Постанова № 62607486, 10.11.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1248/16-а

ЄУН 226/1248/16-а

Провадження № 2-а/226/44/2016

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

4 листопада 2016 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Трифонової І.О.,

учасники судового процесу:

позивач ОСОБА_1,

відповідач представник Юріна Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Мирнограді Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії в обґрунтування якого зазначила, що вона народилась у 1958 році. 21.03.2016 року звернулась із заявою про призначення пенсії за віком за ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Протягом всього періоду з дня надання позивачем документів до управління, позивач неодноразово зверталась до відповідача з питання стану призначення її пенсії на що отримувала усну відповідь, що «все гаразд треба тільки почекати». Проте, після сплинення трьох місяців також чіткою відповіді, повідомлення про призначення або рішення про відмову призначення пенсії позивачем не було отримано, тому була вимушена вже звернутись з письмовим зверненням для з'ясування стану призначення її пенсії. 05.07.2016 року позивачем було отримано Рішення про відмову в призначенні пенсії. Вважає, що зазначене свідчить про порушення її права на своєчасне призначення пенсії. У Рішенні було повідомлено про не зарахування її стажу роботи з 14.02.1994 року по 04.11.1997 рік. Позивач зазначила, що у період з 14.02.1994 року по 04.11.1997 рік вона працювала у Відділі Державної служби охорони при Димитровському МВ УМВС України в Донецькій області в якості стрілка (Воєнізована команда). На теперішній час у Донецькій області проводиться антитерористична операція і м. Донецьк та м. Макіївка тимчасово не підконтрольні українській владі, тому відповідно до листа УДСО при ГУМВС України в Донецькій області від 27.05.2016 року, втрачено доступ до міста зберігання первинної документації, яка залишилась в тимчасово непідконтрольній Державній владі України містах Донецьку та Макіївки. На підставі зазначеного, вважає необхідним врахувати той факт, що позивач працювала у період з 14.02.1994 року по 04.11.1997 року у Відділі Державної служби охорони при Димитровському МВ ГУМВС України в Донецької області в якості стрілка ВК-1 (Воєнізована команда). У період з 10.02.1998 року по 15.06.2006 рік позивач працювала в якості продавця-консультанта в акціонерному товаристві «Фірма меблі» фактичне місце роботи м. Димитров, м-н «Молодіжний» буд.4а, але оформлення здійснювалось у місті Донецьку, де і залишились кадрові документи. Тому позивач просить суд, визнати неправомірним рішення про відмову в призначенні пенсії №651, та зобов'язати відповідача включити стаж роботи з 14.02.1994 року по 04.11.1997 рік у відділі державної служби охорони при Димитровському МВ ГУМВС України в Донецькій області в якості стрілка ВК-1 (Воєнізована команда) та період з 10.02.1998 року по 15.06.2006 року в акціонерному товаристві «Фірма меблі» з дня звернення до управління із заявою про призначення пенсії.

Позивач в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позові.

Представник відповідача в суді вимоги позивача не визнала, зазначивши, що при розгляді заяви позивача, згідно наданих нею документів, було розраховано їй трудовий стаж, який складає 12 років 9 місяців 21 день, що недостатньо для призначення даного виду пенсії, тому відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Позивач мала право на призначення пенсії за віком ще з 16.06.2015 року, але звернувся тільки 21.03.2016 року. До стажу роботи позивача не включено наступні періоди: з 01.01.2000 року по 31.12.2003 року у фірмі «Меблі»; з 14.02.1994 року по 04.11.1997 року у відділі охорони при Димитровському ГУМВС, оскільки за ці періоди позивачем не надано і ними не отримано за власними запитами підтверджуючих довідок. Оскільки позивач не повідомляла управління про наявність свідків, які могли б підтвердити її стаж роботи у спірний період, управління правомірно прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії на підставі наданих позивачем документів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що з позивачем вона знайома з 11 лютого 1998 року, так як в цей день вони обидві влаштовувалися на роботу в АТ «Меблі», яке розташоване на мікрорайоні «Молодіжний», поруч розташований магазин «1000 дрібниць». Пропрацювали разом чотири роки. ОСОБА_4 звільнилась, а позивач продовжувала працювати ще деякий час. Вона працювала старшим продавцем, а позивач продавцем. Вони спочатку працювали на півставки, пізніше повний робочий день. Запис у трудову книжку вносилася, заробітна плата їм нараховувалася, це була офіційна організація. ОСОБА_4 отримує пенсію з 2010 року. При оформленні пенсії в неї не було ніяких проблем при зарахуванні цього періоду роботи у страховий стаж. Вона весь час отримувала заробітну плату, затримок не було. І всі працівники отримували заробітну плату вчасно.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 29.08.2002 року вона влаштувалась на роботу директором АТ «Фірма Меблі», а позивач вже працювала у цій організації. Вони були офіційно працевлаштовані. На цій фірмі не можна було працювати без оформлення документів, так як укладалися контракти. У кожного була розподілена матеріальна відповідальність. Всім працівникам виплачувалась заробітна плата. В її обов'язки входили кадри, у них був відділ кадрів. Вона пропрацювала з позивачем більше трьох років. 24.11.2005 року вона звільнилася з АТ «Фірма Меблі». Знає, що кілька років до неї позивач вже працювала в АТ «Фірма Меблі», і знає, що та продовжувала працювати якийсь період після неї. Про це їй казала позивач при зустрічах. Точно не може згадати, скільки позивач працювала після неї, але близько року точно. Головний офіс знаходився в місті Донецьку, на вулиці Щорса. Документи зберігалися у відділі кадрів, в головному офісі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем вони разом працювали приблизно з осені 1994 року у Димитрівському відділенні охорони УМВС. Вона вже працювала, а позивач прийшла на роботу. Вона працювала з 1984 року по 1997 рік. ОСОБА_6 працювала стрільцем воєнізованої охорони. Позивач прийшла працювати теж стрільцем. Працювали разом в одному відділенні. Разом пропрацювали приблизно три роки. Позивач звільнилася, а ОСОБА_6 залишилася працювати. Позивач працювала весь час стрільцем, на іншу посаду не переводилася. На даний час вона є пенсіонеркою і їй зарахували стаж роботи в охороні.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем вона разом працювала в охороні ГУМВД. Вона з 13.09.1994 року працювала в охороні стрільцем. Коли вона прийшла працювати, то позивач вже на той час працювала в охороні, але з якого часу ОСОБА_7 точно не пам'ятає. Звільнилася ОСОБА_7 27.08.1996 року, коли вона звільнилася позивач на той момент ще працювала. Стаж праці в охороні їй був зарахований в трудовий стаж. Оформлювала пенсію вона в 2010 році.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків та дослідивши надані суду письмові документи, суд вважає встановленими у судовому засіданні наступні обставини.

