Ухвала суду № 62575923, 02.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 р.Справа № 818/29/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Кириченка Р.Ю.,

представника відповідача - Сумцової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі № 818/29/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" (далі по тексту - ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст", позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області від 31.07.2015 року №0000402202, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" штрафні санкції у розмірі 4791,88 грн. (т.1, а.с.9);

- скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015 року №0000372202 (т.1 а.с. 6), яким ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 322 488 грн. 00 коп., з яких 214992 грн. - за основним платежем, 107496 грн. - за штрафними санкціями;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2015 року №0000382202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 1572,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 786,00 грн. (т.1, а.с.7);

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2015 року №0000392202 (т.1, а.с.8), відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 670 456 грн. 50 коп., з яких: 446971 грн. - за основним платежем, 223485,5 грн. - штрафні санкції.

За заявами позивача від 19.04.2016 р. та від 04.05.2016 р. про відкликання позовних вимог ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ "НВО "Червоний металіст" в частині щодо :

- скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 року №0000372202 в частині завищення податкового кредиту по операціях, які не пов'язані з господарською діяльністю на загальну суму 2934,00грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 року №0000382202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 1572,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 786,00 грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 року №0000392202 в частині нарахування податкового зобов'язання на суму 11 112 грн.

- скасування податкового повідомлення рішення від 31.07.2015 року №0000392202 в частині донарахування податкового зобов'язання на суму 2319,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 31.07.2015 р. №0000372202 на суму збільшеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 319554 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 31.07.2015 р. №0000392202 на суму збільшеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 519757,05 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

До суду апеляційної інстанції представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015р. №;0000392202 на суму збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 659344,05 грн. та відмови у стягненні судових витрат, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015р. №;0000392202 на суму збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 659344,05 грн. та відмови у стягненні судових витрат та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Конотопською ОДПІ в період з 08.06.2015р. по 06.07.2015р. проведено документальну планову виїзну перевірку TOB "НВО "Червоний металіст" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 13.07.2015р. №126/22-02/34880895 (т.2 а.с. 3-151).

У акті перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ "Червоний металіст" порушено:

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138; пп. 139.1.3, пп. 139.1.4, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; пп.135.4.1 п.135.4, п.135.1, п.135.2 ст. 135; пп. 153.1.1, пп.153.2.1, пп.153.2.3, п. 153.1, п. 153.2, ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 446971 грн., у тому числі: за 2013 рік у сумі 220570 грн., за 2014 рік у сумі 226401 грн.

- п.39.15 ст.39; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198; п.188.1 ст.188; п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 214992 грн., у тому числі за березень 2013 р. в сумі 11657 грн., за травень 2013 р. в сумі 93042 грн., за липень 2013 р. в сумі 319 грн., за вересень 2013 р. в сумі 53948 грн., за листопад 2013 р. -55465 грн., за травень 2014 р. в сумі 561 грн. та завищення бюджетного відшкодування за листопад 2014 р. в сумі 1572 грн.

- п.2.8, п.2.9, п.3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, в частині перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 2395,94 грн. (понадлімітні залишки готівки).

Конотопською ОДПІ на підставі акту перевірки від 13.07.2015р. №126/22-02/34880895 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000372202 від 31.07.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 322488 грн., у тому числі за основним платежем 214991,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 107496,00 грн. (т.1 а.с.6);

- №0000382202 від 31.07.2015р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 1572,00 грн., у тому числі штрафна санкція в розмірі 786,00 грн. (т.1 а.с.7).

- №0000392202 від 31.07.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 670456,50 грн., в тому числі за основним платежем 446971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 223485,50 грн. (т.1 а.с.8);

- №0000402202 від 31.07.2015 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 4791,88 грн. (т.1 а.с.9).

Скориставшись правом адміністративного оскарження, позивач подав до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області скаргу від 10.08.2015р. за вих. №01-10/08 на податкові повідомлення - рішення №0000372202 від 31.07.2015р., №0000382202 від 31.07.2015р., №0000392202 від 31.07.2015р., яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 05.10.2015р. залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення залишено без змін. (т.4 а.с. 99-101, 106-112).

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями №0000372202 від 31.07.2015р., №0000382202 від 31.07.2015р., №0000392202 від 31.07.2015р., позивач подав скаргу до ГУ ДФС у Сумській області, яка рішенням ДФС України від 07.12.2015р. за вих. №26133/6/99-99-10-01-01-25 залишена без задоволення, податкові повідомлення - рішення залишено без змін. (т.4 а.с. 102-105)

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 31.07.2015 р. №0000372202 на суму збільшеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 319554 грн. та податкового повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 31.07.2015 р. №0000392202 на суму збільшеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 519757,05 грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо порушень, пов'язаних з застосуванням законодавства про "звичайні ціни", колегія суддів зазначає наступне.

У ході перевірки податковим органом встановлено порушення п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 51247 грн. в т.ч.: і березень 2013р. - 11657 грн., за травень 2013р.- 39590 грн., внаслідок того, що в періоді з 1.01.2013р. по 01.09.2013р. підприємство проводило реалізацію готової продукції - підприємству ДП "Сервісний центр" ТОВ НВО "Червоний металіст" - пов'язаній особі з ТОВ НВО "Червоний металіст" за цінами, які менше від звичайних цін більше ніж на 20 відсотків.

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки (абз. 2 п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України).

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності (абз. 3 п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведеної законодавчої норми вбачається послідовний алгоритм дій органу державної податкової служби з визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Цей алгоритм передбачає такі обов'язкові етапи, як проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.

Порядок визначення звичайних цін в період, який підлягав перевірці, був врегульований положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв в цій частині до 01.01.2013р.) та Податкового кодексу України (з 01.01.2013р.).

За змістом пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Згідно із пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

За змістом пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Пунктом 39.1 ст. 39 названого Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: бартерних операцій; операцій з пов'язаними особами; операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз. 2 п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) (абз. 2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України).

При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом (абз. 3 п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 39.14 названої статті цього Кодексу обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Згідно із п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких визначається звичайна ціна, ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), які прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, в установленому в абзаці першому цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що ціни, за якими відповідач продавав продукцію, не відповідають рівню справедливих ринкових цін на ідентичні товари.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при визначенні звичайної ціни товару не враховувались та не досліджувались існуючі надбавки чи знижки до ціни, маркетингова політика, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, аналіз рівня справедливих ринкових цін на ідентичні товари на внутрішньому ринку в акті перевірки не відображений.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем жодних запитів щодо обґрунтування рівня договірної ціни відповідач позивачу не надсилав.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не дотримано вимог п. 39.15 ст.39 Податкового кодексу України яким передбачено, що факт оскарження податкового повідомлення-рішення протягом строків встановлених цим Кодексом (незалежно від наслідків розгляду скарги) свідчить про те, що таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було оскаржено відповідне податкове повідомлення-рішення (т.4 а.с.99-112), повідомлення-рішення податковим органом відкликано не було, що також є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015 року №0000372202 (т.1 а.с. 6) в частині збільшення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 51247 грн. основного платежу та 25623 грн. 50 коп.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015 року №0000372202 (т.1 а.с. 6) в частині збільшення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 80894,50 грн. основного платежу та 242683,50 грн. штрафних санкцій нараховано по взаємовідносинам між ДП "Сервісний центр ТОВ НВО "Червоний металіст" та ТОВ "УТК Пласт" та в частині збільшення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 319554 грн. 00 коп. , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість 319554 грн. складається з :

- 51247 грн. основного платежу та 25623грн. 50 коп. у зв'язку з заниженням позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок проведення підприємством реалізації готової продукції - підприємству ДП "Сервісний центр" ТОВ НВО "Червоний металіст" - пов'язаній особі з ТОВ "НВО "Червоний металіст" за цінами, які менше від звичайних цін більше ніж на 20 відсотків;

- 80894,50 грн. основного платежу та 242683,50 грн. штрафних санкцій нараховано по взаємовідносинам між ДП "Сервісний центр ТОВ НВО "Червоний металіст" та ТОВ "УТК Пласт" - не підтверджується факт реального вчинення (безтоварні операції).

Фактичною підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки, викладені в акті перевірки, в яких встановлено, що Підприємством в порушення вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України віднесено до податкового кредиту ПДВ по придбанню матеріалів від ДП "Сервісний центр" ТОВ НВО "Червоний металіст" за відсутності факту реального вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання від ТОВ "УТК Пласт" згідно податкової інформації Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Зокрема, контролюючий орган зазначає, що позивачем на перевірку було надано документів, що підтверджують транспортування товару, проте ці документи мають недоліки (відсутні відомості про вантаж, ТТН не містять інформації про прибуття, тощо…). Заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та його контрагентів не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За правилами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 вищевказаної норми Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ НВО "Червоний металіст" та ДП "Сервісний центр" укладено договір купівлі-продажу №3 від 02.01.2013р., за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію технічного призначення, надалі "Товар" , в асортименті, згідно доданих накладних на кожну партію товару (т.3 а.с. 154).

Згідно з п. 1.2 цього Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі його по накладній.

Відповідно до п. 2.1 Договору якість товару, що постачається згідно даного Договору, повинна відповідати діючим стандартам, технічним умовам та іншим нормативно-технічним документам заводу-виробника.

Згідно п. 3.1 цього Договору покупець проводить оплату товару згідно рахунку-фактури на вказаний продавцем розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата рахується здійсненою з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Із матеріалів справи вбачається, що до договору №3 від 02.01.2013р. сторонами підписано Специфікації №1 від 15.01.2013р., №2 від 31.01.2013р., №3 від 05.03.2013р., №4 від 29.03.2013р., №5 від 15.04.2013р., №6 від 25.04.2013р., №7 від 21.05.2013р., №8 від 31.05.2013р., №9 від 11.06.2013р., №10 від 26.06.2013р., №11 від 12.07.2013р., №12 від 24.07.2013р., №13 від 16.08.2013р., №14 від 27.08.2013р., №15 від 11.09.2013р., №16 від 24.09.2013р., №17 від 11.10.2013р., №18 від 25.10.2013р., №19 від 20.11.2013р. (т.3 а.с. 155-173).

Із матеріалів справи убачається, що у травні, вересні та жовтні 2013 року підприємством ТОВ НВО "Червоний металіст" було здійснено придбання матеріалів в асортименті від ДП "Сервісний центр" ТОВ НВО "Червоний металіст", на підтвердження чого виписані видаткові накладні №53 від 21.05.2013р., № 54 від 21.05.2013р., №55 від 21.05.2013р., №63 від 31.05.2013р., №64 від 31.05.2013р., №65 від 31.05.2013р., №109 від 11.09.2013р., №110 від 11.09.2013р., №111 від 11.09.2013р., №113 від 24.09.2013р. №114 від 24.09.2013р., №115 від 24.09.2013р., №116 від 24.09.2013р., №120 від 11.10.2013р., №121 від 11.10.2013р., №122 від 11.10.2013р., №123 від 11.10.2013р., №125 від 24.10.2013р., №126 від 24.10. 2013р., №127 від 24.10.2013р. (т.3 а.с. 174, 178, 182, 186, 190, 194, 198, 202, 206, 210, 214, 218, 222, 226, 230, 234, 238, 242, 246, т.4 а.с.1) та податкові накладні №16 від 31.05.2013р., №5 від 21.05.2013р., №3 від 21.05.2013р., №4 від 21.05.2013р., №17 від 31.05.2013р., №15 від 31.05.2013р., №2 від 11.09.2013р., №8 від 24.09.2013р., №9 від 24.09.2013р., №7 від 24.09.2013р., №6 від 24.09.2013р., №3 від 11.09.2013р., №1 від 11.09.2013р., №3 від 11.02.2013р., №13 від 25.10.2013р., №4 від 11.02.2013р., №5 від 23.10.2013р., №11 від 25.10.2013р., №12 від 25.10.2013р., №2 від 11.10.2013р. (т.3 а.с. 177, 181, 185, 189, 193, 197, 201, 205, 209, 213, 217, 221, 225, 229, 233, 237,241, 245, 249, т.4 а.с. 4)

Фактична оплата за отримані матеріали здійснена шляхом проведення взаємозаліку згідно акту від 22.09.2014р., відповідно до якого ДП "Сервісний центр" ТОВ НВО "Червоний металіст" має заборгованість перед ТОВ НВО "Червоний металіст" на суму 7002517,65 грн. ТОВ НВО "Червоний металіст" має заборгованість за матеріалами на суму 7002517,65 грн. Сторони дійшли до згоди про проведення взаємозаліку на суму 7002517,65 грн.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Фактичне здійснення проведених операцій позивача із ТОВ "УТК Пласт" досліджувалось особами, які здійснювали перевірку, встановлено наявність договору поставки від 23.08.2013р., видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних. Копії первинної документації також міститься в матеріалах справи і досліджено судом.

Заперечуючи факт поставки продукції контрагентом позивача згідно укладеного договору, відповідачем не надано доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи позивача щодо поставки продукції (запасні частини) або доказів їх виконання іншими особами.

При цьому, слід зазначити, що з врахуванням принципу презумпції добросовісності платника податків, податковим органом не надано доказів, які б спростували дійсність чи повноту наданої платником податків звітності, а висновки податкового органу, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, будуються на припущеннях і не підтверджуються належними та допустимим доказами.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося відповідачем первинні документи надані до перевірки містили всі необхідні реквізити, визначені пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Оскільки при розгляді справи податковим органом не доведено обставини, на які він посилався, а реальність господарських операцій позивача із ТОВ "УТК Пласт" не спростована, позивачем правомірно відповідно до вищезгаданих приписів законодавства включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість при наявності належним чином оформлених податкових накладних по даному контрагенту. Вказані суми обчислені із вартості придбаної продукції, використання якої у межах господарської діяльності позивачем доведено.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015 року №0000372202 (т.1 а.с. 6) в частині збільшення ТОВ "НВО "Червоний металіст" суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 80894,50 грн. основного платежу та 242683,50 грн. штрафних санкцій по взаємовідносинам між ДП "Сервісний центр ТОВ НВО "Червоний металіст" та ТОВ "УТК Пласт" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015 року №0000392202 (т.1 а.с. 8) в частині збільшення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму (з урахуванням штрафних санкцій) - 591757,5 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В частині збільшення грошових зобов'язання з податку на прибуток на суму - 60722грн. - за основним платежем та 30361 грн. за штрафними санкціями, які нараховано внаслідок заниження позивачем доходу від операційної діяльності за 2013 рік внаслідок заниження доходу від реалізації готової продукції на експорт покупцям, що не є платниками податку на прибуток, та пов'язаній особі - з ТОВ "НВО "Червоний металіст" - ДП "Сервісний центр" ТОВ НВП "Червоний металіст" за цінами, які менше від звичайних цін більше ніж на 20 відсотків.

У ході перевірки проведено аналіз цін на реалізацію готової продукції (гірничо шахтне обладнання) пов'язаній особі ТОВ "НВО "Червоний металіст" - ДП "Сервісний центр" ТОВ "НВО "Червоний металіст" та не платникам податку на прибуток - нерезидентам в порівняні з цінами на готову продукцію (гірничо-шахтне обладнання) не пов'язаним особам ТОВ НВО "Червоний металіст" та платникам податку на прибуток на загальних підставах. По результатах співставлення цін встановлено, що реалізація готової продукції підприємству ДП "Сервісний центр" ТОВ "НВО "Червоний металіст" - пов'язаній особі та нерезидентам не платникам податку на прибуток відбувалася за цінами, які менші від звичайних цін на 20 відсотків.

Щодо даного правопорушення позиція суду вже викладена при дослідженні правомірності збільшення позивачу суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що ціни, за якими відповідач продавав продукцію, не відповідають рівню справедливих ринкових цін на ідентичні товари.

При визначенні звичайної ціни товару не враховувались та не досліджувались існуючі надбавки чи знижки до ціни, маркетингова політика, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, аналіз рівня справедливих ринкових цін на ідентичні товари на внутрішньому ринку в акті перевірки не відображений.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідачем не дотримано вимог п. 39.15 ст.39 Податкового кодексу України яким передбачено, що факт оскарження податкового повідомлення-рішення протягом строків встановлених цим Кодексом (незалежно від наслідків розгляду скарги) свідчить про те, що таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Позивачем було оскаржено відповідне податкове повідомлення-рішення (т.4 а.с.99-112), однак повідомлення-рішення податковим органом відкликано не було, що також є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 31.07.2015 року №0000392202 в частині збільшення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму - 60722 грн. за основним платежем та 30361 грн. за штрафними санкціями.

Щодо збільшення грошових зобов'язання по податку на прибуток на суму 153700 грн. за основним платежем та 76850 штрафних санкцій нараховано у зв'язку з висновками податкового органу про завищення собівартості виготовленої та реалізованої продукції у 2013 році в сумі 808944,64 грн. по взаємовідносинам з ДП "Сервісний центр" ТОВ НВО "Червоний металіст" внаслідок відсутності факту реального вчинення господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Червоний металіст" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ДП "Сервісний центр" на підставі договору щодо отримання матеріалів.

Судом встановлено, що на момент перевірки ТОВ "Червоний металіст" надано всі податкові та видаткові накладні.

Проте, відповідач зазначає, що товарно-транспортні накладні та будь-які документи, які підтверджують походження та якість матеріалів до перевірки не надано.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що пунктом 3.3 договору купівлі-продажу №13/2308.1 від 23.08.2013 року сторонами погоджено, що "якість товару, що постачається продавцем, повинна відповідати всім технічним нормам, стандартам та правилам, встановленим для товару даного виду", разом з тим, ДП "Сервісний центр" ТОВ "Червоний металіст" не надано документів, а саме сертифікатів якості чи сертифікатів відповідності підприємств-виробників, які б засвідчували, що товар, отриманий від ТОВ "УТК Пласт", відповідає всім технічним нормам, стандартам та правилам, встановленим для товару даного виду, чим порушуються вимоги ст. 13 Закону України від 17 травня 2001 р.№2406-ІІІ "Про підтвердження відповідності", колегія суддів зазначає наступне.

У ході перевірки TOB "НВО "Червоний металіст" були використані матеріали перевірок ДП "Сервісний центр" ТОВ НВО "Червоний металіст" (довідка зустрічної звірки Конотопської ОДПІ від 19 січня 2015 року №1/22-01/36455051 та довідка зустрічної звірки Конотопської ОДПІ від 26 вересня 2014 року №45/22-01/36455051) згідно яких спростовується реальність вчинення господарських операцій та встановлено відсутність об'єктів оподаткування з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за травень, вересень, жовтень 2013 року.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що витрати позивача за договорами укладеними із контрагентом який зазначено вище, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача не спростована відповідачем, то донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо збільшення грошових зобов'язання по податку на прибуток на суму 172518 грн. за основним платежем та 86259 грн. - за штрафними санкціями у зв'язку з завищенням позивачем собівартості виготовленої та реалізованої продукції по взаємовідносинам з ПП "Медіа Комплект" внаслідок відсутності факту реального вчинення господарських операцій по придбанню матеріалів у ПП "Медіал Комплект", колегія суддів зазначає наступне.

Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Червоний металіст" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ПП "Медіал Комплект" на підставі договорів щодо отримання акумуляторів (імпортований товар).

Так, між ТОВ НВО "Червоний металіст" (покупець) та ПП "Медіал комплект" (постачальник) укладено договір поставки від 07.02.2014р. №28/12/14, згідно п. 1.1 умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві елементи живлення і електротовари, іменовані надалі товар, а покупець приймати та своєчасно оплачувати товар, що поставляється. (т.1 а.с. 50-51)

Відповідно до п. 4.1 цього договору товар оплачується покупцем за цінами, вказаними в накладній.

Згідно укладеного договору ТОВ "НВО "Червоний металіст" було придбано від ПП "Медіал Комплект" згідно наступних видаткових накладних: №06/10/6 від 10.06.2014р. , №14/25/6 від 25.06.2014р., №10/26/6 від 26.06.2014р., №07/04/7 від 04.07.2014р., №05/04/8 від 04.08.2014р., №06/19/8 від 19.08.2014р., №07/29/8 від 29.08.2014р., №08/03/09 від 03.09.2014р., №09/03/9 від 03.09.2014р., №06/06/10 від 06.10.2014р., №13/17/10 від 17.10.2014р. (т.1 а.с. 52, 57, 58, 65, 70, 75, 79, 85, 88, 92, 96)

Факт оплати підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. (т.1 а.с. 56, 64, 69, 77, 84, 91, 95, 98, 99)

Відвантаження продукції здійснювалось підприємством ТОВ "Нова пошта" згідно експрес-накладних. (т.1 а.с. 53, 61, 68, 71, 76, 80, 94)

Судом встановлено, що на момент перевірки ТОВ "Червоний металіст" надано всі податкові та видаткові накладні.

Однак, товарно-транспортні накладні до перевірки не надано. Перевезення товару здійснювалося ТОВ "Нова пошта", проте відповідно до експрес-накладних, наданих позивачем під час перевірки, неможливо визначити місцезнаходження вантажовідправника (повне найменування та адреса), загальну суму відвантаження товару (оголошена цінність вантажу не відповідає вартості відвантажених товарно-матеріальних цінностей), супровідні документи на вантаж, відомості про вантаж (найменування, ціна, загальна сума, вид пакування), відповідальну особу, яка здала вантаж.

ТОВ "Червоний Металіст" не надало для перевірки сертифікатів якості чи сертифікатів відповідності, які б підтверджували походження товару придбаного у ПП "Медіал Комплект" (виробленого в Україні чи поза межами митної території України), його відповідність державним вимогам ДСТУ чи ГОСТ.

За даними інформаційного ресурсу ДФС України "Система автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податкових зобов'язаннях та податковому кредиту в розрізі контрагентів" по основним контрагентам було встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Геркулес Трейд" є оптова торгівля зерновими культурами, відсутній за місцезнаходженням. ТОВ "АВВА Україна" - основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, ТОВ "Магнета" свідоцтво платника ПДВ від 28.07.2014 року № 200183978 анульовано 18.03.2015 року, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. ТОВ "Азарін" взято на податковий облік 30.05.2014 року, платник ПДВ з 28.07.2014 року. Стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, витрати позивача за договорами укладеними із контрагентом який зазначено вище, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача не спростована відповідачем. Відповідно, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 172518 грн. за основним платежем та 86259 грн. штрафних санкцій є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо збільшення грошових зобов'язання по податку на прибуток на суму 3225 грн. за основним платежем та 1612 грн. 50 коп. - за штрафними санкціями у зв'язку з завищенням позивачем собівартості виготовленої та реалізованої продукції по взаємовідносинам з ТОВ "Мета-Люкс" внаслідок відсутності факту реального вчинення господарських операцій по придбанню матеріалів у ТОВ "Мета-Люкс", колегія суддів зазначає наступне.

Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Червоний металіст" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Мета-Люкс".

Так, між ТОВ "Червоний металіст" (покупець) та ТОВ "Мета-Люкс" (постачальник) укладено договір поставки від 02.10.2014р. №0210/1 , згідно п. 1.1 умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити за кольоровий прокат (надалі - товар) на умовах, викладених в цьому Договорі. (т.1 а.с. 18-20)

Згідно п. 1.2 цього договору Товар поставляється узгодженими партіями на умовах FCA-склад Постачальника згідно з Міжнародними правилами інтерпретації термінів Інкотермс - 200, які використовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також з урахуванням умов, обумовлених в цьому Договорі.

На виконання умов договору ТОВ НВТ "Червоний металіст" від ТОВ "Мета-люкс" придбано металопрокат згідно наступних видаткових накладних: від 03.10.2014р. №РН-100303, від 04.11.2014р. №РН-110404, №РН-110403 від 04.11.2014р., від 18.11.2014р. №РН-111801, від 19.11.2014р. №РН-111902. (т.1 а.с. 21, 25, 32, 35, 39)

Транспортування здійснювалось ТОВ "Ін-Тайм", що підтверджується деклараціями про прийняття вантажу: №0522004231 від 03.10.2014р.., №0522004842 від 04.11.2014р., №0522005124 від 19.11.2014р. (т.1 а.с. 22, 31, 37)

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями м №2785 від 02.10.2014р., №3083 від 30.10.2014р., №3131 від 04.11.2014р., №3124 від 03.11.2014р., №3279 від 12.11.2014р., №3363 від 18.11.2014р. (т.1 а.с. 23, 29, 30, 34, 38, 41)

Документи, що надані до перевірки ТОВ "Червоний металіст", в якості підтверджуючих первинних документів на перевезення, декларації про прийняття вантажу, видані ТОВ "Ін- Тайм" та ТОВ "Нова пошта", не містять реквізитів, необхідних для товарно-транспортної накладної, а саме: місцезнаходження вантажовідправника (повне найменування та адреса), загальна сума відвантаження товару (оголошена цінність вантажу не відповідає вартості відвантажених товарно-матеріальних цінностей), супровідні документи на вантаж, відомості про вантаж (найменування, ціна, загальна сума, вил пакування), відповідальна особа, яка здала вантаж.

При цьому, відповідач зазначає, що перевірки також, не надано сертифікати якості, паспорти та будь -які інші документи, які б могли свідчити про походження товару та його виробника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні встановлено, що витрати позивача за договорами укладеними із контрагентом який зазначено вище, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача не спростована відповідачем. Відповідно, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3225 грн. за основним платежем та 1612 грн. 50 коп. за штрафними санкціями є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо збільшення грошових зобов'язання по податку на прибуток на суму 4340 грн. за основним платежем та 2170 грн. - штрафних санкцій, які нараховано у зв'язку з висновками податкового органу щодо завищення позивачем собівартості виготовленої продукції по взаємовідносинам з ПП "ЗІМ 1" внаслідок відсутності факту реального вчинення господарських операцій по придбанню матеріалів ПП "ЗІМ 1", колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ "Червоний металіст" та ПП "ЗІМ І" укладено договір поставки №5/13 від 03.01.2013р., згідно п.1.1 умов цього договору постачальник зобов'язується передати у власність замовнику товар відповідно до виставлених рахунків-фактур. Замовник здійснює попередню оплату товару в розмірі 100%. Підтвердженням про одержання товару Замовником є видаткова накладна. (т.1 а.с. 42-43)

До договору поставки №5/13 від 03.01.2013р. ТОВ "Червоний металіст" та ПП "ЗІМ І" укладено додаткову угоду №1 та додаткову угоду №2. (т.1 а.с. 44, 45)

На виконання умов договору в листопаді 2014р. ТОВ НВО "Червоний металіст" від ПП "ЗІМ І" придбано електрозапчастини, на що отримано видаткову накладну №РН-0000695 від 06.11.2014р. (т.1 а.с. 46)

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №3141 від 05.11.2014р. (т.1 а.с. 48)

Доставка вантажу ТОВ НВО "Червоний металіст" здійснювалась через підприємство ТОВ "Нова пошта", що підтверджується експрес-накладною №59000082585898 від 14.11.2014р. (т.1 а.с. 47)

Документи, що надані до перевірки ТОВ "Червоний металіст", в якості підтверджуючих первинних документів на перевезення, декларації про прийняття вантажу, видані ТОВ "Ін- Тайм" та ТОВ "Нова пошта", не містять реквізитів, необхідних для товарно-транспортної накладної, а саме: місцезнаходження вантажовідправника (повне найменування та адреса), загальна сума відвантаження товару (оголошена цінність вантажу не відповідає вартості відвантажених товарно-матеріальних цінностей), супровідні документи на вантаж, відомості про вантаж (найменування, ціна, загальна сума, вид пакування), відповідальна особа, яка здала вантаж.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання податкового органу на те, що позивачем не надано до перевірки сертифікати якості, паспорти та будь -які інші документи, які б могли свідчити про походження товару та його виробника, оскільки їх ненадання не є підставою для висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з придбання товару за умови наявності інших документів, які підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг, адже, сертифікати якості та паспорти заводу-виробника не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Також, колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання контролюючим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи контролюючого органу, що суд першої інстанції помилково послався на п. 39.15 ст.39 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що Конотопською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НВО "Червоний металіст" за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

Зазначена норма втратила чинність 01.09.2013р. згідно з Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" від 04.07.2013, № 408-VII .

Отже, положення п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України були чинними як на момент вчинення спірних правовідносин, так і на момент проведення перевірки контролюючим органом та сам контролюючий орган в акті перевірки посилався на зазначену норму, встановлюючи порушення.

Щодо посилань апелянта на постанову Сумського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015р., по справі №818/459/15, якою встановлено безтоварність господарських операцій ТОВ НВО "Червоний металіст" з ПП "Медіал Комплект", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Тобто, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Так, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі №818/459/15 досліджено вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" про скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000032202 від 26.01.2015р., яким ТОВ "НВО "Червоний металіст" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 31023,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 7755,75 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом у зв'язку з перевіркою достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2014 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП "Медіал Комплект"при формуванні податкового кредиту та обґрунтованості заявлених сум ПДВ до відшкодування з бюджету по деклараціям за серпень та вересень 2014 року.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем не доведено правомірність рішень, що є предметом оскарження.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами по справі не оскаржена.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі № 818/29/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2016 р.