Постанова № 62609750, 07.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа№ 910/16335/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів: Мальченко А.О.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кулачок О.А.,

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 0115-374 від 31.12.2015р.,

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 848 від 27.09.2016р.,

третя особа: не зявилась,

розглянувши апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016

у справі №910/16335/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «Українська страхова група»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4,

про стягнення 50000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

05.09.2016 ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» (далі відповідач) про стягнення 50000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач, в силу вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, зобовязаний відшкодувати йому 50000,00 грн. витрат, повязаних із сплатою страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2016 до участі у справі №910/16335/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2016 у справі №910/16335/16 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 50000,00 грн. страхового відшкодування та 1378,00 грн. судового збору. При прийнятті рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 50000,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Страхова компанія «Уніка» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016 у справі №910/16335/16 та прийняти нове рішення суду про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що укладений між ним та страхувальником договір є нікчемним з посилання на ст. 989 ЦК України.

Позивач та третя особа не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі №910/16335/16 апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016 у справі №910/16335/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 07.11.2016.

В судовому засіданні 07.11.2016 представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2016 заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити в силі.

В судове засідання 07.11.2016 третя особа не зявилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2015 на вул. Соборній (Корольова) в м. Рівне сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5.

Згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1810-15-00017 від 06.10.2015, страховиком автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, є ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (позивач).

Відповідно до звіту №083К про оцінку автомобіля від 27.05.2016 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 320421,50 грн.

З акту №КА-7140 від 13.06.2016, складеного позивачем, зазначена вище ДТП визнана страховим випадком та визначено розмір страхового відшкодування 305148,49 грн., виплата якого за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1810-15-00017 від 06.10.2015 підтверджується платіжним дорученням №10833 від 13.06.2016 на суму 305148,49 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно постанови Рівненського міського суду від 14.03.2016 у справі №569/67/16-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 вимог п. 8.7.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України та водієм автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 п. 8.7.3, 16.5 Правил дорожнього руху України.

Врахувавши те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Уніка» (відповідач) згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4630380, позивач звернувся до відповідача з заявою від 07.07.2016 вих. №11/14764 на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу.

Листом від 10.08.2016 вих. №5232 відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування у звязку з тим, що на момент ДТП (27.12.2015) відповідальність водія автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована одночасно ПАТ «Страхова компанія «Нова» та відповідачем, про що страхувальник не повідомив останнього.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.12.2015 (дата ДТП) відповідальність водія автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована одночасно у ПАТ «Страхова компанія «Нова» згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5836000 (термін дії з 18.02.2015 по 17.02.2016, страхувальник ОСОБА_6) та у ПАТ «Страхова компанія Уніка» згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4630380 (термін дії з 21.08.2015 по 20.08.2016, страхувальник ОСОБА_7).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов до висновку про те, що на момент укладення полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4630380, особисто ОСОБА_7, як страхувальником, не укладалось інших договорів обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо обєкта страхування - транспортного засобу «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, а за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5836000 страхувальником є інша особа ОСОБА_6

За висновком суду першої інстанції, страхувальник ОСОБА_7 при укладенні договору страхування з відповідачем (поліс АЕ/4630380) щодо обєкта - транспортного засобу «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, не порушив вимоги ч. 1 п. 3 ст. 989 ЦК України, оскільки він не був страхувальником за договором страхування, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Нова» (поліс №АІ/5836000) щодо обєкта - автомобіля «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому не міг повідомити відповідача, що ним, як страхувальником, укладено інші договори страхування щодо даного обєкта страхування.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобовязаний повідомити страховика про всі діючі договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобовязаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо обєкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що обєкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Зі змісту наведених норм вбачається, що страхувальник вправі укладати декілька договорів страхування одного обєкта з різними страховиками. В разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого обєкта від тих саме ризиків, страхувальник зобовязаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обовязку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (ч. 2 ст. 215 ЦК).

Судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення страхувальником страховика ПАТ «Страхова компанія «Уніка», про наявність на момент укладення полісу АЕ/4630380 (термін дії з 21.08.2015 по 20.08.2016) іншого діючого полісу АІ/5836000 (термін дії з 18.02.2015 по 17.02.2016).

Отже, страхувальником ОСОБА_7 порушено вимоги п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України, а поліс АЕ/4630380, виданий ПАТ «Страхова компанія «Уніка» є нікчемним в силу вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відтак, стягнення судом першої інстанції з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 50000,00 грн. витрат, повязаних із сплатою страхового відшкодування, на підставі нікчемного полісу АЕ/4630380 є безпідставним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст.ст. 103, 104 ГПК України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016 у справі №910/16335/16 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016 у справі №910/16335/16 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2016 у справі №910/16335/16 скасувати.

3.Прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

4.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-а, код ЄДРПОУ 20033533) 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Господарському суду міста Києва видати наказ.

6.Справу №910/16335/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

СуддіА.О. Мальченко

ОСОБА_1