Постанова № 62580665, 31.10.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5171/16-а

Провадження № 2-а/487/194/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді Карташевої Т.А.

секретаря Уманського І.В.

за участю представника відповідача Ужеловської Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним рішення та зобов*язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 14.08.1995 р. на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ їй було призначено пенсію в розмірі 90% від розміру її місячної заробітної плати, з якої сплачено відповідні страхові внески на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування. 31.08.2016 року вона звернулась до Пенсійного фонду в Заводському районі м. Миколаєва з заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку від 22.08.2016 р. 318/185 щодо розміру заробітної плати, розрахованої у зв*язку з підвищенням посадових окладів працюючим співробітникам органів прокуратури. Рішенням фонду від 13.09.2016 р. №71/1 їй було відмовлено у перерахунку пенсії із посиланням на те, що з 15.07.2015 р. набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. та умови і порядок призначення і перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 13.09.2016 р. №71/1 щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 22.08.2016 року за №18/185 та зобов*язати відповідача здійснити їй перерахунок раніше призначеної пенсії з розрахунку 90% місячного заробітку з 01.12.2015 року.

У судовому засіданні позивач не була присутньою, надавши заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала, надавши письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства, дійшов наступного.

Судом встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва позивачу 14.08.1995 р. на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ було призначено пенсію за вислугу років як працівнику прокуратури у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

З 01.03.203 р. позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва як отримувач пенсії за вислугу років згідно вищевказаного закону. На дату прийняття пенсійної справи на облік відповідачем розмір пенсії позивача визначався із розрахунку 90% від суми заробітної плати.

Відповідно до довідки від 22.08.2016 року № 18/185 сума для нарахування пенсії становить 10140,84 грн.

31.08.2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до отриманої довідки.

Як вбачається з рішення відповідача від 13.09.2016 року №71/1 позивачці відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015 року пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в порядку та на умовах, визначених цим законом, не призначаються (не перераховуються). Умови та порядок призначення і перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, проте така постанова відсутня.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури під час виходу на пенсію позивачки урегульовувалося статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у чинній на той час редакції), відповідно до якої, обчислення пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру заробітної плати за станом на час звернення за перерахунком за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

Надалі до цієї статті були внесені зміни і відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

На час звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії діяла норма закону, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 р.).

Проте, відповідного нормативно-правового акту Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Виходячи із наведеного соціальні гарантії позивачки, зміст та обсяг досягнутих нею соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що у даному випадку єдиними нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам і не звужують зміст та обсяг досягнутих позивачкою соціальних гарантій, є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР).

Посилання відповідача на положення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.03.2015 р. № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» як на підставу для відмови у перерахунку пенсії позивачу, суд до уваги не приймає, оскільки ця норма може застосовуватися лише до осіб, які звернулися із заявою про призначення пенсії після 01.06.2015 р., а не із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, зокрема висловлені у постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13) та від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13), а також існуючи практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, вказано, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Також, згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії в контексті практики Верховного Суду України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та Європейського суду з прав людини, який визначив, що відсутність нормативно-правового акта, який би визначив розмір виплати, на яку розраховує заявник, є невиправданим втручанням.

За таких обставин відмова в такому перерахунку є незаконною.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (яка набрала чинності 15.12.2015 р.) у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Пунктом 6 вищезазначеної постанови передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року.

У зв'язку із прийняттям вищезазначеної постанови позивачка звернулася до відповідача про перерахунок пенсії з 01.12.2015 р.

Разом з тим, враховуючи те, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивача виникли відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» у грудні 2015 року, відповідно до приписів частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 р. № 358/95-ВР) позивачка має право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 р., тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Оскільки пенсія позивачці була призначена з 14.08.1995 р., тобто до прийняття та набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, перерахунок пенсії позивачці необхідно здійснити без обмеження максимальним розміром, встановленим частиною першою статті 2 вказаного Закону.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивачки відповідно до ч. 1 ст. 97 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адмінінстративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 13 вересня 2016 року №71/1 про відмову ОСОБА_2 у перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 22.08.2016 року №18/185.

Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ з розрахунку 90 відсотків місячного заробітку згідно довідки прокуратури Миколаївської області від 22.08.2016 року №18/185 з 1 січня 2016 року.

Понесені ОСОБА_2 судові витрати в сумі 552 грн. 00 коп. компенсувати з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.А. Карташева