КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10887/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Кучми А.Ю. та Мамчура Я.С.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2016 року ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо відмови у видачі висновку на продовження строків розрахунків в іноземній валюті за результатами розгляду листа-звернення № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року, з урахуванням листа № 239/19-04 від 19 квітня 2016 року, листа-звернення № 296/13-05 від 13 травня 2016 року з доданими документами;
- визнати протиправною і скасувати відмову Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/156 від 04 травня 2016 року у видачі ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» висновку щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті на підставі листів-звернень № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року та № 239/19-04 від 19 квітня 2016 року;
- визнання протиправною і скасувати відмову Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/197 від 25 травня 2016 року у видачі ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» висновку щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті на підставі листа-звернення № 296/13-05 від 13 травня 2016 року;
- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видати ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» висновок стосовно продовження встановлених строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом з ADELIS TRADE LLP (Великобританія) № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року, з Додатками № 1 та № 2, зі зміною №1 від 12 жовтня 2015 року (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 14 вересня 2015 року, Додаткової угоди № 2 від 18 грудня 2015 року), за зовнішньоекономічними операціями: на суму 324 278,00 дол. США, на строк з 15 квітня 2016 року по 08 червня 2016 року; на суму 368 503,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 09 червня 2016 року; на суму 163 473,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 10 червня 2016 року; на суму 529 018,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 13 червня 2016 року; на суму 371 461,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 14 червня 2016 року; на суму 204 856,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 15 червня 2016 року; на суму 1 040 491,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 16 червня 2016 року; на суму 285 708,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 16 червня 2016 року; на суму 208 307,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 17 червня 2016 року; на суму 454 285,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 17 червня 2016 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що лист-звернення № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року містив вимогу про продовження строку розрахунків у іноземній валюті за договором, який не передбачений ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті». Також відповідач зазначає, що лист-звернення № 296/13-05 від 13 травня 2016 року не відповідає вимогам, що зазначені у п. 4 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою КМ України від 29 грудня 2007 року № 1409.
Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року - скасувати в частині виходячи із наступного.
Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд встановив, що між ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та ADELIS TRADE LLP (Великобританія) був укладений договір виробничої кооперації № ІС1 від 26 серпня 2015 року.
Також між вказаними сторонами був укладений контракт № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року, відповідно до якого позивач зобов'язувався здійснювати поставку ADELIS TRADE LLP (Великобританія) рутилового концентрату.
ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» зверталося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із листами № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року та № 296/13-05 від 13 травня 2016 року, у яких просило продовжити строки валютного контролю для контрагента ADELIS TRADE LLP (Великобританія) за контрактом № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року на строк до 180 календарних днів.
Листами № 4102-10/156 від 04 травня 2016 року та № 4102-10/197 від 25 травня 2016 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відмовило ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті.
Не погоджуючись із такими діями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» звернулося до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача від № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року та № 296/13-05 від 13 травня 2016 року були оформлені належним чином та містили обґрунтовані вимоги про продовження строків розрахунків у іноземній валюті.
Колегія суддів не у повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч. 1, 6 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03 березня 2016 року № 140 було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 вказаного Закону строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» постановою КМ України від 29 грудня 2007 року № 1409 був затверджений Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:
1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;
2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Суд встановив, що 15 квітня 2016 року до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов лист-звернення позивача № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року. У вказаному листі зазначено, що ADELIS TRADE LLP (Великобританія) є одним із основних зовнішньоекономічних партнерів ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія». На даний час на ринку склалася ситуація, коли пропозиція на сировинні матеріали керамічної, пігментної і електродної промисловості значно перевищує попит. У цих умовах великі споживачі диктують постачальникам свої умови, основною з яких є відстрочка оплати за поставлений товар від трьох місяців до року. З огляду на викладене позивач просив відповідача продовжити строк валютного контролю для контрагента ADELIS TRADE LLP (Великобританія) за контрактом № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року на строк до 180 календарних днів. До вказаного листа була додана копія контракту № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року з додатками.
Додатково листом № 239/19-04 від 19 квітня 2016 року позивач направив відповідачу копії листів від 14 квітня 2016 року.
Також до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 20 квітня 2016 року надійшов лист-звернення позивача № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року. Вказаний лист є аналогічним за вихідним номером і датою, а також змістом листу, який надійшов до відповідача 15 квітня 2016 року. Однак, до вказаного листа були приєднані додаткові документи, а саме - копії довідки ПАТ «Діамантбанк» № 4950/54.2-05 від 19 квітня 2016 року, вантажних митних декларацій та рахунків-фактур.
Листом від 04 травня 2016 року № 4102-10/156 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило позивача про відсутність підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків. Підставою для відмови у наданні вказаного висновку стало те, що операція за контрактом № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року не відповідає критеріям, визначеним у п. 2 Порядку, тобто не відноситься до жодного виду зовнішньоекономічних договорів, визначених ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та строки розрахунків за якими можуть бути продовжені. Також відповідач зазначив, що умовами контракту № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року визначений строк розрахунків за поставлений товар - 60 днів з дня поставки відповідної партії товару, тобто у межах законодавчо встановлених строків.
ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» 13 травня 2016 року повторно звернулося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із листом-зверненням № 296/13-05 від 13 травня 2016 року, який містив аналогічні вимоги.
Листом від 25 травня 2016 року № 4102-10/197 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило позивача про відсутність підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків з тих підстав, що у листі-зверненні відсутня інформація щодо поставлених товарів (вартість, кількість, терміни поставки) та здійснених/нездійснених оплат за поставлені товари, не зазначено сум заборгованостей, що потребують продовження у розрізі наданих вантажно-митних декларацій.
Дослідивши зміст листів-звернень ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та доданих до них документів, перевіривши підстави для відмови у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків та проаналізувавши норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Порядку, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
За змістом ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки розрахунків у іноземній валюті можуть бути продовжені у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
У відповідності до пп. 1 п. 2 Порядку до операцій, що здійснюються резидентами, належать під час виконання договорів виробничої кооперації - операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв'язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з виконання проектних, ремонтних робіт та технічного обслуговування, пов'язаних з виготовленням та реалізацією кінцевої продукції.
Як раніше зазначалося, між ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та ADELIS TRADE LLP (Великобританія) був укладений договір виробничої кооперації № ІС1 від 26 серпня 2015 року. Згідно з п. 1 вказаного договору він укладений з метою спільного виготовлення кінцевої продукції, яка поставляється у рамках діючих договорів, укладених сторонами даного договору, а також з метою досягнення спільного господарського результату і використання сировини, яка поставляється у рамках договорів поставки, укладених між учасниками, для виготовлення кінцевої продукції.
Відповідно до договору виробничої кооперації № ІС1 від 26 серпня 2015 року між ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та ADELIS TRADE LLP (Великобританія) був укладений контракт № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року про поставку сировини - рутилового концентрату.
У подальшому між сторонами вказаного контракту була укладена додаткова угода № 1 від 14 вересня 2015 року про внесення змін до п.1.1 контракту № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року, згідно яких метою поставки сировини є виготовлення кінцевої продукції у рамках договору виробничої кооперації від 26 серпня 2015 року.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що контракт № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року належить до договорів, передбачених ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пп. 1 п. 2 Порядку та строки розрахунків за якими можуть бути продовжені.
Також колегія суддів встановила, що встановлення у контракті строків розрахунків за поставлений товар, які не перевищують строків розрахунків у іноземній валюті, згідно з п. 9 Порядку не є перешкодою для отримання висновку про продовження строків розрахунків у іноземній валюті.
Крім того, додатковою угодою № 1 від 14 вересня 2015 року було передбачено, що ADELIS TRADE LLP (Великобританія) зобов'язується сплатити повну вартість поставленого товару протягом 180 днів починаючи з дня поставки відповідної партії товару.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні листа-прохання ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року було відмовлено з підстав, не передбачених законом.
Однак, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України видати ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» висновок стосовно продовження встановлених строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом з ADELIS TRADE LLP (Великобританія) № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року за зовнішньоекономічними операціями: на суму 324 278,00 дол. США, на строк з 15 квітня 2016 року по 08 червня 2016 року; на суму 368 503,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 09 червня 2016 року; на суму 163 473,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 10 червня 2016 року; на суму 529 018,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 13 червня 2016 року; на суму 371 461,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 14 червня 2016 року; на суму 204 856,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 15 червня 2016 року; на суму 1 040 491,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 16 червня 2016 року; на суму 285 708,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 16 червня 2016 року; на суму 208 307,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 17 червня 2016 року; на суму 454 285,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 17 червня 2016 року.
Так, під час розгляду листа-звернення позивача № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не перевіряло відповідність його змісту вимогам, що встановлені у п. 4 та наявність чи відсутність підстав, передбачених п. 9 для відмови у видачі висновку.
Як раніше зазначалося, у наданні відповідного висновку було відмовлено з тих підстав, що операція не відноситься до жодного виду зовнішньоекономічних договорів, визначених ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Разом з тим, перевірка відповідності поданих документів вимогам, що встановлені Порядком, належить до повноважень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а прийняття рішення за результатами розгляду документів про продовження строків розрахунків у іноземній валюті - є виключною компетенцією відповідача.
Крім того, адміністративний позов ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» містить вимогу про зобов'язання відповідача прийняти інше рішення, ніж зазначене у листі-зверненні № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року.
У вказаному листі-зверненні позивач просив Міністерства економічного розвитку і торгівлі України продовжити строки валютного контролю для контрагента ADELIS TRADE LLP (Великобританія) за контрактом № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року на строк до 180 календарних днів. Натомість, у адміністративному позові ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» просить зобов'язати відповідача прийняти висновок стосовно продовження встановлених строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом з ADELIS TRADE LLP (Великобританія) № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року за окремими зовнішньоекономічними операціями та на інший, чітко визначений, строк.
За таких обставин, вирішуючи питання про спосіб захисту прав ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», які були порушені внаслідок незаконної відмови у наданні висновку про продовження строків валютного контролю, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України повторно розглянути лист-звернення ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року та № 239/19-04 від 19 квітня 2016 року щодо продовження строків розрахунків у іноземній валюті.
Вимоги до змісту листа-звернення про надання висновку про продовження строку розрахунків у іноземній валюті зазначені у пп. 1 п. 4 Порядку. Так, лист-звернення складається у довільній формі і повинен містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період.
Дослідивши зміст листа-звернення № 4102-10/197 від 25 травня 2016 року колегія суддів встановила, що у ньому відсутні відомості про стан виконання контракту № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року на момент звернення, а також сума заборгованості. Відтак, вказаний лист-звернення оформлений без дотримання вимог, встановлених пп. 1 п. 4 Порядку.
У відповідності до пп. 1 п. 9 Порядку підставами для відмови у видачі висновку є подання резидентом документів з порушенням вимог, зазначених у п. 4 цього Порядку.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що приймаючи рішення про відмову у наданні висновку про продовження строку розрахунку у іноземній валюті за результатами розгляду листа-звернення № 4102-10/197 від 25 травня 2016 року, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Порядком.
Посилання суду першої інстанції на те, що до листа-звернення № 4102-10/197 від 25 травня 2016 року були додані копії довідки, що підтверджує наявність заборгованості, банківських виписок, вантажних митних декларацій, рахунків-фактур та листів, які є достатніми підставами для продовження строків розрахунків за експортною операцією колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, у п. 4 Порядку містяться як вимоги щодо змісту листа-звернення, так і до переліку документів, які заявник зобов'язаний додати до листа-звернення.
Згідно з пп. 2 п. 4 Порядку до листа-звернення додаються засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів (Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову); копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Таким чином, надання позивачем довідки, що підтверджує наявність заборгованості, банківських виписок, вантажних митних декларацій, рахунків-фактур та листів є доказом виконання вимог пп. 2 п. 4 Порядку.
Разом з тим, вимоги пп. 1 п. 4 Порядку позивачем при підготовці листа-звернення № 4102-10/197 від 25 травня 2016 року виконані не були.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду від 21 вересня 2016 року є законною і обґрунтованою лише у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо відмови у видачі висновку на продовження строків розрахунків в іноземній валюті за результатами розгляду листа-звернення ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року, з урахуванням листа № 239/19-04 від 19 квітня 2016 року з доданими документами, а також про визнання протиправною та скасування відмови Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/156 від 04 травня 2016 року у видачі ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» висновку щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті на підставі листів-звернень № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року, № 239/19-04 від 19 квітня 2016 року.
У іншій частині постанова суду від 21 вересня 2016 року є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, проте надав неналежну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення, яке у частині не відповідає вимогам матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року - скасувати в частині.
Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що постанову суду від 21 вересня 2016 року скасовано у частині, колегія суддів вважає необхідним змінити розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року у частині:
визнання протиправними дій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо відмови у видачі висновку на продовження строків розрахунків в іноземній валюті за результатами розгляду листа-звернення Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» № 296/13-05 від 13 травня 2016 року з доданими документами;
визнання протиправною і скасування відмови Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/197 від 25 травня 2016 року у видачі Державному підприємству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» висновку щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті на підставі листа-звернення № 296/13-05 від 13 травня 2016 року;
зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України видати Державному підприємству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» висновок стосовно продовження встановлених строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом з ADELIS TRADE LLP (Великобританія) № 13/15-1 від 14 вересня 2015 року, з Додатками № 1 та № 2, зі зміною № 1 від 12 жовтня 2015 року (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 14 вересня 2015 року, Додаткової угоди № 2 від 18 грудня 2015 року), за зовнішньоекономічними операціями: на суму 324 278,00 дол. США, на строк з 15 квітня 2016 року по 08 червня 2016 року; на суму 368 503,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 09 червня 2016 року; на суму 163 473,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 10 червня 2016 року; на суму 529 018,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 13 червня 2016 року; на суму 371 461,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 14 червня 2016 року; на суму 204 856,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 15 червня 2016 року; на суму 1 040 491,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 16 червня 2016 року; на суму 285 708,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 16 червня 2016 року; на суму 208 307,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 17 червня 2016 року; на суму 454 285,00 дол. США на строк з 15 квітня 2016 року по 17 червня 2016 року;
стягнення з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ЄДРПОУ 36716128, адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3) судові витрати в сумі 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять гривень)
- скасувати та прийняти у цій частині нове рішення про часткове задоволення позову Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»:
зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повторно розглянути лист-звернення Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» № 218/14-04 від 14 квітня 2016 року та № 239/19-04 від 19 квітня 2016 року щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті;
стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ЄДРПОУ 36716128, адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3) судові витрати у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.;
у задоволенні іншої частини позовних вимог Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» - відмовити.
У іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді А.Ю. Кучма
Я.С. Мамчур
Постанова складена у повному обсязі 08 листопада 2016 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 62560848, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/10887/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: