Постанова № 62593519, 08.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа № 903/371/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на рішення господарського суду Волинської області від 15.08.2016 року у справі № 903/371/16 (суддя Суряк О.Г.)

за позовом Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит"

про стягнення 173865,31 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,

В судовому засіданні від 08.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" звернулось до суду першої інстанції з позовом про стягнення з ТзОВ "Негабарит" 173865,31 грн. вартості витрат питної води по об'єкту станція технічного обслуговування з автомийкою по вул. Володимирська, 154А у м. Ковелі на підставі п.п. 3.7, 5.3 договору на подачу холодної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 542 від 01.03.2012 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.08.2016 року в позові відмовлено.

Позивач у справі з таким рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві. Просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2009 року позивач видав відповідачеві ОСОБА_3 умови № 97-т на водопостачання та каналізацію для розробки проектної документації на будівництво станції технічного обслуговування з автомийкою по вул. Володимирській, 154-А у м. Ковелі. На виконання вказаних ОСОБА_3 умов ТзОВ "Саша-К" ЛТД на замовлення відповідача у справі було виготовлено Робочий проект Будівництва станції технічного обслуговування з автомийкою в м. Ковель по вул. Володимирська, 154-А, зокрема, розділ 6. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації та Розділ 7. Внутрішні мережі водопостачання та каналізації. Відповідно до законодавства, чинного на момент розробки проекту, обов'язковою умовою для будівництва таких об'єктів було проведення комплексної державної експертизи щодо робочого проекту будівництва.

13.10.2010 року Філія ДП "Укрдержбудекспертиза" у Волинській області надала Позитивний висновок № 2249/03-539-09 комплексної державної експертизи щодо робочого проекту "Будівництво станції технічного обслуговування з автомийкою в м. Ковель по вул. Володимирська, 154-А", а згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Волинській області 12.06.2012 року № ВЛ14312096891, станція технічного обслуговування з автомийкою у м. Ковель по вул. Володимирська, 154-А здана в експлуатацію. 17.07.2012 року виконавчим комітетом Ковельської міської ради видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 498647.

Судами встановлено, що 01.03.2012 року між позивачем (виробник) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 542 на подачу холодної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, відповідно до якого позивач зобовязався забезпечувати відпуск відповідачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в міську комунальну мережу водовідведення, а відповідач в свою чергу зобовязався приймати ці послуги та оплачувати їх в терміни, в порядку і на умовах визначених договором та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року по обєкту: Станція технічного обслуговування з автомийкою по вул. Володимирська, 154 А у м. Ковель.

Пунктом 3.1 зазначеного договору сторони обумовили, що облік води, відпущеної споживачу, та прийняття стоків, проводиться за показниками приладів обліку (водолічильників), встановлених на водопровідних вводах, відповідно до проекту на обладнання вводу, повірених і опломбованих державним повірником територіального органу Держспоживстандарту та Виробником і зареєстрованих у Виробника. Нарахування за використану Споживачем воду та скинуті ним стоки виробник проводить за даними приладів обліку. Місце встановлення водолічильника, перенесення його в інше місце погоджується з Виробником.

У п. 10.6 договору зафіксовано у відповідача наявність лічильника на обєкті - СТО з автомийкою по вул.Володимирська, 154А у м. Ковелі, його марка POWOGAZ модель MWN 100 NKOP № 11649042, заводський номер № 11649042, рік випуску - 2011 року.

Пунктом 5.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. У п. 5.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Згідно ч. 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Відповідно до п. 5.14 Правил № 190, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

21.12.2015 року працівниками позивача проведено зняття пломби № 30153331 із фланцевого зєднання лічильника марки POWOGAZ модель MWN 100- NKOP № 11649042 для проведення метрологічної повірки лічильника, про що складено відповідний акт. Зафіксовано відсутність прямої ділянки трубопроводу перед лічильником, про що також зазначено в акті. Відповідний акт підписано представником відповідача із наступним застереженням "Вважаю, що пряма ділянка до лічильника облаштована: до лічильника 3 дм, після лічильника 1,5 дм".

25.12.2015 року на замовлення відповідача ДП "Волиньстандартметрологія" здійснило повірку лічильника води. Згідно паспорта лічильника води, лічильник придатний до використання, жодних відхилень у роботі не встановлено, ремонтні роботи не проводилися.

05.02.2016 року відповідач листом звернувся до позивача з проханням 06.01.2016 року провести опломбування повіреного лічильника.

18.01.2016 року позивач повідомив відповідача про проведення опломбування лічильника 20.01.2016 року.

20.01.2016 року представниками позивача було опломбовано засіб обліку води POWOGAZ модель MWN 100- NKOP № 11649042 та взято його на облік. 01.02.2016 року позивачем було знято показники лічильників на підприємстві.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 02.02.2016 року, 05.02.2016 року, 15.02.2016 року, 11.03.2016 року відповідач звертався до позивача з проханням встановити контрольні засоби обліку з метою спростування звинувачення позивача в неправильній роботі засобу обліку. Відповідач погоджувався на проведення будь-яких досліджень та експертиз вузла обліку води з метою доведення достовірності його показів, проте, позивач не проводив обстеження та дослідження.

31.03.2016 року представниками позивача було проведено фіксацію показників засобів обліку води, вказано, що пломби на лічильниках не порушені. Про факт визнання показів обліку додатково позивач повідомив і листом № 718 від 01.04.2016 року.

21.04.2016 року відповідач звернувся до позивача з черговою вимогою надати рахунок на оплату спожитих послуг. Однак, відповідь на зазначену вимогу позивач не надав. З неодноразових усних пояснень представників позивача вбачається, що останні повідомляли, що рахунок буде надано після того, як у судах буде вирішено питання про стягнення з ТзОВ "Негабарит" 488661,28 грн. вартості витрат питної води за жовтень 2015 року.

Проте, як вбачається з рішення господарського суду Волинської області від 09.03.2016 року у справі 903/1343/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 року у задоволенні вищезазначеного позову Ковельського УВКГ "Ковельводоканал" відмовлено повністю.

Згідно п. 3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлогоспу від 27.06.2008 року № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п. 5.24 зазначених правил, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснює водокористування на підставі чинного Договору № 542 від 01.03.2012 року на подачу холодної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації. Врізка та приєднання до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснювалася представниками позивача, а відповідач лише замовляв та оплачував вказані послуги. Лічильник обліку води також брався на облік та обслуговувався позивачем. Отже, жодного самовільного приєднання до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільного користування нею відповідачем не зафіксовано. Факт пломбування лічильника свідчить про установлення його згідно технічних нормативів та відсутність жодних зауважень зі сторони представників позивача.

Посилання позивача на невиконання відповідачем рекомендацій останнього та порушення п. 5.3. укладеного між сторонами договору не знайшли свого правового підтвердження в ході розгляду справи та підставно відхилені судом першої інстанції зважаючи на те, що усі законні вимоги позивача відповідачем виконувалися вчасно.

Самовільне приєднання до систем водопостачання це приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу виконавця.

Чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п. 3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Крім того, судом першої інстанції підставно відхилено посилання позивача на листи ТзОВ "Антап Україна" та ДП "Львівдіпрокомунбуд", оскільки вказані субєкти господарювання не є організаціями, уповноваженими на здійснення метрологічних експертиз.

Враховуючи все вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів самовільного приєднання відповідача до систем водопостачання, а також належних доказів відсутності прямих ділянок до і після лічильника води. Експертиза, дообладнання або монтаж вузлів обліку для встановлення контрольних засобів обліку не проводилися, а відтак, позивачем без належних правових підстав при розрахунках з відповідачем за постачання питної води та приймання стічних вод враховано безоблікове водоспоживання.

Щодо клопотання позивача про витребування у ТзОВ "Апатор Метротек" роз'яснення з питань зазначених у останньому, колегія суддів порадившись, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 15.08.2016 року у справі № 903/371/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.