ОСОБА_1 21 березня 2016 року зверталась до відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загакльнообов*язкове державне страхування», але рішенням відповідача від 24 червня 2016 року за № 651 у призначенні пенсії позивачу відмовлено через відсутність страхового стажу, достатнього для призначення пенсії із заявлених підстав. Трудова книжка позивача на час звернення до відповідача втрачена. При цьому, ОСОБА_1, не зараховано періоди роботи у якості стрілка ВК у Димитровському МВ ГУМВС України в Донецькій області у період з 14 лютого 1994 року до 4 листопада 1997 року та у «Фірмі меблі» закритого типу у період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року, у страховий стаж. Підставою відмови також стала відсутність можливості здійснення зустрічної перевірки довідки про стаж роботи від 21 грудня 2015 року № 63 на ім*я ОСОБА_1 за період з 14 лютого 1994 року по 4 листопада 1997 року через втрату доступу до міст зберігання первинної документації, яка залишилась на тимчасово непідконтрольній державній владі України містах Донецьку та Макіївці (а.с. 7-10, 19-21).

За змістом статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, при встановленому загальним правилом пенсійного віку у 60 років, до досягнення цього віку, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними, у тому числі, 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року.

Оскільки позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15 червня 2015 року вона мала право звернутись до відповідного управління Пенсійного фонду з приводу призначення їй пенсії з наведених підстав та при наявності страхового стажу не менше 15 років мала право на призначення пенсії за віком.

При відсутності трудової книжки позивача, за правилами пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, трудовий стаж ОСОБА_1 міг бути встановлений на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Оскільки управлінням Пенсійного фонду України в місті Димитрові не були враховані надані позивачем документи, підтвердження трудового стажу, в її випадку, мало бути здійснено органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Дане положення пункту 2 наведеного Порядку є безальтернативним, його зміст виключає подвійне тлумачення, або незастосування органами Пенсійного фонду у тих, чи інших випадках.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень, за умовами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства, обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем будь-яких даних на спростування тверджень позивача, що вона неодноразово зверталась в усній формі до працівників управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові з приводу запрошення свідків для підтвердження спірного трудового стажу чи необхідності надання судового рішення для підтвердження спірного стажу, або даних, які б свідчили про звернення відповідача до позивача ОСОБА_1 з пропозицією забезпечити можливість отримати покази свідків щодо спірного трудового стажу, суду не надано, суд вважає, у даному випадку, наявність порушення відповідачем Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній і, як наслідок, неправомірну відмову позивачеві у зарахуванні стажу роботи у відділі охорони при Димитровському МВ ГУМВС України в Донецькій області та в Акціонерному товаристві «Фірма меблі» в рішенні від 24 червня 2016 року № 651.

В судовому засіданні на підставі показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у повній мірі було підтверджено періоди роботи позивача ОСОБА_1 з 14 лютого 1994 року по 4 листопада 1997 року у відділі Державної служби охорони при Димитровському МВ УМВС України в Донецькій області в якості стрілка ВК-1 (Воєнізована команда) та у період з 10 лютого 1998 року по 15 червня 2006 року в акціонерному товаристві «Фірма меблі», тому суд вважає можливим задовольнити її позов у повному обсязі і зобов*язати відповідача включити позивачу зазначені періоди роботи до страхового стажу з дня звернення до управління із заявою про призначення пенсії, а саме з 21 березня 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб*єкта владних повноважень, що виступив стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв*язку з чим на користь позивача з відповідача УПФУ в місті Димитрові Донецької області необхідно стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 551 гривня 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 11, 17-18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області від 24 червня 2016 року № 651 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області включити позивачу ОСОБА_1 стаж роботи з 14 лютого 1994 року по 4 листопада 1997 року у відділі Державної служби охорони при Димитровському МВ УМВС України в Донецькій області в якості стрілка ВК-1 (Воєнізована команда) та період з 10 лютого 1998 року по 15 червня 2006 року в акціонерному товаристві «Фірма меблі» з дня звернення до управління із заявою про призначення пенсії, а саме з 21 березня 2016 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань понесені нею судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.О.Коваленко