КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/257/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Шелест С.Б.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київської області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від 28 серпня 2015 року про виділення та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га. в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідно до законодавства, та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи надання мотивованої відмови у його наданні.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23 травня 2016 року позов задовольнив. Зобов'язав Головне управління Держгеокадастру в Київській області розглянути клопотання позивача від 28.08.2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, встановленому діючим законодавством України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року та постановити нову про відмову задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, позивач через повіреного звернулася до Головного управління Держземагенства у Київській області з клопотанням від 28 серпня 2015 року, в якому просила, виділити та передати їй у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га. в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідно до законодавства, та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Позивач стверджує, що відповіді на свою заяву вона не отримала, у зв'язку з чим вважає бездіяльність відповідача такою, що суперечить вимогам ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а тому звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин, вважає за необхідне зазначити наступне.
Ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 15 Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У своєму адміністративному позові представник позивача зазначає, що клопотання позивача від 28 серпня 2015 року направлено на адресу відповідача 12 листопада 2015 року, що підтверджується копією зворотного повідомлення з відміткою.
Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надана копія рекомендованого повідомлення є неякісною і з неї не неможливо встановити ким і коли було відправлено вищезгадане клопотання, коли і ким воно було отримано.
В той же час апелянт надав суду апеляційної інстанції клопотання позивача, яке зареєстроване у Головному управлінню Держгеокадастру у Київської області 16 грудня 2016 року за № Д-4790/0/41-15. (а/с 48)
Також апелянтом додана до апеляційної скарги копія відповіді № Д-4790/0-375/6-16 від 13 січня 2016 року на звернення ОСОБА_2 від 28 серпня 2015 року (а/с. 47).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дані докази не подавалися до суду першої інстанції, оскільки відповідач по справі не був обізнаний про те, що існує такий спір.
Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про судове засідання, яке відбулося 21 квітня 2016 року.
Що стосується наявності в матеріалах справи інформації з мережі інтернет, з якої видно, що «відправлення за номером 0315054006579 вручене за довіреністю 18.04.2016 року об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 115 з індексом 03115» (а/с 29), то колегія суддів перевіривши на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (внутрішні реєстровані поштові відправлення, що пересилаються в межах України) встановила, що «дані про відправлення за номером 0315054006579 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі».
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної адміністративної справи, а тому був позбавлений можливості надати вищезазначені докази у судове засідання суду першої інстанції. У зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги клопотання позивача, яке зареєстроване у Головному управлінню Держгеокадастру у Київської області 16 грудня 2016 року за № Д-4790/0/41-15, та копію відповіді № Д-4790/0-375/6-16 від 13 січня 2016 року на звернення ОСОБА_2 від 28 серпня 2015 року, оскільки вони є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 70 КАС України.
Отже, як убачається з матеріалів справи, на заяву позивача від 28 серпня 2016 року, яка зареєстрована у Головному управлінню Держгеокадастру у Київської області 16 грудня 2016 року, відповідачем надана відповідь 13 січня 2016 року, тобто в місячний строк.
А тому висновки суду першої інстанції про бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання позивача, про зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від 28.08.2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, встановленому діючим законодавством України є передчасними.
Таким чином, дослідивши всі наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 та п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київської області - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 62610499, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/257/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: