Ухвала суду № 62559256, 08.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 листопада 2016 року Справа № 922/3641/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_2- арбітражного керуючого Косиневського М.А. з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 щодо ухвали Господарського суду Харківської області від 10.02.2015 в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" по справі № 922/3641/13 за заявою ТОВ "Планета Карфаген" про банкрутство ФОП ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

До Вищого господарського суду України 01.11.2016 надійшла касаційна скарга ліквідатора ФОП ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Косиневського М.А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 щодо ухвали Господарського суду Харківської області від 10.02.2015 в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" про банкрутство ФОП ОСОБА_2 разом із з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження

Касаційна скарга ліквідатора ФОП ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Косиневського М.А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 щодо ухвали Господарського суду Харківської області від 10.02.2015 в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" не відповідає вимогам ст. 111 ГПК України, якою передбачено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема, відповідно до ч.4 даної статті до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.

Відповідно до п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В касаційній скарзі ліквідатором ФОП ОСОБА_2 - арбітражним керуючим Косиневським М.А. оскаржується постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 10.02.2015 про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника у складі двох кредиторів,в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк".

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.02.2015, прийняті за результатами розгляду вимог кредитора до боржника, обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, та становить 120% від її розміру.

Звертаючись 23.12.2013 із заявою про визнання кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" було сплачено судовий збір у сумі 1 147 грн. 00 коп., відтак ставка судового збору за подання касаційної скарги становить 1 376 грн. 40 коп. (1 147 *120 %).

Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою ліквідатор ФОП ОСОБА_2 - арбітражний керуючий Косиневський М.А. подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ліквідатором ФОП ОСОБА_2 - арбітражним керуючим Косиневським М.А. посилається на те, що у справі про банкрутство не створювався фонд для фінансування витрат арбітражного керуючого, що є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно п. 2 ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до вимог ч.4 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно до ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч.6 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для звільнення від сплати судового збору ліквідатора.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Косиневського М.А. про звільнення від сплати судового.

Клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Косиневського М.А. про поновлення строку на касаційне оскарження колегією суддів не розглядається, оскільки касаційна скарга ліквідатора ФОП ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Косиневського М.А. підлягає поверненню, з підстав зазначених вище.

Оскільки до касаційної скарги ліквідатором ФОП ОСОБА_2 - арбітражним керуючим Косиневським М.А. не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, то касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п.4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ліквідатору ФОП ОСОБА_2 - арбітражному керуючому Косиневському М.А. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 щодо ухвали Господарського суду Харківської області від 10.02.2015 в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" по справі № 922/3641/13

Касаційну скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Косиневського М.А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 щодо ухвали Господарського суду Харківської області від 10.02.2015 в частині кредиторських вимог ПАТ "ОТП Банк" по справі № 922/3641/13 повернути без розгляду.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.