими під час судового розгляду довідками від 08.07.2016р. про стан заборгованості з виплати такої допомоги військовослужбовцям Військової частини А2166 та про залишки бюджетних асигнувань на рахунках загального та спеціального фонду Військової частини А2166 (а.с.23-26).

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що право позивача щодо отримання грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, виплата якої передбачена наказом відповідача № 119 від 10.06.2016р., є порушеним та підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача суми цієї допомоги у розмірі визначеному вищевказаним наказом.

Окрім цього, в частині доводів відповідача колегія суддів враховує, що питання фінансування відповідних видатків з державного бюджету не виступає предметом даного спору; проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виплати відповідних виплат військовослужбовцям виходять за межі заявлених вимог.

Покликання на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплат як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Стосовно виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань слід врахувати наступне.

Пунктами 33.1.-33.3 Інструкції № 260 передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Підпунктом 3 п.5 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Отже, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується один раз на рік за заявою військовослужбовця на підставі наказу командира військової частини та в розмірі, встановленому рішенням Міністра оборони України, у разі наявності фонду грошового забезпечення. Надання цього виду одноразового додаткового грошового забезпечення є правом керівника державного органу, яке реалізується за наявності сукупності усіх вище перелічених умов.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016р. «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передбачена за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою отримання рішення для подальшої виплати окремим військовослужбовцям, в т.ч. ОСОБА_1, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, командиром Військової частини А2166 в порядку ст.14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затв. Законом України № 548-ХІV від 24.03.1999р., на адресу безпосереднього начальника - командира військової частини А0780 із супровідним листом надіслані копії матеріалів з клопотанням про виплату матеріальної допомоги (а.с.27).

Звідси, виплата позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік можлива лише після надходження до Військової частини А2166 витягу із рішення Міністра оборони України про надання дозволу на виплату військовослужбовцям, в т.ч. ОСОБА_1, вищевказаної виплати та надходження коштів на відповідні цілі.

За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є відсутніми.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що підлягає до часткового задоволення, а саме у частині стягнення з відповідача грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 3576 грн. 50 коп. (50 відсотків від грошового забезпечення), яка визначена наказом відповідача № 119 від 10.06.2016р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2016р. в адміністративній справі № 809/768/16 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Р.М.Гулид

М.В.Костів