Постанова № 62605407, 09.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Житомир справа № 806/1782/16

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токаревої М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Люзняк Світлани Василівни треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Люзняк Світлани Василівни, третя особи: треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.12.2010 між ним та ОСОБА_2, на підставі державного акту НОМЕР_2, було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,3114 га. В подальшому, 29.06.2016, ОСОБА_2 уклав з ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" договір оренди земельної б/н, щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,3114 га. Договір укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" було зареєстровано рішенням приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Люзняк Світлани Василівни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за індексним номером запису 31105117 від 26.08.2016. Позивач вважає, що реєстрація договору укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" є незаконною, та порушує його права, оскільки договір укладений між ним та ОСОБА_2 є чинним, зареєстрований у встановленому законом порядку раніше, і термін його дії не завершився, а тому позивач просить скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Люзняк Світлани Василівни індексний номер запису 31105117 від 26.08.2016.

Представник позивача просив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи щодо причин неявки суд не повідомив.

Представники третьої особи ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи щодо причин неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2010 між позивачем та ОСОБА_2, на підставі державного акту НОМЕР_2, було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,3114 га. строком на 10 років. Вказаний договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему в Андрушівському районні 05.05.2011 за №182030004000270.

Зазначена реєстрація підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору оренди та висновку про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

В подальшому, 29.06.2016, ОСОБА_2 уклав з ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" договір оренди земельної б/н, щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,3114 га. Договір укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" було зареєстровано рішенням приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Люзняк Світлани Василівни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за індексним номером запису 31105117 від 26.08.2016.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування регулюються правовими нормами Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952-IV), в редакції що були чинні на день виникнення спору. Законом України від 26 листопада 2015 року N 834-VIII цей Закон викладено у новій редакції і введено в дію з 01.01.2016.

Умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок на час укладання вказаного договору оренди землі визначалися правовими нормами Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. N2073.

Відповідно до вимог п.2 та п.3 цього Порядку така державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок та проводилася виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

В розумінні вимог п.п.11 та 12 Порядку державної реєстрації засвідчувалася гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи на підставі висновку відповідного територіального органу земельних ресурсів про таку державну реєстрацію.

З 01.01.2016року особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, врегульовані правовими нормами статті 29 Закону N 1952-IV.

В частині першій цієї статті прямо зазначено, що державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

За змістом частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В розумінні вимог п.3 ч.3 ст.10 Закону N 1952-IV відповідач під час проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, що виникло в установленому законодавством порядку 03.06.2008, тобто до 1 січня 2013року, як реєстратор зобов'язаний запитати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

При цьому суд враховує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року.

Однак, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, не може позбавляти особу цього права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме нотаріус, як державний реєстратор та суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

В силу пункту 11 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснив повторну реєстрацію договору оренди земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

З урахуванням встановлених суд дійшов переконання, що відповідач, не надав доказів правомірності рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, а тому його слід скасувати.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Люзняк Світлани Василівни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за індексним номером запису 31105117 від 26.08.2016 в частині реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №16085970 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева