Рішення № 62590868, 03.11.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/1619/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1804/2016

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Мула О. Д.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп «Бурштинський», співвідповідача Державного підприємства «Рибгосп «Галицький» Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду від 23 червня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

07.09.2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп «Бурштинський», співвідповідача Державного підприємства «Рибгосп «Галицький» Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором. У ході розгляду справи позов було уточнено.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 17.07.2012р. ним укладено договір купівлі продажу товару (придбання риби) №09 з підприємством «Рибгосп «Галицький» на загальну суму 63000 грн., термін дії договору до 31.12.2012р.

18.07.2012р. ОСОБА_4 внесено в касу Державного підприємства «Рибгосп «Галицький» як передоплату за рибу вище зазначену суму коштів.

На виконання договору позивачем тільки один раз, тобто 08.10.2012р., отримано від рибгоспу товарної риби на суму 1012 грн.

Отже, відповідач не виконав належно умови договору. Зазначав, що правонаступником Державного підприємства «Рибгосп «Галицький» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибгосп «Бурштинський», з якого і слід стягнути на користь позивача кошти за невиконання договірних зобовязань з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

З наведених підстав позивач просив стягнути на його користь з ТзОВ «Рибгосп «Бурштинський» 61988 грн. суму основного боргу згідно договору, 56651,82 грн. пені, 5839 грн. 3% річних, 52689 грн. інфляційного нарахування та судові витрати.

Рішенням Галицького районного суду від 23 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а також невідповідність фактичним обставинам справи. Зазначає, що 17 липня 2012 року він уклав договір купівлі-продажу товару №09 з підприємством «Рибгосп «Галицький» на загальну суму 63000 грн. Предметом договору є придбання товару, а саме - риби. 18 липня 2012 року ним на виконання умов договору було здійснено передоплату коштів в сумі 63000 грн., що підтверджується квитанцією. Відповідно до положень чинного законодавства та у відповідності до п.1 наказу Державного агентства рибного господарства України №77 від 27.02.2014 року про припинення діяльності державного підприємства «Рибгосп «Галицький» шляхом його реорганізації через приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп «Бурштинський» як орендаря цілісного майнового комплексу державного підприємства «Рибгосп «Галицький», а також зважаючи на п.5 цього наказу та п.1.4 зазначеного договору оренди, ТОВ «Рибгосп «Бурштинський» є правонаступником майнових прав і обовязків державного підприємства «Рибгосп «Галицький».

Також апелянт зазначає, що суд належним чином не перевірив сам Договір та здійснив свій висновок на підставі пункту 5.3, якого у договорі немає.

Стверджує, що суд помилково взяв до уваги накладні, надані відповідачем у справі. Оскільки позивач здійснює господарську діяльність, то зазначені накладні стосувались інших взаєморозрахунків, а не договору від 17.07.2012 року.

Зазначає, що відповідач допустив заборгованість за договором, який є строковим, із закінченням строку його виконання 31.12.2012 року, тому з цього моменту виконання договірних умов з поставки продукції в односторонньому порядку неможливе.

З наведених підстав апелянт просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів, викладених у ній.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що дія укладеного договору не припинилась, договір не був виконаний з вини самого позивача, дія договору продовжується, тому позивач вправі отримати товар на виконання умов договору. Крім того суд вважав, що «Рибгосп «Бурштинський» не є правонаступником Державного підприємства «Рибгосп «Галицький».

Проте погодитись із такими висновками суду не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.07.2012р. між позивачем та підприємством «Рибгосп «Галицький» укладено договір купівлі-продажу товару (риби) №09 на загальну суму 63000 грн.(а.с.6).

Відповідно до п.5.2 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2012 року.

У п.5.3 договору зазначено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання ними своїх зобовязань згідно умов договору.

Згідно із п. 5.1 договору у випадку прострочення Продавцем строків передачі товару, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не переданого товару за кожен день прострочення виконання.

18.07.2012р. ОСОБА_4 вніс в касу Державного підприємства «Рибгосп «Галицький» передоплату за рибу в розмірі 63000 грн.(а.с.7).

На виконання договору позивач 08.10.2012р. отримав від Державного підприємства «Рибгосп «Галицький» товарної риби на суму 1012 грн., що позивачем визнано.

Крім того отримання риби позивачем від рибгоспу підтверджується накладними: №498 від 08.10.2012р. на суму 1012 грн., №582 від 24.10.2012р. на суму 360 грн.; №103 від 31.05.2013р. на суму 900 грн., №141 від 15.06.2013р. на суму 1837 грн., №154 від 18.06.2013р. на суму 500 грн., №539 від 23.09.2013р. на суму 558,60 грн., №542 від 24.09.2013р. на суму 570 грн., №653 від 15.10.2013р. на суму 2100 грн., №626 від 10.10.2013р. на суму 1260 грн., №637 від 11.10.2013р. на суму 2982 грн., №71 від 10.02.2014р. на суму 570 грн. (а.с. 117-123).

Рибгосп «Галицький» надсилав позивачу листи: за №137 від 23.10.2012р. про можливість відпуску риби до повного погашення залишкової суми до 31.12.2012р. та за №09 від 07.02.2014р. про можливість відпуску риби, рибних консервів в асортименті 0,5 склобанки та рибопосадковий матеріал (зарибок, личинка) до повного погашення залишкової суми до 01.05.2014р.(а.с.8, 46). Вказані листи були одержані позивачем, що також підтверджено представником позивача під час розгляду справи апеляційним судом.

Встановлено, що Державне підприємство «Рибгосп «Галицький» на виконання умов договору, тобто п.п.5.2. (дія договору до 31.12.2012р.) та п.п.5.3 (в якому, зокрема, зазначено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання ними своїх зобовязань згідно умов договору), в період часу з 08.10.2012р. по 10.02.2014р. відпустило ОСОБА_4 риби на суму 12648,60 грн., тобто фактично продовжувалось виконання договору.

Як зазначено вище, відповідач двічі повідомляв позивача в жовтні 2012р. та лютому 2014р. про можливість відпуску риби до повного погашення залишку суми, або іншої рибної продукції. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з жодними претензіями з приводу неналежного виконання умов договору, чи повернення коштів до Державного підприємства «Рибгосп «Галицький» не звертався. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що його довіритель і на даний час не відмовляється від виконання договору, може відпускати позивачу рибу.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В договорі сторонами визначено строки його дії, а саме, пунктом 5.2 передбачено, що договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012р.; пунктом 5.3 передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання ними своїх зобовязань згідно умов договору.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі (що стосується даного випадку), виконання провадиться за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

Виходячи з умов правочину, укладеного між сторонами, строк дії договору закінчився, проте це не позбавляє сторони виконати свої зобовязання згідно умов договору, про що в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечив про відпуск товару представник відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Виконання договору купівлі-продажу риби, укладеного між сторонами, полягало в тому, що покупець (позивач) звертається до продавця (Рибгоспу «Галицький») за місцем його знаходження із вимогою про відпуск риби в рахунок здійсненої передоплати, після чого Рибгосп «Галицький» зобовязаний відпустити рибу покупцю.

Свої зобовязання Рибгосп «Галицький» виконував належним чином, про що свідчать надані накладні та листи, надіслані позивачу, однак зобовязання згідно договору не були виконані з вини самого позивача, який не зявлявся для отримання товару до повного виконання зобовязань за договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що невиконання зобовязань за договором відбулось з вини самого позивача, тому колегія суддів рахує, що підстави для застосування ст.625 ЦК України та стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат і пені, передбаченої договором, відсутні.

Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у позові на тій підставі, що співвідповідач Державне підприємство «Рибгосп Галицький», а не «Рибгосп «Бурштинський», повинно виконувати зобовязання за договором. Такий висновок суду помилковий зважаючи на те, що рішеннями судів, які містяться в матеріалах справи, встановлено той факт, що «Рибгосп «Бурштинський» є правонаступником прав та обовязків ДП «Рибгосп «Галицький».

За наведених вище обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не вірно визначив підстави для відмови у позовних вимогах, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що вина відповідача у невиконанні договору відсутня, проте наявний факт невиконання договору самим покупцем позивачем у справі.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду від 23 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп «Бурштинський», співвідповідача Державного підприємства «Рибгосп Галицький» Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_5