Постанова № 62574546, 03.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/557/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Ковальової Т. І.,

при секретарі судового засідання Бутенко К. В.,

без сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Відповідач була зареєстрована як фізична особа підприємець Сєвєродонецьким міським управлінням юстиції, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.06.2014 підприємницьку діяльність ОСОБА_1 було припинено.

За відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість з урахуванням часткового погашення у розмірі 7,98 грн. на загальну суму 1 551 978,27 грн, що підтверджується податковим повідомленням рішенням від 28.04.2014 №0000971702 та податковим повідомленням - рішенням від 28.04.2014 №0000971702.

Також, за відповідачем утворився податковий борг з податку з доходів з урахуванням часткового погашення у розмірі 6 178,30 грн на загальну суму 964 168,55 грн., що підтверджується податковими повідомленнями рішеннями від 16.04.2014 № НОМЕР_2, №0000741702 та декларацією про майновий стан і доходів від 22.04.2014 №1400010724.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку на підставі ст. 59 ПКУ були вжиті наступні заходи: виставлено вимогу форми Ю № 224-25 від 29.04.2014.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається не сплаченим.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер 20016870954), зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 18.02.2002 (а. с. 38).

З 19.02.2002 знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків (а. с. 17-18).

ДПІ у м. Сєвєродонецьку на підставі акта перевірки №312/17-2200919464 від 25.02.2013 у відношенні ОСОБА_1 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014 № НОМЕР_3 та збільшено суму грошового зобовязання за основним платежем 1 241 589,00 грн, за штрафними санкціями 310 397,25 грн (а. с. 11), яке отримано відповідачем 24 лютого 2014 року (а. с. 56).

Відповідно до розрахунку податкового боргу з ПДВ відповідач з урахуванням часткової сплати у розмірі 7,98 грн має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 551 986,25 грн. (а. с. 8, 57), що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (а. с. 14-15).

ДПІ у м. Сєвєродонецьку на підставі акта перевірки №312/17-2200919464 від 25.02.2013 у відношенні ОСОБА_1 було прийнято податкове повідомлення- рішення від 16.04.2014 № НОМЕР_2 та збільшено суму грошового забезпечення за основним платежем 775 334,84 грн, за штрафними санкціями 188 833,71 грн, яке отримано відповідачем 24 лютого 2014 року (а. с. 54).

22.04.2014 фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи № НОМЕР_4 за 2013 рік та визначено суму податкових зобовязань з податку на доходу фізичних осіб у розмірі 6 178,30 грн (а. с. 52-53).

Відповідно до розрахунку податкового боргу з податку з доходів станом на 14.01.2016 відповідач з урахуванням часткової сплати у розмірі 6 178,30 грн має заборгованість з податку з доходів у розмірі 964 168,55 грн. (а. с. 8), що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а. с. 13).

13 червня 2016 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку за результатами перевірки місцезнаходження платника податків було складено акт №18/12-14-17-09 та виявлено, що за юридичною адресою ОСОБА_1 відсутня, встановити телефонний звязок не має можливості, тому провести звірення розрахунків з платником податків ОСОБА_1 та підписати акт розрахунків на загальну суму боргу 2 516 146,82 грн не має можливості (а. с. 33-35).

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було виставлено податкову вимогу форми „Ю від 29.04.2014 №224-25 (а. с. 9).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Згідно чч. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;

в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;

г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;

д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги;

е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

01.04.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 23830060008001147 припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за її рішенням (а.с. 38).

У відповідності з абзацом 2 підпункту 65.10.8 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Відповідно до підпункту 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З урахуванням зазначеного, оскільки відповідач припинив свою підприємницьку діяльність, але не сплатив вказаний податковий борг, суд приходить до висновку про необхідність стягнути заборгованість з податку з доходів у розмірі 964 168,55 грн та з податку на додану вартість у розмірі 1 551 978,27 грн з фізичної особи ОСОБА_1.

Частиною статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 18, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.

Стягнути кошти з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з:

- з податку з доходів у сумі 964 168,55 грн (девятсот шістдесят чотири тисячі сто шістдесят вісім гривень 55 коп) на користь Державного бюджету України р/р № 33110341700080, код платежу 11010500, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909;

- з податку на додану вартість у сумі 1 551 978,27 грн (один мільйон пятсот пятдесят одна тисяча девятсот сімдесят вісім гривень 27 коп) на користь Державного бюджету України р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 08 листопада 2016 року.

Суддя ОСОБА_2