Ухвала суду № 62559526, 09.11.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 234/13321/15-к

Номер провадження 1-кп/623/26/2016

У Х В А Л А

іменем України

09 листопада 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора Говорущака О.М.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши в залі суду в місті Ізюм Харківської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення криміналістичної експертизи флеш накопичувача «Ridata 8 GB №5т» та «Micro CD» по кримінальному провадженню № 42015000000000186 від 18.02.2015 року

встановив:

В судовому засіданні було заявлено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення криміналістичної експертизи флеш накопичувача «Ridata 8 GB №5т» та «Micro CD», долучених в судовому засіданні 25.05.2016 року.

Захисники та інший обвинувачений його підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор заперечували проти призначення експертизи.

Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу.

Відповідно до ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Судом встановлено, що 25.05.2016 та 20.07.2016 року, судом досліджувалися зокрема матеріали НСРД, які знаходяться на флеш-накопичувачі «Ridata 8 GB №5т» та «Micro CD», які в подальшому були приєднані до матеріалів судового провадження.

Також судом встановлено, що сторона захисту була повністю ознайомлена з матеріалами досудового розслідування в тому числі й з НСРД, наміру проводити таку експертизу не мала.

На даних цифрових носіях зокрема міститься інформація щодо відеоконтролю публічно недоступного місця, а саме службового кабінету ОСОБА_2

В судовому засіданні учасники процесу надали пояснення стосовно розмов та осіб зображених на відео. При ретельному та тривалому досліджені вказаних електронних носіїв з матеріалами НСРД жодних сумнівів у учасників процесу хто зображений та чиї там чутні голоси у учасників судового провадження не виникало.

Суд звртає увагу на те, що процесуалізація оперативно-розшукової діяльності є наслідком пошуків законодавчого вирішення проблем розбудови ефективного механізму протидії злочинності. Детальна правова регламентація кожної із визначених законом негласних слідчих (розшукових) дій, установлення процесуального керівництва прокурора над досудовим розслідуванням, забезпечення повноцінного судового контролю за організацією інтрузивних дій, процесуальні гарантії ознайомлення зацікавлених сторін з результатами їх провадження, є безперечними аргументами у суперечці на користь того, що негласні слідчі (розшукові) дії не можуть виступати інструментом безпідставного кримінального переслідування, адже встановлені процесуальним законом засади їх організації та здійснення реально забезпечують винятковість їх проведення та можливість усебічного контролю як з боку держави, так зі сторони обєкта переслідування. Отримана інформація може набути статусу доказів лише за рішенням суду під час розгляду матеріалів кримінального провадження. Злиття у системі слідчих дій гласних та негласних методів здобуття інформації про підготовлювані та вчинені злочини, при одночасному посиленні конституційних гарантій прав і свобод особи, є ефективним інструментом протидії злочинності, що слугує вирішенню завдань кримінального судочинства та виступає запорукою високого рівня правопорядку в державі, тому суд вважає, що призначення криміналістичної експертизи, немає жодного значення для зясування обставин кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 не надав суду жодних логічних підстав її признання, що в свою чергу суд вважає очевидним способом затягування розгляду вказаного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ст.ст. 242, 332, 350, 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення судово-криміналістичної експертизи відмовити

Ухвала не є кінцевим рішенням суду по справі, розясненню в порядку ст. 380 КПК України не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Головуючий суддя Гуренко М.О.