Рішення № 62598950, 10.11.2016, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2084/15-ц

2/683/31/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бондарчук Л.А.

при секретарі Борикіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

13 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нежитлову будівлю (приміщення магазину №2) за адресою: вул. К.Острозького 33 бокс №2/2 в м. Старокостянтинові, посилаючись на те, що 28 липня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11023624000, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 91477,33 доларів США під 14 відсотків річних. 3 серпня 2006 року з метою забезпечення взятих на себе зобовязань за кредитним договором позичальником, між сторонками було укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля (приміщення магазину №2) за адресою: вул. К.Острозького 33 бокс №2/2 в м. Старокостянтинові.

8 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і кредитом ОСОБА_1

Відповідач взяті на себе зобовязання перед кредитором виконував неналежним чином, внаслідок чого, станом на 9 липня 2015 року його заборгованість перед банком становить 3998247 грн. 42 коп. Оскільки позичальник в добровільному порядку погасити наявну заборгованість відмовляється, позивач просить його вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність іпотекодержателя.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій справу просив розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в тому обсязі, що визначений у заяві. У випадку неявки відповідача не заперечив, щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Із згоди представника позивача суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11023624000, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 115000 доларів США під 14 відсотків річних, які зобовязувалася належним чином виконувати умови договору та повернути банку кредит, сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах визначених договором у строк не пізніше 28 липня 2017 року.

Додатковою угодою №1 від 29 серпня 2006 року було внесено зміни до основного договору, зокрема встановлено відсоткову ставку 13,5 відсотка річних.

Додатковою угодою №2 від 2 липня 2008 року було внесено зміни щодо видів забезпечення виконання зобовязань позичальником, а саме банком прийнялися застави нерухомості.

Додатковою угодою №3 від 3 лютого 2009 року було перенесено строки виконання зобовязань позичальником зі сплати процентів за договором за період з 1 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року на період з 1 січня 2014 року по 10 січня 2014 року, а також змінено кінцевих термін повернення кредиту на 28 липня 2021 року.

Додатковою угодою №4 від 3 лютого 2009 року було внесено зміни щодо схеми погашення кредиту, а саме сторони домовились, що позичальник буде сплачувати кредит шляхом щомісячної сплати ануїтентних платежів в розмірі 1 382 долари США.

3 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого, іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, - приміщення магазину №2 та №3, що розташовані по вул. К.Острозького 33 бокс 2/2 в м. Старокостянтинові, в якості забезпечення належного виконання взятих на себе зобовязань перед кредитором за договором про надання споживчого кредиту від 28 липня 2006 року.

Додатковим договором від 6 березня 2009 року було внесено зміни до предмету договору іпотеки, а саме визначено обсяг грошових зобовязань за укладеними договорами з АКІБ «УкрСиббанк».

Додатковим договором від 6 березня 2009 року було внесено зміни до предмету договору іпотеки щодо визначення обсягу відповідальності за кредитними договорами укладеними із АКІБ «УкрСиббанк» та змінено строк виконання цих зобовязань на 28 липня 2021 року.

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і за кредитним договором 11023624000 від 38 липня 2006 року.

Відповідач взятих на себе зобовязань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 9 липня 2015 року його заборгованість перед банком становить 3998247 грн. 42 коп., в тому числі 1975686 грн. 03 коп. заборгованість по тілу кредиту, 1484664 грн. 85 коп. заборгованість за відсотками, 503678 грн. 79 коп. пеня, 13163 грн. 84 коп. 3 відсотка від простроченої суми заборгованості по тілу кредиту, 21053 грн. 92 коп. 3 відсотка від простроченої суми по відсотках.

Зазначені обставини підтверджуються копією кредитного договору, договором іпотеки, довідкою про заборгованість, копією договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірові та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В силу ч.1 ст.11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Також цією ж ч.3 ст.36 цього Закону передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне третейське застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками може передбачати передачу іпотекодердателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання в порядку встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст.39 цього Закону, згідно з якою у разі задоволення позову судом про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предметі іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або із застосування процедури продажу встановленої ст.38 цього Закону.

Нормами ЦК України, зокрема ст.ст.335, 376 передбачені виключні підстави для виникнення права власності за рішенням суду, у всіх інших випадках право власності набувається з інших незаборонених законом підстав, зокрема із правочинів.

Умовами іпотечного договору від 3 серпня 2006 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 предметом іпотеки є нежитлове приміщення магазину №2 та №3, що розташовані по вул. К.Острозького 33 бокс 2/2 в м. Старокостянтинові приміщення, за рахунок якого забезпечується належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань за договором про надання споживчого кредиту №11023624000 від 28 липня 2006 року.

П.4.2 цього Договору визначені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із п.5.1 іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналізуючи умови іпотечного договору, суд приходить до висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб обраний іпотекодержателем, а саме визнання за ним права власності на іпотечне майно має реалізовуватися в позасудовому порядку, про що сторони домовилися, виклавши ці обставини у договорі, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на позивача, виходячи із положень ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611 п.1, 612 ч.1,1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст.ст.11,33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлову будівлю (приміщення магазину №2) загальною площею 51,1 кв.м. що розташована за адресою: вул. К.Острозького 33 бокс 2/2 в м. Старокостянтиинові та нежитлову будівлю (приміщення магазину №3), загальною площею 40,5 кв.м., що розташована за адресою: вул. К.Острозького 33 в м. Старокостянтиинові та визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на зазначені нежитлові приміщення відмовити.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя