Постанова № 62606430, 02.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02 листопада 2016 року Справа № 814/1749/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54031 простягнення фінансових санкцій в сумі 6800,00 грн.,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 6800,00 грн.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що за відповідачем рахується борг, який виник на підставі рішення, яке не оскаржено та не виконано у передбачений строк.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду попереджений належним чином.

Ухвала суду про відкриття провадження та прийняття до свого провадження, направлені на адресу відповідача, повернулись до суду з відміткою поштової організації "за закінченням строку" (арк .с .19-22, 28-31)

Відповідно до матеріалів справи, адреса відповідача: АДРЕСА_2, 54031.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Уповноваженими представниками Головного управління ДФС у Миколаївській області здійснено фактичну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства, яке регламентує порядок обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами перевірки Відповідача встановлено факт здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, та складено акт перевірки від 15.02.16 №18/14-29-21-12/НОМЕР_1.

Відповідно до ст.15.3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР (далі - Закон №481), продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Оскільки актом перевірки було встановлено реалізацію горілки на розлив із павільйонна, що не має статусу громадського харчування, сам це слугувало прийняттю рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 17 Закону №481, порушення вимог статті 15.3 цього Закону тягне за собою накладення фінансових санкцій у розмірі 6 800,00 грн.

Таким чином, на підставі зазначених матеріалів перевірки та відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.03 № 790, ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 26.02.16 Позивачем було прийнято Рішення №000015/02-40 про застосування фінансових санкцій до Відповідача в розмірі 6800,00грн.

Рішення не було оскаржено відповідачем та не виконано у встановлений строк.

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж, майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

12 березня 2014 року позивачем було сформовано податкову вимогу №56-25 на суму 18717,35грн. та направлено відповідачу.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечення, доказів погашення боргу, доказів оскарження податкової вимоги та рішення суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Одночасно з цим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що за ч. 2, 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету Ленінського району 21081500, Банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 37992781, р/р 314165617100005 фінансові санкції в розмірі 6800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич