Постанова № 62560719, 09.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року справа № 812/1021/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 812/1021/16 за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського міського відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення сум,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рубіжанського міського відділу Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - Відділ) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що з 28.12.1993 по 07.11.2016 проходив службу в ОВС України.

В період з 06.09.2014 по 20.03.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганській області, що підтверджується довідкою від 08.07.2015 №ВДЗ/7211/А.

22.08.2016 від Відділу отримав довідку № 204/14/36-16, відповідно до якої ОСОБА_2, як учаснику АТО, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за 2014 рік не нараховувалась та не виплачувалась.

З інформації та даних, викладених у довідці № 204/14/36-16 від 22.08.2016, та довідки про доходи від 194/14/36-16 від 16.08.2016 встановив, що за період часу з 06 вересня 2014 по 31 грудня 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.

У зв'язку з викладеним просив стягнути з відповідача на користь позивача за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, у розрахунку на місяць, а саме:

за вересень 2014 року - 5896,80 грн.,

за жовтень 2014 року - 7076,16 грн.,

за листопад 2014 року - 7128,00 грн.,

за грудень 2014 року - 7646,40 грн., загальна сума складає 27747,36 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 812/1021/16 позов задоволено частково, внаслідок чого, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 за період з вересня 2014 по грудень 2014 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за вересень 2014 року - 4717,44 грн., за жовтень 2014 року - 7076,16 грн., за листопад 2014 року - 7128,00 грн., за грудень 2014 року - 7646,40 грн., загальна сума складає 26568,00 грн. з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з серпня по грудень 2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до довідки про доходи №194\14\36-16 від 16.08.2016 судом першої інстанції неправомірно було зроблено перерахунок суми винагороди за вересень 2014 року.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З 28 грудня 1993 по 07.11.2015 ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 08.07.2015 № ВДЗ/7211/А в період з 06.09.2014 по 20.03.2015 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (а.с.6).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV "Про боротьбу з тероризмом" (далі - Закон № 638-IV) антитерористична операція (далі - АТО) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Вказана постанова регулює розмір та порядок перерозподілу видатків державного бюджету для виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до п. 2 вказаної постанови (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Відповідно до п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачу за період з вересня по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

З викладеної норми п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 та довідки ГУМВС України №194/111/36-16 від 16.08.2016 та №204/111/36-16 від 22.08.2016 (а.с.8,9) Позивачеві не нарахована та не виплачена винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати у розрахунку на місяць.

Як встановив суд першої інстанції, що з урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції з 06.09.2014 Позивачу не нарахували та не виплатили наступні суми:

за вересень 2014 року - 4717,44 грн. (5896,80 грн. грошове забезпечення за вересень 2014)/ 30 (кількість днів у вересні 2014)* 24 (кількість днів участі в АТО) = 4717,44 грн.),

за жовтень 2014 року - 7076,16 грн.,

за листопад 2014 року - 7128,00 грн.,

за грудень 2014 року - 7646,40 грн., загальна сума складає 26568,00 грн.

Тобто, судом першої інстанції зроблено перерахунок суми винагороди за вересень 2014 року - 4717,44 грн. (5896,80 грн. грошове забезпечення за вересень 2014 року) \ 30 (кількість днів у вересня 2014 року) * 24 (кількість днів участі в АТО) = 4717,44грн.).

Апеляційний суд зауважує наступне.

Постанова місцевого суду оскаржена лише позивачем. Відповідно до частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення відповідачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає постанова місцевого суду лише в частині, в якій в задоволенні частки позовних вимог відмовлено. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Таким чином, предметом апеляційного перегляду є лише правильність розрахунку суми винагороди за вересень 2014 року, здійсненого місцевим судом.

З цією оскаржуваної частиною рішення суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції безпідставно було зроблено перерахунок суми винагороди за вересень 2014 року та не взято до уваги довідку про доходи №194\14\36-16 від 16.08.2016 (а.с.9), відповідно до якої розрахунок зроблено саме з 06.09.2014 в сумі 5896,80 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення по справі, оскільки позивачем було належним чином надано розрахунок грошового забезпечення з 06.09.2014 на суму 5896,80 грн., а тому суд вважає, що сама ця сума підлягає стягненню з відповідача з вересень 2014 року на користь позивача, так як сума грошового забезпечення з 06.09.2016 по 30.09.2014 складає саме 5896,80 грн. та підтверджується довідкою №294\111\36-2016 від 30.09.2015.

Враховуючи вищевикладене, зміні підлягає і сума, якою рішення необхідне допустити до негайного виконання в частині стягнення на користь Позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме: за вересень 2014 року у розмірі 5896,80 грн.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення правильне по суті, але з помилковим застосуванням матеріального права. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а рішення суду першої інстанції необхідно змінити.

Керуючись статтями 184, 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 812/1021/16 - змінити.

В другому абзаці резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 812/1021/16 слова та цифри «4717,44 грн. (чотири тисячі сімнадцять гривні 44 коп.)» замінити на слова та цифри «5896,80 грн. (п'ять тисяч дев'яносто шість гривень 80 коп.).», а слова та цифри «26568,00 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 00 коп.) - на слова та цифри «27747,36 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сорок сім гривень 36 коп.)».

В третьому абзаці резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 812/1021/16 слова та цифри «4717,44 грн. (чотири тисячі сімнадцять гривні 44 коп.)» замінити на слова та цифри «5896,80 грн. (п'ять тисяч дев'яносто шість гривень 80 коп.)».

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 812/1021/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов