Рішення № 62577334, 03.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/24/16-ц Провадження № 22-ц/772/3142/2016Головуючий в суді першої інстанції Вернік В. М.Категорія 27 Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Берегового О. Ю.,

суддів Денишенко Т.О., Сопруна В.В.,

за участі секретаря Топольської В.О.,

представника позивача Ткача Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2016 року,

встановила:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Жмеринського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 05.09.2012 року, останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 30000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Натомість, ОСОБА_3 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджено наданим до позову розрахунком.

Просили стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 57281,14 грн, що складається з наступного: 31512,33 грн. - заборгованість за кредитом, 21814,95 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі, 750,00 грн. - заборгованості по комісії та пені, штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2703,86 грн. (процентна складова).

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, відповідно до відмітки Жмеринської ОДПІ в паспорті серії НОМЕР_1 має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111 ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 05.09.2012 року у виді боргу за кредитом в розмірі 31512 гривень 33 копійки, а також 1218 гривень судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 21814 гривень 95 копійок, боргу по комісії та пені в розмірі 750 гривень, штрафів: в розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 2703 гривні 86 копійок (процентна складова) відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення змінити, а саме в частині відмови в задоволенні позову скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 вересня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг, який складається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку, в зв'язку з чим відповідачем було отримано платіжну картку "Універсальна" (а.с. 6, 7-30).

На час укладення даного правочину ОСОБА_3 виповнилось повних 17 років, тобто він був неповнолітнім.

За змістом погодженої працівником банку анкети-заяви відповідача від 05.09.2012 року (а.с.6) вказано бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою в розмірі 500 грн. При цьому, у доданій до додаткових пояснень позивача виписці по платіжній картці відповідача ОСОБА_3 відображено встановлення 06.09.2012 року кредитного ліміту в розмірі 10 грн. та його зниження до нульового значення 10.10.2012 року /а.с. 123-126/.

Протягом січня-лютого 2015 року ОСОБА_3 скористався послугами овердрафту, тобто отриманням короткочасного кредиту, який надається Банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку у розмірі ліміту кредитування, відкриття якого врегульовано умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банку, однак платежів на погашення отриманих кредитних коштів своєчасно не вносив, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 57281,14 грн, яка складається з наступного: 31512,33 грн. - заборгованість за кредитом, 21814,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі, 750,00 грн. - заборгованість по комісії та пені, штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2703,86 грн. (процентна складова).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що укладення позивачем кредитного договору з неповнолітнім ОСОБА_3 поза межами цивільної дієздатності останнього, визначає ознаки нікчемності такого правочину за встановленої законом його недійсності, що в силу вимог ст. 216 ЦК України визначає обов'язок повернення позивачу лише одержаних на виконання даного договору кредитних коштів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності визначені у ст. 222 ЦК України.

Відповідно до вищенаведеної норми закону правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Однак, вищезазначений договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а суд першої інстанції помилково застосувавши до спірних правовідносин ст. 221 ЦК України, яка регулює правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, прийшов до невірно висновку про наявність ознак нікчемності укладеного правочину, в зв'язку з чим обгрунтованих підстав визначати обов'язок повернення позивачу лише одержаних на виконання даного договору кредитних коштів, як це передбачено ст. 216 ЦК України, у суду не було.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно заяви позичальника, ОСОБА_3 погодився, що його заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Порядок погашення кредиту визначений зазначеними тарифами, Умовами та правилами, як і визначена відповідальність за невиконання умов договору, шляхом сплати комісії та штрафу, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за кредитом, процентів, комісії та штрафів, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи /а.с. 5/ та не спростований відповідачем.

Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2012 року, б/н в сумі 57281,14 грн. (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят однак грн. 53 коп.), що складається з: 31512,33 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот дванадцять грн. 33 коп.) - заборгованість за кредитом, 21814,95 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот чотирнадцять грн. 33 коп.) - заборгованість по процентах за користування кредитом, 750 грн. (сімсот п'ятдесят грн.) 500 грн. (пятсот грн.) - штрафу (фіксована частина), 2703,86 грн. (дві тисячі сімсот три грн. 83 коп.) - штрафу (процентна складова), а також 1218 грн. у відшкодування сплаченого судового збору за подання в суд позовної заяви та 1339,80 грн. - оплати судовоим збором апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

З оригіналом вірно: О.Ю. Береговий