Ухвала суду № 62592158, 09.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року справа №812/373/16

84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар - Челахова О.О.

за участю: позивач - не з'явився

представника відповідача - Рудковської І.В., довіреність № 01-026-1023 від 24.12.2015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за 2015 рік,-

ВСТАНОВИВ:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, фонд) звернулося до суду з уточненим під час судового розгляду адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі - відповідач, підприємство, товариство) з вимогами про стягнення адміністративно - господарських санкцій за 2015 рік у сумі 14 064 231,47 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративного - господарських санкцій за період з 16 квітня 2016 року по 20 квітня 2016 року у розмірі 49 224,80 грн. (а.с. 3-4,183).

Постановою суду першої інстанції від 08 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено з огляду на безпідставність заявлених вимог (а. с. 222-224).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що невиконання нормативу працевлаштування на підприємстві інвалідів складає 293 особи, тобто відповідачем не використано усіх можливих заходів та не здійснено самостійного пошуку безробітних осіб з інвалідністю для працевлаштування (а.с. 231-232).

Позивач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі зазначив про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наголошуючи на законності та обґрунтованості судового рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» є юридичною особою та зареєстровано у якості роботодавця Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 27 травня 2011 року за № 44/129/727, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 27 травня 2011 року № 310 (а.с.14).

За звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за 2015 рік форми № 10-ПІ, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить - 12299 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 199, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) - 492, фонд оплати праці штатних працівників складає - 590361,7 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає - 48000,78 грн. (а.с. 15).

У зв'язку з несплатою Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» адміністративно-господарських санкцій за 2015 рік позивачем підприємству нараховано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 14064231,47 грн. із розрахунку 293 особи інвалідів, робоче місце яким відповідачем всупереч вказаним нормативам не забезпечено, а також нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 49224,80 грн. за період прострочення з 16 квітня 2016 року по 20 квітня 2016 року (а.с. 24).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» у 2015 році подавало до Алчевського центру зайнятості (м. Старобільськ) звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з визначенням вакантних місць для інвалідів в кількості 333 - 349 одиниць за створеними робочими місцями для підсобних робітників, про що відповідачем надані докази отримання зазначених звітів адресатом (а.с. 45-113, 150-177).

Факт подачі зазначеної звітності також підтверджено листом Луганського обласного центру зайнятості № 30/02-2099 від 11 травня 2016 року, де зазначено, що протягом 2015 року центром зайнятості до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» інваліди для працевлаштування не направлялись, у зв'язку з тим, що роботодавцем в наданих звітах визначене місце проведення робіт - м. Алчевськ, що відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.149).

Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» протягом 2015 року самостійно було здійснено працевлаштування інвалідів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також 4 осіб - працівників Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», які втратили працездатність в період роботи, і яким було встановлено інвалідність, працевлаштовані на підприємстві у відповідності з медичними рекомендаціями (а.с. 114-129).

Разом з тим, створені робочі місця - підсобний робочий на теперішній час є чинними, що підтверджується доповненнями до штатного розпису, які затверджені наказом підприємства від 17 грудня 2014 № 878 у кількості 539 штатних одиниць (а.с.130-134).

Спірним питанням у даній справі є правомірність застосування до відповідача адміністративно - господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Приписами статті 18 Закону № 875-ХІІ визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частин 1, 2 та 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Адміністративно - господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, відповідний центр зайнятості повідомлявся про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, до відповідача для працевлаштування інваліди не направлялись, у працевлаштуванні інвалідам не відмовляло.

У зв'язку з тим, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення санкції є адміністративно - господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 49224,80 грн. колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, відсутність факту сплати санкції обумовлює відсутність об'єкту обчислення пені, що доводить передчасність та безпідставність її пред'явлення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 11, 24, 184, 195, 196, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у адміністративній справі № 812/373/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у адміністративній справі № 812/373/16 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 листопада 2016 року. Повний текст ухвали буде складений та підписаний у нарадчій кімнаті 10 листопада 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

М.Г. Міронова