Постанова № 62593517, 08.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа № 906/1373/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на рішення господарського суду Житомирської області від 11.08.2016 року у справі № 906/1373/15 (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного банку України

про стягнення 74300,91 доларів США заборгованості та 17589,55 грн. пені

за участю представників:

позивача - Плютинський С.В., за довіреністю,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

В судовому засіданні від 08.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 74300,91 доларів США заборгованості та 17589,55 грн. пені.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.08.2016 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.

В судовому засіданні від 11.10.2016 року відповідач та його представник заперечили вимоги апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві, та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дати та час судових засідань була належним чином повідомлена, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2008 року між ТзОВ "Український промисловий банк" (кредитор) та ФОП ОСОБА_3 (позичальник) укладено кредитний договір № 14/К-08, які є невід'ємною частиною кредитного договору, на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - еквівалент 530000,00 грн., що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору; валюта ліміту кредитування - українська гривня; валюта кредитування - українська гривня, долар США, євро; строк кредитної лінії - з 24.06.2008 року по 22.06.2018 року включно, процентна ставка: у гривні - 21,8% річних; у доларах США - 15% річних, у євро - 14% річних.

Згідно з п. 4.1 договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.2. укладеного договору, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитором здійснюються у валюті кредиту. Нарахування процентів банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку відсотків не включається.

Згідно п. 8.1. договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії за управління кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.1.1 додаткового договору № 1 від 15.12.2008 року до кредитного договору №14/К - 08 від 24.06.2008 року банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на умовах: в еквіваленті 106298,73 доларів США, що змінюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, а позичальник зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит до 22.06.2018 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі - гривня - 21,8 % річних; у доларах США - 15% річних; у євро - 14% річних, а у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник зобов'язався сплатити у строки, передбачені п.4.4. кредитного договору, проценти з розрахунку 30 % річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Судами встановлено, що 30.06.2010 року між ПАТ "Дельта Банк", TзOB "Укрпромбанк" та Національним Банком України, з метою захисту інтересів держави та повернення коштів виданих НБУ під рефінансування укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, зареєстрований за № 2258 від 30.06.2010 року приватним нотаріусом Соколовим О.Є. Згідно п. 4.2. зазначеного договору Укрпромбанку на користь Дельта Банку, внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходять (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальними договорами. До складу цих вимог, зокрема, було включене і право вимоги виконання ФОП ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором № 14/К-08 від 24.06.2008 року, а також по всім договорам забезпечення.

Зважаючи на вказані обставини, у зобов'язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, ПАТ "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач зазначив, що відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом та іншої заборгованості, в результаті чого за останнім виникла заборгованість за кредитним договором, станом на 17.08.2015 року в розмірі 74300,91 доларів США (що є еквівалентом за курсом НБУ станом на 17.08.2015 року - 1634203,85 грн.) та 17589,55 грн. пені.

Крім того, позивач стверджував, що за кредитним договором між банком та позичальником кредит відповідачу надавався в доларах США, проте, в підтвердження відповідної обставини останній належних доказів суду першої інстанції не надав, посилаючись на відсутність у останнього кредитної справи.

Рішенням від 11.08.2016 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" посилаючись на недоведеність позивачем тверджень, зазначених у позові належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено вище, між сторонами у справі укладено кредитний договір.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року по справі №910/1161/15-г за позовом ФОП ОСОБА_3 до ПАТ "Дельта Банк" про зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили встановлено, що підприємцю ОСОБА_3 видано кредит в гривні, в сумі 530000,00 грн. Водночас, позивач у даній справі - ПАТ "Дельта Банк" посилався на те, що кредитні кошти видано в доларах США, в гривневому їх еквіваленті 530000,00 грн. Відповідним рішенням зобов'язано ПАТ "Дельта Банк" виконувати умови кредитного договору № 14/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 24.06.2008 року в частині валюти кредиту та надати ФОП ОСОБА_3 можливість сплачувати кредит відповідно до встановленого графіку в додатку № 1 до договору.

В силу ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Представник відповідача в суді першої інстанції зауважив, що кредит видавався у гривні і погашення заборгованості відповідач здійснював у гривні, та стверджував, що сплачені відповідачем кошти в гривні банком самостійно та неправомірно конвертувались у долари США за курсом валют та зараховувалось погашення заборгованості в доларах США.

Судом апеляційної інстанції враховується той факт, що позивачем, незважаючи на неодноразові вимоги ухвал суду першої інстанції, не було подано до справи доказів на підтвердження видачі відповідачу кредиту у доларах США, а відтак, суд першої інстанції визнав за необхідне виходити при розгляді справи із встановленого у справі № 910/1161/15-г факту видачі за умовами кредитного договору № 14/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 24.06.2008 року підприємцю ОСОБА_3 кредитних коштів в гривні, в сумі 530000,00 грн.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, для перевірки обґрунтованості позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" суд першої інстанції визнав за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставив наступні питання: 1) Яка сума заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором №14/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 24.06.2008 року станом на 17.08.2015 року, виходячи з виданої 25.06.2008 року суми кредиту 530000,00 грн. та з урахуванням умов договору і графіку платежів, наведеного в додатку № 1 до кредитного договору?; 2) Яка сума заборгованості по процентам за користування кредитними коштами за кредитним договором № 14/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 24.06.2008 року станом на 17.08.2015 року, виходячи з виданої 25.06.2008 року суми кредиту 530000,00 грн. та з урахуванням умов договору і графіку платежів, наведеного в додатку № 1 до кредитного договору?; 3) Який розмір пені підлягає нарахуванню за кредитним договором № 14/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 24.06.2008 року за несвоєчасне повернення процентів в межах періоду нарахування, визначеного в розрахунку позивача, виходячи з умов кредитного договору та з врахуванням приписів ч. 6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, за кожний день прострочення за курсом НБУ станом на 17.08.2015 року?

Клопотанням судового експерта вх. № 02-44/80/16 від 27.01.2016 року позивача у справі було зобов'язано було надати суду: - положення про кредитування (фізичних осіб), яке діяло протягом періоду з 24.06.2008 року по 17.08.2015 року; - кредитну документацію (справу) за ФОП ОСОБА_3; - документи, підтверджуючі операції з проведення договірного списання з рахунків ФОП ОСОБА_3, у межах розрахунків за кредитним договором від 24.06.2008 року №14/К-08 за період з 24.06.2008 року по 17.08.2015 року; - акти звірок розрахунків (якщо проводилися звірки) за період з 24.06.2008 року по 17.08.2015 року; - перелік рахунків, відкритих для обліку заборгованості за кредитним договором від 24.06.2008 року №14/К-08 за період з 24.06.2008 року по 17.08.2015 року; - виписки з рахунків відкритих для обліку заборгованості за кредитним договором від 24.06.2008 року №14/К-08 за період з 24.06.2008 року по 17.08.2015 року; - первинні документи, підтверджуючі операції, проведені в межах розрахунків за кредитним договором від 24.06.2008 року №14/К-08 за період з 24.06.2008 року по 17.08.2015 року.

Проте, позивач не надав відповідних доказів та зазначив, що на даний час останній не може надати кредитну документацію ФОП ОСОБА_3, виписок по рахунку та документів, підтверджуючих операції з проведення договірного списання з рахунків, оскільки кредит видавався ТзОВ "Укрпромбанк", який ліквідовано. Меморіальні ордери, виписки по рахунку та документи, що підтверджують операції з проведення договірного списання з рахунків ФОП ОСОБА_3, АТ "Дельта Банк" ТзОВ "Укрпромбанк" не передавалися.

Враховуючи наведене та посилаючись на те, що відповідно до ст. 52-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України зобов'язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання Фондом, позивач просив витребувати від Національного банку України, який є третьою особою у справі, необхідні документи.

Не зважаючи на вимогу суду першої інстанції, третя особа будь-яких доказів на вимогу ухвал суду не надіслала. У відповідь на запит позивача, листом 15.03.2016 року № 61-001/22288 Національний банк України повідомив, що запитувані позивачем документи, а саме, Положення про кредитування фізичних осіб-підприємців ТзОВ "Укрпромбанк", яке діяло протягом періоду з 24.06.2008 року по 30.06.2010 року, на архівне зберігання до Національного банку України ліквідатором ТзОВ "Укрпромбанк" не передавалися.

Повідомленням від 17.06.2016 року № 19/16-25 Житомирське відділення КНДІСЕ вказало про неможливість надання висновку, у зв'язку з відсутністю документів з обліку рахунків за кредитним договором від 24.06.2008 року № 14/К-08 у період з 24.06.2008 року по 01.07.2010 року, що виключає можливість встановлення суми заборгованості за вищевказаним договором станом до 01.07.2010 року, та, з огляду на те, що змістом визначених ухвалою питань передбачено розрахунок заборгованості за кредитом, процентами та пені в період з моменту укладання договору до 17.08.2015 року, їх вирішення в межах наданих на дослідження матеріалів не вбачається за можливе.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем у справі не доведено ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції належними та доказами обставин наявності заборгованості відповідача за кредитним договором № 14/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 24.06.2008 року станом на 17.08.2015 року, виходячи з виданої 25.06.2008 року суми кредиту 530000,00 грн. та з урахуванням умов договору і графіку платежів, наведеного в додатку № 1 до кредитного договору.

Відтак, враховуючи той факт, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 74300,91 доларів США заборгованості та 17589,55 грн. пені не знайшли свого підтвердження згідно з наявними у справі доказами, суд першої інстанції законно визнав відсутніми підстави вважати підставними заявлені позивачем вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 11.08.2016 року у справі № 906/1373/15 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.