Ухвала суду № 62563814, 09.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/1282/15-к 09.11.2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Алексишинця М.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12015150000000199

за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача - КП «Веселинівський водоканал» ОСОБА_4,

на вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2016 року у відношенні

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, листопада місяця, 18 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Кірієнко Р.В.

потерпілий ОСОБА_6

представник потерпілого ОСОБА_7

представник цивільного відповідача ОСОБА_4

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2016 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України на нього покладені обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Постановлено стягнути з КП "Веселинівський водоканал" на користь потерпілого ОСОБА_6 200000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до відповідача - Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, відмовити.

Постановлено у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» залишений без розгляду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 3379 грн. 50 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Апелянт просить вирок скасувати у частині рішення про стягнення з КП «Веселинівський водоканал» на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що не заперечує проти відшкодування КП «Веселинівський водоканал» моральної шкоди потерпілому. Однак вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди повинен бути менше.

Зазначає, що потерпілий ОСОБА_6 не обґрунтував, чому розмір моральної шкоди становить 200000 грн. У свою чергу суд, визначаючи розмір моральної шкоди, не врахував усіх обставин, що підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

12 серпня 2015 року близько 10 години 40 хвилин ОСОБА_5, керуючи вантажним автомобілем марки "ГАЗ 3309", реєстраційний номер НОМЕР_1, який обладнаний для перевезення сміття, спільно з ОСОБА_8 виконували роботу по збору сміття в смт. Веселинове Миколаївської області.

Під час виконання вказаних робіт водій ОСОБА_5, з метою завантаження контейнеру зі сміттям, зупинив автомобіль на проїжджій частині провулку Паркового, між вулицею Перемоги та вулицею Київською. Після повної зупинки автомобіля ОСОБА_8 за допомогою підйомнику, встановленому на автомобілі, почав завантажувати контейнер зі сміттям. В цей же час до задньої частини автомобіля підійшла пішохід ОСОБА_9, яку водій ОСОБА_5, сидячи за кермом автомобіля, спостерігав в праве бічне дзеркало заднього виду.

Після завантаження контейнеру зі сміттям, водій ОСОБА_5, не маючи можливості оглядати в полі зору пішохода ОСОБА_9, в порушенням вимог п. п. 2.3 "б", 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до ОСОБА_8 або інших осіб, хоча мав таку можливість, розпочав рух заднім ходом та допустив наїзд та переїзд пішохода ОСОБА_9, яка в цей час перебувала позаду керованого ним автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Дії ОСОБА_5 судом кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, представника цивільного відповідача на підтримку апеляційної скарги, заперечення потерпілого та його представника, а також думку прокурора про необгрунтованність апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчинені злочину при обставинах, встановлених судом, є обґрунтованими та відповідають дослідженим судом доказам. Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, і в цій частині апелянтом не оспорюються.

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 було предявлено позов до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області та до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди (т.1, а.п. 10-11).

Під час судового розгляду потерпілий змінив позовні вимоги та за клопотанням потерпілого до участі у розгляді цивільного позову залучено співвідповідачів КП «Веселинівський водоканал» та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Потерпілий просив про стягнення з Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, обвинуваченого ОСОБА_5, КП «Веселинівський водоканал» та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 грн в рівних частинах.

Приймаючи рішення в частині цивільного позову, суд першої інстанції врахував, що відповідно рішенню виконкому Веселинівської селищної ради від 26.03.2015 року №30 та акта прийомупередачі, автомобіль "ГАЗ-3309", реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий в експлуатацію до КП «Веселинівський водоканал». На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 виконував свої трудові обовязки водія КП «Веселинівський водоканал», керуючи зазначеним автомобілем.

Стягнувши моральну шкоду саме з КП «Веселинівський водоканал», суд першої інстанції врахував вимоги ч.1 ст. ст.1167, ч.2 ст. 1187 ЦК України, оскільки під час судового розгляду встановлено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, а тому відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги представника цивільного відповідача - КП «Веселинівський водоканал», що апелянт просить скасувати вирок суду в частині вирішення цивільного позову про стягнення з КП «Веселинівський водоканал» на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

В той же час, апелянт не оспорює висновки суду першої інстанції про стягнення моральної шкоди саме з КП «Веселинівський водоканал», та фактично оспорює лише розмір стягнення.

Вирішуючи питання щодо розміру стягнення, суд першої інстанції зазначив про врахування характеру та обставин кримінального правопорушення, глибину душевних страждань, заподіяних потерпілому смертю матері, та дійшов висновку, що сума позовних вимог в 200000 грн, яка заявлена потерпілим, відповідає характеру і обсягу душевних страждань потерпілого, характеру немайнової втрати її тривалості і неможливості відновлення.

Однак, з висновками суду першої інстанції в цій частині щодо розміру суми, яка підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди, колегія суддів не погоджується.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На думку колегії суддів, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди та стягнувши її з комунального підприємства, суд першої інстанції не дотримався вимог розумності і справедливості, визначивши занадто великий розмір, який підлягає відшкодуванню в рахунок моральної шкоди.

Зокрема, судом першої інстанції не достатньо враховані конкретні обставини злочину, вчиненого ОСОБА_5 з необережності. Крім того, не враховано ставлення винної особи до вчиненого злочину щирого каяття, а також тих обставин, що під час досудового розслідування, безпосередньо після ДТП, потерпілому відшкодована майнова шкода, що вказує на бажання винної особи зменшити глибину душевних страждань потерпілого.

За таких обставин, сума стягнення, яка підлягає стягненню в рахунок відшкодування майнової шкоди на користь потерпілого ОСОБА_6, підлягає зменшенню.

Оскільки відсутні підстави для скасування вироку в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, про що просить апелянт, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409,424,425, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача - КП «Веселинівський водоканал» ОСОБА_4, задовольнити частково.

Вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2016 року у відношенні ОСОБА_5 змінити в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди та зменшити суму стягнення з КП "Веселинівський водоканал" на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди з 200 000 грн до 50 000 грн.

В іншій частині зазначений вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10