Рішення № 62583864, 01.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, Київської філії ТД «Еліт Сервіс», треті особи: публічне акціонерне товариство «БТА Банк», ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві), Київської філії ТД «Еліт Сервіс», треті особи: публічне акціонерне товариство «БТА Банк» (надалі - ПАТ «БТА Банк»), ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів.

Зазначала, що 28 грудня 2012 року відбулися прилюдні торги з реалізації належної їй квартири АДРЕСА_1. Вважаючи, що прилюдні торги відбулися з порушеннями чинного законодавства, а саме: процедури визначення вартості майна, строків розміщення оголошення про проведення повторних прилюдних торгів та без отримання дозволу органу опіки та піклування на проведення зазначених торгів, просила визнати прилюдні торги недійсними.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши представника ОСОБА_3, яка просила апеляційні скарги відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним нормам процесуального права рішення районного суду не відповідає.

Як убачається з матеріалів справи, у провадженні державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві перебували виконавчі листи, видані Дніпровським районним судом м. Києва 23 квітня 2010 року та 09 листопада 2012 року про стягнення на користь ПАТ «БТА Банк» заборгованості з ОСОБА_1 як солідарного боржника.

17 листопада 2011 року державним виконавцем відділу складено акт опису й арешту належної позивачеві на підставі договору купівлі - продажу від 14 липня 2004 року квартири АДРЕСА_1 (а.с.8, 17,18 т.1).

03 березня 2012 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості вищезазначеної квартири (а.с.25 т.1).

27 квітня 2012 року складено висновок незалежної експертної оцінки квартири АДРЕСА_1, згідно якого ринкова вартість квартири становила 377 192 грн. (а.с.5 т.1).

Прилюдні торги з реалізації арештованого майна призначені на 16 листопада 2012 року не відбулися та 29 листопада 2012 року державним виконавцем складено акт уцінки спірної квартири (а.с. 23 т.1).

Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів 28 грудня 2012 року відбулися прилюдні торги, на яких було реалізовано квартиру АДРЕСА_1 за ціною 283 500 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_3 (а.с.6).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що прилюдні торги були проведені відповідно вимог чинного законодавства.

Проте, погодитися з такими висновками районного суду не можна з наступних підстав.

З урахуванням норм частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини п'ятої статті 58 вказаного Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв'язку з тим, що прилюдні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Матеріалами справи доведено, що звіт про оцінку нерухомого майна було затверджено 27 квітня 2012 року, чинним він був до 27 жовтня 2012 року.

Між тим, перші торги відбулися 16 листопада 2012 року, а повторні - 28 грудня 2012 року.

З матеріалів справи убачається, що новий звіт ані перед першими, ані перед другими торгами складений не був, а тому, враховуючи що під час торгів звіт від 27 квітня 2012 року втратив чинність, вбачається порушення процедури проведення прилюдних торгів в частині не сформованої ціни лоту, тобто стартова ціна арештованого майна була визначена з порушенням порядку, передбаченого ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, з прилюдних торгів продано квартиру за ціною, яка визначалася за нечинним на момент продажу звітом про оцінку майна за 283500 грн., в той час як відповідно до даних долученої до справи газети «Авізо» (а.с.30 т.2) ринкова вартість аналогічної квартири в тому ж районі складала 560 000 грн., що свідчить про істотне порушення прав та законних інтересів позивачки.

Окрім цього, суд першої інстанції, розглядаючи спір, не звернув увагу порушення порядку підготовки самих торгів, що виражено в невчасному розміщенні об'яв у системі реалізації арештованого та конфіскованого майна - публікація не протягом 7 днів з дати уцінки майна, яка відбулася 29 листопада 2012 року, а пізніше - 12 грудня 2012 року (а.с.118 виконавче провадження №1976/19), що зменшило можливість участі у торгах потенційних покупців і, відповідно, вплинуло на формування ціни реалізації, оскільки недотримання правил поінформованості невизначеного кола проведення торгів, є істотним порушенням процедури, і відповідно також порушує порядок проведення прилюдних торгів, який регулюється Тимчасовим положенням про порядок прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Перелічені вище порушення є істотними та суттєво вплинули на результат торгів та зміст самого правочину.

Окрім цього, відмовляючи в позові, районний суд послався на роз'яснення Державної виконавчої служби України, викладених у листі № 15952-033- 11 від 10 жовтня 2011 року, якими встановлено, що при передачі майна на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»: висновок з незалежної оцінки майна у виконавчому провадженні повинен бути чинним на момент передачі майна на реалізацію. Моментом передачі майна на реалізацію є договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Між тим, Закон має вищу юридичну силу в порівнянні з підзаконними нормативно-правовими актами, які, до того ж відповідно до п. 22 Методики оцінки майна, затвердженою постановою КМУ №1891 від 10 грудня 2003 року, не суперечать самому Закону, на виконання якого і був виданий підзаконний акт - Методика оцінки майна (постанова №1891 від 10.12.2003 року).

Отже, районний суд, розглядаючи спір, порушив норми матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню й ухваленню по справі нового рішення, яким заявлений по справі позов необхідно задовольнити та визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна від 28 грудня 2012 року щодо квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 14 липня 2004 року.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна від 28 грудня 2012 року щодо квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 14 липня 2004 року.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа 754/12424/13

№ апеляційного провадження: № 22- ц/796/8128/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Мальченко О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.