Постанова № 62607204, 07.11.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року справа № 823/1059/16

м. Черкаси

16 год. 21 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за договором),

представника відповідача - Крицького Ю.Г. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

05 серпня 2016 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_3, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 000195701 від 29.09.2014 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 125301 грн 86 коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем п. п. «д» 164.2.17 п.164.2 ст. 164 шляхом заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік є безпідставними. Також позивач вказував, що неоподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага є необґрунтованими, оскільки анулювання банком заборгованості за пенею не є тотожним отриманому додатковому благу, яке, відповідно до вимог ПК України, має бути оподатковано. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі; при цьому, позивачу анульовано суму пені, яка була нарахована згідно кредитних договорів, а не суму основного грошового зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що актом перевірки встановлено, що позивач не подав декларацію про майновий стан та доходи громадян за 2012 рік, внаслідок чого порушив п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, та не сплатив податок на доходи фізичних осіб у сумі 125301,86 грн., чим порушив пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, а також ст. 167 Податкового кодексу України. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, а позовні вимоги про його скасування є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки представника суду не повідомила, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі ст. 20 пп. 78.1.1 пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України та наказу на перевірку від 05.08.2014 № 579 начальником відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Уманської ОДПІ ГУ МІндоходів у Черкаській області Якубенком В.Г. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки № 1730/23-05-17-01/НОМЕР_1 від 13.08.2014 (далі - Акт перевірки).

У висновках акту вказується про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, а саме:

- п. 49.1. ст. 49, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме фізична особа - платник податку не подав декларацію про майновий стан за 2012 рік;

- пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 100105,49 грн.

З Акту перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі відповіді АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 11.12.2013 (додаток №3 до Акта перевірки), де зазначено, що в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 фізична особа - платник податку ОСОБА_3 окрім отриманих доходів, обов'язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримував доходи від АТ «Райфайзен Банк Аваль» (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо і вигляді суми боргу платника податку анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства), з яких не сплачений податкок.

А тому відповідач вважає, що неоподаткування доходу, отриманого позивачем від Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у вигляді суми анульованого боргу згідно кредитного договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яке включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки відповідачем 29.09.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001951701, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 125301, 86 грн. (основний платіж - 100105, 49 грн, штрафні (фінансові) санкції - 25196, 37 грн).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 (позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) укладено кредитний договір № 354411/7955/0363-8 від 28.08.2008 відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит на споживчі цілі у сумі 97000 доларів США (а.с.7-12).

В подальшому позивачем зобов'язання по кредитному договору № 354411/7955/0363-8 від 28.08.2008 належним чином не виконувались, що призвело до утворення заборгованості.

12.10.2012 листом №с24-0000/120-56-549 банк повідомив позивача про анулювання заборгованості за пенею в розмірі 73829 доларів США (а.с.51).

22.07.2015 Уманський міськрайонний суд прийняв заочне рішення у справі за позовом Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 135370 грн 79 коп.

Позивач вважає, що анульована сума боргу являє собою не суму основного грошового зобов'язання за кредитними договорами, а розмір пені нарахованої за умовами вказаного договору.

Судом враховано, що з метою вирішення даної справи суду належить з'ясувати правовий статус усієї суми прощеної заборгованості за кредитом, оскільки анульована сума боргу може включати в себе тіло кредиту, відсотки та/або пеню, що зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин.

Вказана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України викладені в Ухвалі від 21.04.2015 у справі № К/800/60395/14.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пп. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

За правилами абз. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За приписами п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Тобто визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. При цьому анулювання кредитної заборгованості, що включає заборгованість за процентами не є фактичним отриманням доходу в розумінні Податкового кодексу та не може визначатись як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

За наслідками дослідження матеріалів справи судом встановлено, що позивачу анульовано кредитну заборгованість за пенею по кредитному договору № 354411/7955/0363-8 від 28.08.2008.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що анульована сума заборгованості у розмірі 73829 доларів США не підпадає під ознаки додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням в розумінні пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, а тому не підлягає оподаткуванню.

Оскільки списана (прощена) пеня не є доходом позивача, обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи громадян за 2012 рік у позивача відсутній.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що анулювання кредитної заборгованості за пенею пов'язане з реалізацією договірних стосунків, умови виконання яких визначаються виключно сторонами договору. А тому, зміна обсягу коштів при виконанні укладених договорів пов'язана з тією ж правовою природою договірних відносин і зменшення чи анулювання заборгованості за пенею за кредитними договорами однією зі сторін таких відносин не сприяє встановленню додаткових благ для іншої сторони. Відповідачем безпідставно зроблено висновок про отримання позивачем додаткового блага у зв'язку з анулюванням заборгованості за пенею.

Тому, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем п. п. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України та п. 49.18.4 п.49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України в частині заниження оподатковуваного доходу отриманого у вигляді додаткового блага та як наслідок правомірне неподання декларації позивачем за 2012 рік, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення рішення суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 000195701 від 29.09.2014 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 125301 грн 86 коп.

Стягнути з бюджетних асигнувань Уманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39625054) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1260 (одну тисячу двісті шістдесят) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2016 року