Справа № 265/3321/14-к
Провадження № 1-кп/265/23/16
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2016 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Щербіна А.В.,за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., прокурора Наренкович Д.О., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження терміну тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309 КК України.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 вересня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 10 листопада 2016 року.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судове засідання конвоєм доставлений не був.
Прокурор Наренкович Д.О. вважала, за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризики, які враховувалися під час обрання запобіжного заходу на сьогоднішній день не відпали.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 питання щодо продовження строку тримання під вартою залишив на розсуд суду.
Суд вислухавши думку прокурора, захисника, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було враховано, що ОСОБА_2 обгрунтованою підозрювався у вчиненні тяжких злочинів, повязаних з незаконним обігом наркотиків, які вчинив протягом короткого проміжку часу, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів. Крім того, покарання за злочини, у яких підозрювався ОСОБА_2, передбачало позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто були наявні ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Отже, були наявні ризики, передбачені пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд враховує, що на сьогоднішній день, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309 КК України, отже ризик того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності не зменшився.
Також, суд вважає, що на сьогоднішній день існують ризики того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_2 може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, відомостей про те, що ОСОБА_2 до моменту свого затримання мав законне джерело для отримання доходу суду не надано. Отже, суд вважає, що обвинувачений з метою здобуття собі матеріальних засобів для існування, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявність ризиків передбачених пп.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України є достатньою підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 369, 392 КПК України,
У Х В А Л И В:
1. Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з утриманням в Дніпропетровському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 січня 2017 року.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Щербіна
Судове рішення № 62581553, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 08.11.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 265/3321/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: