Ухвала суду № 62575568, 08.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 рокусправа № 804/182/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року по справі №804/182/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

в с т а н о в и В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.10.2015р. №0039691706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальному розмірі 15941,62 грн., відповідного до якого за період з 13.09.2013р. по 27.04.2015р. застосовано штраф в розмірі 4920,64 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 11020,98 грн., та №0039631706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальному розмірі 107,49 грн., відповідного до якого за період з 22.10.2013р. по 23.06.2015р. застосовано штраф в розмірі 104,36 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 3,13 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає про те, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та розрахунки до них прийняті відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, розрахунки штрафних санкцій є необґрунтованими та не відповідають показникам, які зазначені в оскаржених рішеннях.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про невиконання позивачем, як платником єдиного внеску, свого обов'язку щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску, а тому оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій та пені прийнято за наявності на те підстав.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати

постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами, які викладені у позові.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник єдиного внеску.

29 жовтня 2015 року Криворізькою південною об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

№0039691706, яким на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 4920,64 грн. за період з 13.09.2013р. по 27.04.2015р. та нараховано пеню у розмірі 11020,98 грн. (0,1 від суми недоїмки);

№0039631706, яким на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 104,36 грн. за період з 22.10.2013р. по 23.06.2014р. та нараховано пеню у розмірі 3,13 грн. (0,1 від суми недоїмки).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості оскаржених рішень з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску у розумінні статті 4 Закону № 2464-VI, що не заперечується сторонами у справі.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону № 2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за № 1622/24154 (яка була чинна у періоді, за який визначено штрафні санкції) для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентовано статтею 9 Закону № 2464-VI за змістом частини 8 якої платники єдиного внеску, зазначені в пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь в провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, в силу вимог частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем строків сплати єдиного внеску. Такі висновки суду підтверджуються встановленими обставинами справи, які, з огляду на доводи апеляційної скарги, позивачем не спростовуються.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 10.02.2014р. ФОП ОСОБА_1 подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік (№1403011372), де сума нарахованого єдиного внеску склала 36634,44 грн.

Станом на 31.12.2013р. за позивачем обраховувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 457,62 грн.

На протязі 2014 року ФОП ОСОБА_1 сплачено єдиного внеску у розмірі 20154,57грн., недоїмка станом на 31.12.2014р. - 17119,62 грн.

28.02.2015р. ФОП ОСОБА_1 подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік (№1509634197), де сума нарахованого єдиного внеску склала 8330,63 грн.

За період з 01.01.2015р. по 29.10.2015р. ФОП ОСОБА_1 сплачено єдиного внеску у розмірі 23405,57 грн., недоїмка станом на 31.12.2015р. - 2044,68 грн.

Вказані дані підтверджено даними облікової картки платника податку.

Отже, встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про порушення позивачем строків сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч.10 статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.2 ч.11 цієї статті орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує штраф у розмірі 10 відсотків (редакція до 01.01.2015р.) та 20 відсотків (редакція з 01.01.2015р.) своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пп.2 п.2 Розділу VІІ «Фінансові санкції» Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно п.5 Розділу VІІ «Фінансові санкції» Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Розрахунки штрафних санкцій та пені, які долучені позивачем до позову та розрахунки, які надані відповідачем під час розгляду справи (а.с.114-116) з детальним відображенням днів прострочення, визначених сум пені та штрафних санкцій, свідчать про відповідність цих розрахунків положенням зазначених норм права16. При цьому, розрахунки штрафних санкцій та пені відповідають показникам, які зазначені в оскаржених рішеннях, що спростовує доводи позивача про невідповідність розрахунків тим сумам пені і штрафних санкцій, які зазначені в рішеннях відповідача.

Таким чином, встановивши наявність обставин, які свідчать про порушення позивачем строків сплати єдиного внеску та прийнявши до уваги положення ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржених рішень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року по справі №804/182/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк