Постанова № 62599057, 04.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1130/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Лобко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 812/1130/16 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 №0008991301,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - Позивач) до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 0008991301.

В обґрунтування зазначено, що розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 0008991301 визначено на підставі акта камеральної перевірки від 27.07.2016 № 1142/12-14-13-01/2098011181 не відповідає поняттю «розрахунок», оскільки звітним податковим періодом зазначено період з 01.01.2014 по 30.06.2016, в супереч пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, відповідно до якого базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Стверджував, що камеральна перевірка проведена у спосіб не передбачений законодавством України, оскільки предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Вважає, що при цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. На думку Позивача, у разі, якщо предметом дослідження мають бути документи, які є підставою надання уточнюючих декларацій, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Також зазначив, що перерахування до бюджету зроблені навіть за періоди коли Позивачем було надмірно сплачені суми коштів.

Відповідач позов не визнав надав заперечення (а.с. 67-71), в якому з посиланням на вимоги статей 75-76 ПК України наполягав на правомірності проведення камеральної перевірки, під час якої контролюючий орган має право на підставі даних значених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування здійснювати перевірку даних.

Правову позицію обґрунтовував посиланням на вимоги пункту 286.1 статті 286 ПК України, пункту 288.1 статті 288 ПК України, які визначають підстави нарахування орендної плати за земельну ділянку, її розмір та періодичність оплати.

Зазначив, що відповідно до інформації, наданої Сєвєродонецькою міською радою між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та Позивачем - ОСОБА_3 (орендар), укладено договір оренди землі від 21.10.2003 № 675, у відповідності до пункту 1 якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,0062 га.

Між орендодавцем - Сєвєродонецькою міською радою, та орендарем - ОСОБА_3, укладено додаткову угоду від 05.08.2011 б/н до договору оренди землі від 21.10.2003 № 675.

Згідно із пунктом 3 додаткової угоди від 05.08.2011 б/н ця угода є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011. Угода складена в трьох примірниках, з яких перша зберігається у «Орендодавця», друга у «Орендаря», третя в Управлінні Держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Стверджував, що додаткова угода від 05.08.2011 б/н є невід'ємною частиною договору, на підставі якої має проводитися Розрахунок сум податкових зобов'язань.

Позивачем не оскаржувалась зазначена додаткова угода.

На виконання наявних повноважень ДПІ у м. Сєвєродонецьку було сформовано запит від 29.06.2016 № 7516/12-14-13-01/20 для підтвердження повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 - 2016 роки.

На виконання вказаного запиту Позивачем були надані пояснення та їх документальне підтвердження в частині повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 - 2016 роки.

Зазначив, що звітні податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014-2016 роки надавались згідно додаткової угоди від 05.08.2011 б/н до договору оренди землі від 21.10.2003 № 675.

Стверджував, що в наслідок того, що Позивачем в уточнюючих податкових деклараціях, враховано суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності без врахування останніх змін до договору від 21.10.2003 № 67, а саме додаткової угоди від 05.08.2011 б/н, сума заниження об'єкта оподаткування складає за січень-грудень 2014 року - 3408,50 грн, січень-грудень 2015 року - 5030,75 грн, січень-червень 2016 року - 3604,62 грн.

У судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, а також постановити окрему ухвалу відносно Відповідача.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи зазначені в запереченнях проти позову та додатково зазначив, що на момент прийняття оскарженого рішення був обізнаний про скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель…», але оскільки Позивачем не ставилось питання про скасування додаткової угоди вважав прийняте рішення правомірним.

Стверджував, що вимоги статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669) в частині звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону на Позивача не розповсюджуються..

За твердженням Відповідача наявність додаткової угоди, в якій зазначена грошова оцінка, свідчить про дотримання вимог пункту 288.5 статті 288 ПК України в частині граничного розміру плати за землю.

Стосовно акту від 28.04.2016 № 1519-07 про відсутність заборгованості, пояснив, що зазначений акт був складений до проведення камеральної перевірки, на підставі якої було прийнято оскаржене рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Позивач - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), зареєстрована фізичною особою - підприємцем 22.09.2003 Сєвєродонецькою міською радою (а.с. 151).

Повноваження Відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583), визначені у тому числі статтею 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

29 липня 2016 року Відповідачем складено акт № 1142/12-14-13-01/2098011181 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності Позивача за 2014, 2015, 2016 роки (а.с. 9-11, далі - акт № 1142).

Під час проведення перевірки Відповідачем використана податкова звітність, договір оренди, землі та додаткові угоди до договору (а.с. 9-10). У висновках акту перевірки зазначено про заниження податкової звітності в уточнених податкових деклараціях на загальну суму 12043,87 грн за 2014, 2015, 2016 роки.

Суд критично оцінює твердження Позивача про безпідставне дослідження Відповідачем під час проведення перевірки договору оренди та додатковї угоди оскільки зазначені документи були подані разом з уточненими деклараціями.

26 серпня 2016 року на підставі, вище зазначеного акту, з посиланням на вимоги статей 54, 288, 289 ПК України Відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0008991301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 12043,87 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 3010,97 грн (а.с. 7).

Зазначене податкове повідомлення - рішення є предметом спору по даній справі.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (частина статті 288 ПК України).

21 жовтня 2003 року між Сєвєродонецькою міською радою і Позивачем укладено договір оренди земельної ділянки розташованої за адресою: м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський 43, на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради від 24.06.2003 № 1092 та рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 02.09.2003 № 837 (а.с. 51-52).

Відповідно до пункту 2.3 договору орендна плата за землю вноситься самостійно в грошовій формі в розмірі 450,36 грн. Грошова плата сплачується щомісячно в розмірі 37,53 грн.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 287.3 статті 287 ПК України, Позивачем на адресу Відповідача подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата в земельні ділянки державної або комунальної власності):

- 23.01.2014, в якій самостійно нараховано земельного податку на 2014 рік на загальну суму 5573,97 грн з щомісячним платежем по 464,50 грн, окрім грудня, в якому до сплати визначено - 464,47 грн (а.с. 32-34);

- 09.02.2015, в якій самостійно нараховано земельного податку на 2015 рік на загальну суму 6961,89 грн з щомісячним платежем по 464,50 грн, окрім грудня, в якому до сплати визначено - 464,47 грн (а.с. 32-34);

- 22.02.2016, в якій самостійно нараховано земельного податку на 2016 рік на загальну суму 11084,88 грн з щомісячним платежем по 923,74 грн (а.с. 38-39).

29 березня 2011 року Сєвєродонецькою міською радою було прийнято рішення № 431 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка», яким було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка.

05 серпня 2011 року на виконання рішення сесії міської ради від 29.03.2011 № 431, керуючись рішенням сесії міської ради від 28.04.2011 № 516 «Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради» між Сєвєродонецькою міською радою і Позивачем укладено додаткову угоду № 1 до договору від 21.10.2003 № 675 (а.с. 12).

Пунктом 1 зазначеної угоди вносяться зміни до пункту 5 розділу «Об'єкт оренди» договору оренди, що нормативної оцінки земельної ділянки, яка становить 61933,04 грн.

Пунктом 2 змінюються пункти 9, 11 розділу «Орендна плата», а саме:

Орендна плата вноситься «Орендарем» самостійно у грошовій формі в розмірі:

- 01.07.2011 по 31.12.2011 - 3715,98 грн на рік, що складає 6,00% від нормативної грошової оцінки;

- з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 4335,31 грн на рік, що складає 7,00% від нормативної грошової оцінки;

- з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 4954,64 грн на рік, що складає 8,00% від нормативної грошової оцінки;

- з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 5573,97 грн на рік, що складає 9,00% від нормативної грошової оцінки;

- з 01.01.2015 - 6193,30 грн на рік, що складає 10,00% від нормативної грошової оцінки.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 309,67 грн, з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 361,28 грн, з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 412,89 грн, 01.01.2014 - 31.12.2014 - 464,50 грн, з 01.01.2015 - 516,11 грн.

Сторонами визнано сплату Позивачем зазначених сум у спірний період (а.с. 115-122).

03 серпня 2012 року постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі № 2а/1227/3807/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до Сєвєродонецької міської ради було задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 29.03.2011 № 431 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк. селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка».

01.04.2014 ухвалою Вищого адміністративного суду України було залишено в силі постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 серпня 2012 року у справі № 2а/1227/3807/2012.

Тобто постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 серпня 2012 року у справі № 2а/1227/3807/2012 набрала законної сили з 01.04.2014.

Рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка» визнано протиправним та скасовано з часу (моменту) прийняття рішення міською радою.

Згідно з абзацом другим пункту 286.4 статті 286 ПК України у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

06.04.2016 Позивач подав до Відповідача уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата в земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій визначив суму завищення податкового зобов'язання за 2014 рік в загальному розмірі 3408,50 грн, в тому числі за щомісячним платежем 284,05 грн, окрім грудня, в якому визначено - 283,95 грн (а.с. 40-42).

06.04.2016 Позивач подав до Відповідача уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата в земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій визначив суму завищення податкового зобов'язання за 2015 рік в загальному розмірі 5030,75 грн, в тому числі за щомісячним платежем 419,23 грн, окрім грудня, в якому визначено - 419,22 грн (а.с. 45-47).

29.03.2016 Позивач подав до Відповідача уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата в земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, в якій нараховано до зменшення податкового зобов'язання за 2016 рік в загальному розмірі 7209,20 грн, в тому числі за щомісячним платежем 600,77 грн, окрім грудня, в якому визначено - 600,73 грн (а.с. 48-50).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 цієї статті встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі статтею 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 ПК України).

Згідно пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Сторонами визнано, що на час проведення перевірки та розгляду справи додаткова угода не оскаржувалась, та Позивач не звертався до Орендодавця з пропозицією про внесення змін до додаткової угоди (а.с. 12).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15 жовтня 2014 року.

Статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Законом України від 17.05.2016 № 1365 були внесені зміни до статей 4, 6 Закону № 1669 згідно із якими звільнено від сплати за землю лише суб'єктів які знаходяться у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Таким чином, під час дії статті 6 Закону № 1669 в первісній редакції суб'єкти господарювання були звільнені від плати за користування відповідною земельною ділянкою в силу закону, який був нормою прямої дії.

Зазначені обставини не враховані Відповідачем при прийнятті оскарженого повідомлення рішення.

Згідно із пунктами 285.1, 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Додаткова угода від 05.08.2011 б/н не містить розрахунку орендної плати за 2016 рік (а.с. 12). В установленому порядку Відповідачем не надано підтвердження розрахунку орендної плати наведеної в акті перевірки за 2016 рік (а.с. 11).

Приймаючи до уваги вищезазначене, сплату Позивачем оренди у спірний період, враховуючи розбіжність дії в часі статті 6 Закону № 1669 в первісній редакції зі звітними періодами та періодами нарахування Відповідачем грошового зобов'язання, суд в даному випадку не повинен перебирати на себе дискреційні повноваження Відповідача та перераховувати період за межами дії статті 6 Закону № 1669 в первісній редакції.

З огляду на наведене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та належить скасуванню.

Під час розгляду справи Позивачем заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали у зв'язку з відмовою Відповідача виконувати рішення Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 (а.с. 60). Зазначене клопотання суд вважає безпідставним оскільки зазначене рішення не є предметом спору, Позивач не звертався до Відповідача або Орендодавця з вимогою про виконання рішення та внесення змін до договору оренди.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 листопада 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 17, 69, 70, 71, 87, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 №0008991301 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 26.08.2016 № 0008991301

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце мешкання: 93400, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін