Постанова № 62599074, 10.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1265/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 % місячного грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позову ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (далі - Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 % місячного грошового забезпечення.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що з 11.03.2005 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 21.01.2013 по 06.11.2015 перебував на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області. Безпосередньо брав участь в антитерористичній операції. За період з липень - грудень 2014 року винагороду за участь в АТО не отримав.

У відповідності з розрахунком наведеним в адміністративному позові просив стягнути на свою користь з Відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за липень 2014 року - 1070,32 грн; за серпень 2014 року - 3318,00 грн; за вересень 2014 року - 3000,00 грн; за жовтень 2014 року - 3000,00 грн; за листопад 2014 року - 2500,00 грн; за грудень 2014 року - 120,86 грн; загальна сума складає - 13009,18 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 21).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що подав заперечення (а.с. 22-23), у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 22.07.2014. Однак оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, тому Відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 21), в запереченнях серед іншого просив провести розгляд справи без участі представника Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області (а.с. 22-23).

Ухвалою суду від 10 листопада 2016 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), проходив службу в Сєвєродонецькому міському відділі ГУМВС України у Луганській області.

Відповідно до інформації, зазначеній в довідці від 28.10.2016 № 6/4-92л/к, ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158, з 01.09.2014 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосеред6ю участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 302 з 07.11.2015 Позивач був виключений зі складу сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення (а.с. 24).

Зазначена інформація кореспондується з інформацією, зазначеною у довідці про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 12.08.2015 №ВДЗ/8778/А (а.с. 7).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108), заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону). Крім того, відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам необхідно враховувати, що згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в Сєвєродонецькому міському відділі ГУМВС України у Луганській області, врахуванням вищевикладеного належним відповідачем у справі є Сєвєродонецький міський відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови № 158 входить до структури заробітної плати.

З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Таким чином, зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Однак, з додатку 26 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) вбачається, що одноразова допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тому відповідно до вимог наказу № 719 МВС України вона не може бути врахована при обчисленні винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Згідно інформації, зазначеній в довідці від 30.08.2016 № 17237, яка видана Сєвєродонецьким міським відділом ГУМВС України у Луганській області, грошове забезпечення Позивача у липні 2014 року - 3318,00 грн, у серпні 2014 року -3318,00 грн, у вересні 2014 року - 2607,00 грн, у жовтні 2014 року - 2607,00 грн, у листопаді 2014 року - 2607,00 грн, у грудні 2014 року - 3746,88 грн, з яких 3121,88 грн - грошове забезпечення за місяць, 625,00 грн - матеріальна допомога (а.с. 8).

Враховуючи положення Постанови КМУ № 158 та наказу МВС України № 719 розмір винагороди позивача у період з вересня по листопад 2014 року повинен розраховуватись із розміру грошового забезпечення у сумі 3000,00 грн щомісяця, оскільки, розмір грошового забезпечення позивача у вказаних місяцях становив менше 3000,00 грн.

Оскільки відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 22.07.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.

Згідно інформації, зазначеній у довідці від 02.08.2016 № 54/17155 Позивач в період з 01.10.2014 по 31.12.2014 перебував у відпустці з 26.11.2014 по 30.12.201 (а.с. 9), тобто фактично в листопаді 2014 року та грудні 2014 року перебував на службі та був задіяний в АТО 25 та 1 календарний день відповідно.

Згідно інформації, зазначеній у довідці від 30.08.2016 № 17237, у грудні 2014 року Позивачу сплачено матеріальну допомогу у розмірі 625,00 грн, на яку винагорода за участь в АТО з урахуванням Постанови № 1294 та відповідно до наказу № 719 не повинна нараховуватись.

Позивачем, виконаний розрахунок позовних вимог з урахуванням розміру грошового забезпечення та тривалості його участі в АТО (а.с. 12).

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 06.09.2014, а тому винагорода Позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з вказаного періоду.

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь Позивача за 2014 рік повинен становити за липень 2014 року - 1070,32 грн (3318,00 грн (сума грошового забезпечення за липень 2014 року) : 31 діб (кількість днів у липні) = 107,03 грн (за одну добу) х 10 діб (кількість днів участі в АТО) (участь в АТО розпочато з 22.07.2014); серпень 2014 року - 3318,00 грн; за вересень 2014 року - 3000,00 грн (грошове забезпечення за вересень 2014 року - 2607,00 грн); за жовтень 2014 року - 3000,00 грн (грошове забезпечення за жовтень 2014 року - 2607,00 грн); за листопад 2014 року - 2500,00 грн (2607,00 грн - грошове забезпечення за листопад 2014 року, тому відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 04.06.2014 № 158 до виплати належить 3000,00 грн : 30 = 100 грн (за одну добу) х 25 діб); за грудень 2014 року - 100,71 грн (3746,88 грн - грошове забезпечення за грудень 2014 року - 625,00 грн - матеріальна допомога, виплачена в грудні 2014 року) : 31 добу), всього за 2014 рік - 12989,03 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованою суму винагороди в розмірі 12989,03 грн.

В своїх заперечення Відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому Відповідач по справі були відсутні правові підстави для виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення обґрунтованими, однак, у зв'язку з тим, що Позивач залучений до участі в АТО з 22.07.2014, а в період з 26.11.2014 по 30.12.2014 перебував у черговій відпустці, а також враховуючи розмір грошового забезпечення Позивача за спірний період, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участі в антитерористичній операції за період з липня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 12989,03 грн, а тому вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись статтями 2, 8, 10, 11, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 % місячного грошового забезпечення задовольнити частково.

Стягнути з Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670711, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Троїцьким РВ УМВС України в Луганській області 19.02.2001, адреса: 93400, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період липень - грудень 2014 року у загальному розмірі 12989 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 03 копійки, в тому числі - за липень 2014 року - 1070 (одна тисяча сімдесят) гривень 32 копійки, за серпень 2014 року - 3318 (три тисячі триста вісімнадцять) гривень; за вересень 2014 року - 3000 (три тисячі) гривень, за жовтень 2014 року - 3000 (три тисячі) гривень, за листопад 2014 року - 2500 (дві тисячі пятсот) гривень, за грудень 2014 року - 100 (сто) гривень 71 копійка; з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.М. Чиркін