Рішення № 62591295, 03.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Сурніна Л.О.

Доповідач - Лозко Ю.П.

Справа № 417/2027/16-ц

Провадження № 22ц/782/671/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» листопада 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Лозко Ю.П.

суддів: Романченка В.О., Дронської І.О.

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Марківського районного суду Луганської області від 26 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Марківської районної ради Луганської області, Марківської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, Марківське районне територіальне медичне об'єднання про поновлення на роботі, та за позовом ОСОБА_4 до Марківської районної ради Луганської області, третя особа: Марківське районне територіальне медичне об'єднання про визнання недійсним контракту, визнання ОСОБА_4 працівником, який працює за безстроковим трудовим договором, та покладення зобов'язань на Марківську районну державну адміністрацію та Марківську районну раду розробити контракт для головного лікаря Марківського районного територіального медичного об'єднання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №642 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я»,

ВСТАНОВИЛА :

22 лютого 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Марківської районної ради, треті особи ОСОБА_4, Марківська районна державна адміністрація, в якому просив суд зобов'язати голову Марківської районної ради Луганської області надати йому попередню роботу на посаді головного лікаря Марківської центральної лікарні Марківського району Луганської області та допустити негайне виконання рішення.

21 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги із позовом до Марківської районної ради Луганської області в якому просив суд, визнати недійсним контракт від 21.02.2011 року укладений між Марківською районною радою та ОСОБА_4 як такий, що погіршує становище працівника відповідно до законодавства України про працю. Визнати ОСОБА_4 працівником, який працює за безстроковим трудовим договором на посаді головного лікаря Марківського районного територіального медичного об»єднання з 09 грудня 2010 року. Зобов'язати Марківську районну раду нового скликання привести у відповідність до чинного законодавства трудові відносини з головним лікарем Марківського районного територіального медичного об'єднання ОСОБА_4 Згодом уточнив вимоги в яких просив суд, зобов'язати Марківську районну адміністрацію та Марківську районну раду розробити контракт для головного лікаря Марківського районного територіального медичного об'єднання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №642 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я».

22 березня 2016 року ухвалою Марківського районного суду Луганської області було залучено в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до Марківської районної ради, треті особи: ОСОБА_4, Марківська районна державна адміністрація про поновлення на роботі.

22 квітня 2016 року ухвалою Марківського районного суду Луганської області було залучено Марківську центральну районну лікарню в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог по справі за позовом ОСОБА_2 до Марківської районної ради, треті особи: ОСОБА_4, Марківська районна державна адміністрація про поновлення на роботі та за позовною заявою ОСОБА_4 до Марківської районної ради Луганської області про визнання недійсним контракту, визнання ОСОБА_4 працівником, який працює за безстроковим трудовим договором та покладення зобов'язань на Марківську райраду щодо приведення у відповідність до чинного законодавства трудових відносин з ОСОБА_4

11 травня 2016 року ухвалоюМарківського районного суду Луганської області залучено Марківську районну державну адміністрацію Луганської області в якості співвідповідача за позовом ОСОБА_2 до Марківської районної ради, треті особи: ОСОБА_4, Марківська районна державна адміністрація про поновлення на роботі.

20 липня 2016 року ухвалоюМарківського районного суду Луганської області змінено назву третьої особи Марківська центральна районна лікарня на Марківське районне територіальне медичне об'єднання.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 26 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Марківської районної ради Луганської області, Марківської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, Марківське районне територіальне медичне об'єднання про поновлення на роботі відмовлено.

В задоволені позову ОСОБА_4 до Марківської районної ради Луганської області, третя особа: Марківське районне територіальне медичне об'єднання про визнання недійсним контракту, визнання ОСОБА_4 працівником, який працює за безстроковим трудовим договором, та покладення зобов'язань на Марківську районну державну адміністрацію та Марківську районну раду розробити контракт для головного лікаря Марківського районного територіального медичного об'єднання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №642 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я»відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд, скасувати рішення Марківського районного суду Луганської області від 26 липня 2016 року про відмову в задоволені його вимог та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його вимоги до Марківської районної ради Луганської області, Марківської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, Марківське районне територіальне медичне об'єднання про поновлення на роботі.

Заслухавши доповідача, пояснення та доводи осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ч.3 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Марківської районної ради Луганської області, третя особа: Марківське районне територіальне медичне об'єднання про визнання недійсним контракту, визнання ОСОБА_4 працівником, який працює за безстроковим трудовим договором, та покладення зобов'язань на Марківську районну державну адміністрацію та Марківську районну раду розробити контракт для головного лікаря Марківського районного територіального медичного об'єднання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №642 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я» ніким із сторін не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч.1 ст.303 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку «№12 від 24.10.2008року.

Отже, судова колегія перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Марківської районної ради Луганської області, Марківської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, Марківське районне територіальне медичне об'єднання про поновлення на роботі та вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 Марківське районне територіальне медичне об»єднання є юридичною особою, яке 23 липня 2002 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається з копії трудової книжки ( а.с.31-34) 10.06.1999 року позивач ОСОБА_2 був призначений головним лікарем Марківського РТМО на підставі розпорядження районної ради та держадміністрації №241 від 10.06.1999 року.

28.08.2002 року на підставі рішення Марківської районної ради №3\10 ОСОБА_2 був призначений головним лікарем Марківської центральної районної лікарні.

22.11.2010 року позивача було звільнено з посади у зв»язку із переходом на виборну посаду за п. 5 статті 36 КЗпПУкраїни на підставі рішення Марківської районної ради від 17.11.2010 року.

Рішенням №1/5 від 17 листопада 2015 року Марківської районної ради ОСОБА_2 із займаної посади голови Марківської районної ради шостого скликання було увільнено у зв'язку із закінченням строку повноважень ради та того ж дня ОСОБА_2 звернувся з відповідною заявою до Марківської районної ради в якій просив надати попередню роботу та призначити його головним лікарем Марківського районного територіального об»єднання.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року передбачено, що судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, в тому числі членів кооперативів, їх об'єднань, членів колективних

сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебували з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача Марківської районної ради Луганської області, співвідповідача Марківської районної адміністрації, якого ухвалою від 11 травня 2016 року було залучено до участі у справі, суд першої інстанції не в повній мірі визначився із суб'єктним складом осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивач ОСОБА_2 просив суд, поновити його на посаді головного лікаря Марківського районного територіального медичного об'єднання.

Отже, співвідповідачем у трудовому спорі про поновлення на роботі має бути сторона трудових правовідносин - установа, з якою позивач перебував у трудових правовідносинах - юридична особа Марківське районе територіальне медичне об»єднання.

Марківське районне територіальне медичне об»єднання у даній справі брало участь в якості третьої особи, у той час, як його правовий статус у справі має бути у якості співвідповідача.

Крім того, статтею 118 КЗпП України передбачено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

За таких обставин прийняте по справі рішення буде стосуватися прав та обов'язків не тільки відповідача Марківської районної ради Луганської області та співвідповідача Марківської районної державної адміністрації які брали участь у справі за позовом ОСОБА_2, а й Марківського РТМО.

Відповідно до частини 2 статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Частиною 1 статті 33 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, оскільки позивач заявив позов тільки до відповідача Марківської районної ради, а за клопотанням третьої особи ОСОБА_4 в якості співвідповідача судом було залучено Марківську районну державну адміністрацію, проте належного співвідповідача Марківське РТМО судом першої інстанції було залучено в якості третьої особи по справі і позивач ОСОБА_2 не звернувся до суду з клопотанням залучити до участі у справі в якості співвідповідача Марківське РТМО, а суд за своєю ініціативою не може цього зробити, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, тому у задоволенні такого позову слід відмовити з підстав незалучення позивачем всіх осіб, учасників виниклих правовідносин, у якості належних відповідачів по спору, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи всіх належних відповідачів.

Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм процесуального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Марківської районної ради Луганської області, Марківської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, Марківське районне територіальне медичне об'єднання про поновлення на роботів зв'язку з пред'явлення позову не до всіх відповідачів.

Відмовляючи в задоволенні позову з зазначених підстав, колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості позовних вимог, оскільки це може бути зроблено під час розгляду справи з належними відповідачами.

Керуючись ст. 307, 309, 314, 316,30,33 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Марківського районного суду Луганської області від 26 липня 2016 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Марківської районної ради Луганської області, Марківської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, Марківське районне територіальне медичне об'єднання про поновлення на роботі скасувати.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: