Ухвала суду № 62583858, 02.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 листопада 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Юрченко А.С.,

за участю: позивача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу (депозиту), процентів, трьох відсотків річних та збитків від інфляції, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року позивач ОСОБА_1. звернулась до суду із вказаним позовом та зазначала, що 20 червня 2013 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN25000736018834, згідно з умовами якого вона передала банку 25374 грн.84 коп. за строковим договором на 366 днів, тобто до 20 червня 2014 року. 9 липня 2013 року ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок 34052 грн.16 коп. та 573 грн. На момент подачі позову, грошові кошти їй не повернуті, у зв'язку з чим просить стягнути 60000 грн. депозитного внеску, 14082 грн.60 коп. відсотків по депозитному вкладу, 4114 грн.12 коп. збитків від інфляції, 1805 грн.64 коп. - 3 % річних.

У подальшому позивач збільшила позовні вимоги в частині відсотків, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2016 року, описка в якому виправлена ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 27 травня 2016 року, позовні вимог та стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 кошти за договором № SAMDN25000736018834 (вклад «Стандарт на 12 місяців») від 20 червня 2013 року в сумі 60000 грн., процентів по вкладу в розмірі 20727 грн., 3 % річних в сумі 2917 грн.56 коп., та інфляційні збитки в сумі 34114 грн.12 коп., а всього 117758 грн.68 коп.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Справа № 755/12799/15-ц № апеляційного провадження: №22-ц/796/10835/2016Головуючий у суді першої інстанції: Яровенко Н.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що матеріали справи не містять належним чином завіреної копії договору банківського вкладу, крім того, відсутня квитанція про внесення грошових коштів, які б відповідали вимогам п.10.1 Інструкції № 492, п.2.9 глави четвертої «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» « розділу 2 «Приймання готівки» Інструкції № 174.

В судове засідання представник ПАТ «ПриватБанк» не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується власноручною розпискою представника /а.с.197/. Представником банку надано суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою. Разом з тим, доказів на підтвердження поважності причин неявки представника, суду не надано, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення залишити без змін, пояснивши, що вона зареєстрована та постійно проживає в м.Києві, що унеможливлює отримання нею коштів на території Криму.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість окремої ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом установлено, що 20 червня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 укладено договір № SAMDN25000736018834 (вклад «Стандарт на 12 місяців»). Відповідно до умов зазначеного договору вклад «Стандарт» оформлений 20 червня 2013 року, сума вкладу складає 25374 грн.84 коп., вклад оформлений на 366 днів по 20 червня 2014 року включно, на суму вкладу нараховуються 18 % річних.

Відповідно до п.2 зазначеного договору нарахування процентів за вкладом починаються з першого робочого дня після надходження грошей до банку і нараховуються за кожний календарний день.

Пунктом 4 договору передбачено, що дія договору припиняється з виплатою клієнтові всієї суми вкладу разом з процентами, які передбачені умовами договору.

У відповідності до п.6 договору, у разі, якщо у строк не пізніше дня закінчення дії вкладу клієнт не заявив банку про повернення вкладу, даний договір продовжується ще на один строк. Договір може бути продовжений неодноразово без явки клієнта. У цьому разі проценти за наступний строк вкладу нараховуються на суму вкладу з врахуванням довнесених коштів.

12 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до банку з заявою про повернення їй вкладу разом з процентами.

22 вересня 2014 року банк відмовив позивачу у задоволенні її вимоги.

Статтею 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України № 516 від 03 грудня 2003 року (далі - Положення №516), грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Пунктом 2.9 Положення № 516 передбачено, що укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів.

Відповідно до п. 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України № 566 від 30.12.1998 року, будь-яка система обліку повинна забезпечити хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

Таким чином, відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку.

Пунктом 3.3 Глави 3 Положення № 516 передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ/заява про повернення коштів тощо) банк зобов'язаний: прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що оскільки стороною укладених договорів банківського вкладу є ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» то згідно з чинним законодавством, яке регулює цей вид правовідносин, зобов'язання за дійсним договором має виконувати саме ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» як юридична особа, а не його кримська філія. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов'язків за укладеним і дійсним договорами.

Заперечуючи проти вимог позивача про наявність депозитного вкладу позивача у ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», відповідач вказував, що квитанція про внесення грошових коштів на рахунок не оформлена належним чином, відтак суд безпідставно стягнув кошти за договором, а судом необґрунтовано ухвалено рішення на основі копій договору та квитанцій.

Факт внесення позивачем коштів на виконання умов вказаного договору підтверджується копією квитанції, що міститься в матеріалах справи.

Оригінали квитанцій про внесення ОСОБА_1 на рахунок відповідача 20 червня 2013 року грошових коштів в розмірі 25 374, 84 грн.; 9 липня 2013 року - 34 052,16 грн., 9 липня 1013 року - 573 грн., було оглянуто в суді апеляційної інстанції.

Укладення договору банківського вкладу (депозиту) у письмовій формі та факт внесення позивачем коштів на рахунок, зазначений у договорі, підтверджено оригіналом договору, який був оглянутий в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до умов вказаного договору, при укладенні договору банком використовується факсимільне відтворення підпису Голови Правління банку, а також відтворення відтиску печатки банку технічними печатними пристроями.

Відповідно до п.1.4 Положення №516 залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті (п.2.1 Положення).

Постановою Правління Національного банку України затверджена Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні від 01 червня 2011 № 174 (надалі - Інструкція).

Так, п. 1.17 Інструкції передбачено, що за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту.

Згідно з п. 2.9 Інструкції банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що після закінчення терміну дії вказаних договорів, Банком повністю були повернуті позивачу вклад та виплачені нараховані на нього проценти.

Задовольняючи указаний позов, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із доведеності та обґрунтованості вказаних позовних вимог.

На підставі наявних у справі доказів суд дійшов правильного висновку, що відповідач в установлений строк не повернув позивачу суму банківського вкладу, що є порушенням вимог ст. ст. 1058 - 1065, 1066 - 1076 ЦК України та умов договору банківського вкладу.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом не перевірено наявність у ОСОБА_1 оригіналів документів що підтверджують укладення договору та внесення коштів на банківський рахунок спростовуються наданими позивачем та оглянутими як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції оригіналів документів. Інших доводів апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк»- відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: