КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 707/1685/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Морозов В.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Степанівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення,-
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до Степанівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області №2-10/VІІ від 04.12.2015 року.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Черкаського районного суду Черкаської області для продовження розгляду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив встановлений ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду. При цьому позивач не надав жодних обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строків звернення до суду та відповідно не клопотав перед судом про їх поновлення.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 99, 100 КАС України з наступних підстав.
Колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).
В силу положень ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_2 оскаржує рішення Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області №2-10/VІІ від 04 грудня 2015 року.
Судом першої інстанції встановлено та дана обставина підтверджується матеріалами справи, що позивач є депутатом Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
04 грудня 2015 року ОСОБА_2 був присутній на сесії ради та брав участь у голосуванні при прийнятті оскаржуваного ним рішення №2-10/VІІ від 04 грудня 2015 року.
Водночас, даний адміністративний позов позивачем подана до суду лише 14 липня 2016 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України.
Будь-яких доказів, що свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, що передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2. ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Аналогічні процесуальні дії суду передбачені п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України відповідно до якого, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що він про порушення своїх прав та свобод дізнався 29 червня 2016 року, саме після отримання копій рішень Степанківської сільської ради №42-10/VI від 02 липня 2014 року, №2-10/VII від 04 грудня 2015 року та копії протоколів засідання сесій Степанківської сільської ради від 02 липня 2014 року та від 04 грудня 2015 року, які отримав за результатом свого звернувся до Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивач є депутатом Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, був присутній на сесії ради та брав участь у голосуванні при прийнятті оскаржуваного рішення №2-10/VІІ від 04 грудня 2015 року.
Таким чином, наведені обставини ніяким чином не перешкоджали ОСОБА_2 звернутись до суду із даним позовом у строки, встановлені ст. 99 КАС України та не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 09 листопада 2016 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Судове рішення № 62576463, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 707/1685/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: