Постанова № 62600288, 08.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/13541/16-п Головуючий суддя 1-ї інстанції: Лях М.Ю.

Провадження № 33/790/734/16 Суддя доповідач: Колтунова А.І.

Категорія: ч.1 ст. 172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Колтунова А.І., за участю прокурора Каліни А.І.,особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, з вищою освітою, працюючої на посаді провідного спеціаліста Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області; заміжньої; мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1700,00 грн. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 275,60 грн.

При розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді провідного спеціаліста відділу державного земельного кадастру Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області (далі - Управління), 04 березня 2016 року під час розгляду заяви та перевірки документів, поданих її чоловіком ОСОБА_3 в приміщенні Управління, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжила заходів з метою недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, тобто допустила суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень та вчинення дій, та в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила, як то передбачено Законом, не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Не погодившись з постановою судді суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, вважаючи що в її діях відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172 КУпАП може мати місце в тому випадку, коли воно вчинене лише з прямим умислом. Вважає, що матеріали справи не містять відомостей, що прийняті ОСОБА_2 рішення під час виконання нею функцій державного кадастрового реєстратора щодо виправлення помилки визнані незаконними та/або скасовані; в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 або її чоловік ОСОБА_3 отримали яку-небудь неправомірну вигоду під час виконання нею функцій державного кадастрового реєстратора, і судом першої інстанції не взяти до уваги пояснення свідка ОСОБА_4

Апелянт вважає, що документи, якими в протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення обґрунтована доведеність її вини, за своєю природою є інформативними, і жодних суперечностей між особистими інтересами та її службовими повноваженнями при виконанні своїх функцій, як працівником державного кадастрового реєстратора, в ОСОБА_2 не було. А статтею 172-7 КУпАП не передбачено обов'язкове письмове повідомлення особою безпосередньо керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. В зв'язку з чим, на думку апелянта, матеріали справи не містять доказів неповідомлення ОСОБА_2 безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, а також суперечності між її особистими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність яких могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначила, що прийняте нею рішення під час виконання функцій державного реєстратора щодо виправлення помилки не визнано незаконним та не скасовано, а також відсутні докази, що вона, або її чоловік ОСОБА_3 отримали будь-яку неправомірну вигоду під час виконання нею зазначених функцій державного кадастрового реєстратора. Документи є інформативними, і суперечностей між її особистими інтересами та службовими повноваженнями при виконанні своїх функцій, як працівником державного кадастрового реєстратора, не було.

Заперечувала визнання своєї вини, та, чому саме в один день, 04 березня 2016 року, було прийнято від ОСОБА_3 заяву про внесення виправлення відомостей до Держгеокадастру та того ж дня внесено відомості і видано Витяг з Держгеокадастру, ОСОБА_2 пояснити не змогла.

В якості свідка в апеляційному суді опитаний ОСОБА_3,- чоловік ОСОБА_2, який надав пояснення, аналогічні поясненням, наданим в суді першої інстанції. При цьому зазначив, що він 04 березня 2016 року, діючи за довіреністю в інтересах ОСОБА_5, подавав заяву до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про заяву про внесення виправлених відомостей до Держземкадастру в частині зміни цільового призначення земельної ділянки. Вказана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства була сформована та зареєстрована в Держземкадастрі 29 жовтня 2014 року ОСОБА_2, яка й прийняла вказану заяву до розгляду. На запитання, чому саме подавалася заява про внесення виправлення відомостей, замість заяви про зміну цільового призначення ділянки, зазначив, що на його думку, в технічній документації була помилка.

Опитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_5 з приводу обставин правопорушення зазначив, що він звернувся до ОСОБА_3 ще в 2014 році з проханням допомогти в оформленні земельної ділянки, на що той надав згоду. Між ними було оформлено нотаріально посвідчену довіреність на здійснення відповідних повноважень ОСОБА_3 від імені ОСОБА_5 Всіма питаннями з приводу оформлення ділянки, з моменту розроблення земельного проекту і до внесення змін призначення ділянки займався ОСОБА_3; вся технічна документація на ділянку знаходилась у ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу; думку прокурора, який проти її задоволення заперечував, вважаючи постанову судді районного суду законною та обґрунтованою; перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтовуючи своє рішення даними, наявними в матеріалах справи, здобутими та встановленими в ході розгляду справи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є державні службовці.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП є бланкетною й передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Такі зобов'язання встановлені ст.28 «Про запобігання корупції», зокрема про те, що особи, зазначені у п.п.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до Положення про Управління Держгеокадастру у Харківській області (наказ Держслужби України з питань геодезії, картографії та кадастру №21 від 03.03.2015 року), Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області є територіальним органом Держслужби України та, відповідно, підпорядковане головному Управлінню і має статус державного.

Завданням Управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. ( пункт 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру області).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 наказом в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області ОСОБА_6 була призначена на посаду провідного спеціаліста відділу держземкадастру з 26 серпня 2015 року. Відповідно, провідні спеціалісти будь-якого територіального управління Держгеокадастру є державними службовцями, і свою діяльність повинні здійснювати у відповідності з Законом України «Про державну службу», Загальними правилами поведінки державного службовця, Законом України «Про запобігання корупції», Кодексом законів про працю України. (Наказ №6-к від 25 серпня 2015 року, а.с.93).

Виходячи з наведеного, ОСОБА_2, працюючи в установі зі статусом державного органу є державним службовцем з покладенням на неї державою службових обов'язків провідного спеціаліста. І, відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», являється державним службовцем, на якого покладені зобов'язання, встановлені ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено поняття конфлікту інтересів - це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Близькі особи - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба та інші.

Судом першої інстанції при розгляді справи обґрунтовано встановлено, що 04 березня 2016 року ОСОБА_2 під час розгляду заяви та перевірки документів, поданих її чоловіком ОСОБА_3, в приміщенні Управління, розташованого за адресою: м.Харків, пров. Короленка,16, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжила заходів з метою недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, тобто допустила суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень та вчинення дій. В порушення вимог п.2 ч.2 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» вона не повідомила не пізніше протягом наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, тобто 09 березня 2016 року.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність в її діях складу адміністративного корупційного правопорушення за ч.1 ст.172-7 КУпАП не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними доказами, наявними в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, відповідальність за ч. 1 ст.172-7 настає за порушення суб'єктом правопорушення, зазначеним у примітці до вказаної статті, встановлених законом вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови судом першої інстанції вірно встановлено,що ОСОБА_2, являючись державним службовцем, будучи суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», працюючи провідним спеціалістом Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, 04 березня 2016 року, під час виконання нею функцій державного кадастрового реєстратора, прийняла до розгляду від свого чоловіка, ОСОБА_3 (який діяв від імені фізичної особи ОСОБА_4 за довіреністю, виданою 11 листопада 2014 року, засвідченою приватним нотаріусом) заяву про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру в частині зміни цільового призначення земельної ділянки з «особистого селянського господарства» на «для індивідуального садівництва». Вказана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 29 жовтня 2014 року на підставі заяви її чоловіка, ОСОБА_3, який діяв за довіреністю в інтересах ОСОБА_4 Після прийняття заяви від ОСОБА_3, в той же день, 04 березня 2016 року, ОСОБА_2 видала витяг з Державного земельного кадастру на підтвердження виправлення помилки, тобто внесення відомостей до Державного земельного кадастру в частині зміни цільового призначення. Не зважаючи на те, що строк надання такої адміністративної послуги як «Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку» згідно з вимогами статті 26 Закону України «кадастр» становить до 14 робочих днів з дня подання документів.(а.с.18; а.с.19,а.с.20-38,а.с.39).

А тому, доводи апелянта про те, що її діяльність як провідного спеціаліста Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, з покладеними на неї обов'язками виконання функцій державного кадастрового реєстратора, в розумінні диспозиції ч.1 ст.172-7 КУпАП та ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» і не може вважатися такою, що не містить ознак конфлікту інтересів.

Обмеження, встановлені ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», які розповсюджуються, в даному випадку на ОСОБА_2, зобов'язують вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, та зобов'язують повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про це.

Наведена норма вказує на те, що будь-яка поведінка, яка обмежена зазначеними нормами є обмеженою, й за це передбачена відповідальність, в тому числі і Кодексом України про адміністративні правопорушення. А тому в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, і її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст.172-7 КУпАП.

Доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження та спростовуються, як здобутими при розгляді справи в суді першої інстанції, так і дослідженими в апеляційному суді доказами, сумніву в беззаперечності яких немає.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається, висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП є обґрунтованим і прийняте рішення по справі відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2016 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-7 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -