Ухвала суду № 62556264, 01.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/9780/2016 Головуючий в 1 інстанції - Яровенко Н.О.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

01 листопада 2016 року, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Рубан С.М., Іванченка М.М.

при секретарі Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, Дніпровський районній відділ Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби України, ОСОБА_5 про вселення, визнання дій незаконними, визнання безпідставним та незаконним зняття з реєстрації та поновлення реєстрації, визнання рішення незаконним та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.05.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, Дніпровський районній відділ Головного управління в м. Києві Державної міграційної служби України про вселення, визнання дій незаконними, визнання безпідставним та незаконним зняття з реєстрації та поновлення реєстрації, визнання рішення незаконним та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просили його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Крім того, під час розгляду справи в апеляційному суді, позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 що на даний час зареєстрована на праві власності за третьою особою ОСОБА_5.

В обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову посилалася на те, що існує спір щодо правомірності набуття права власності на вищевказану квартиру попередніми власниками, а також існує реальна загроза ймовірності подальшого відчуження спірного майна. Тобто невжиття заходів забезпечення позову вказаних в заяві позивача унеможливить виконання можливого рішення суду.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 304 ЦПК України передбачено, що справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 3 ст. 18 ЦПК України, цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ст. 152 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи та з'ясувавши доводи заяви колегією суддів встановлено, що нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 на яке позивач просив накласти арешт на даний час зареєстроване за третьою особою по справі ОСОБА_5

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Втім, апеляційний суд в силу своїх повноважень, передбачених цивільно-процесуальним законодавством, позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача (співвідповідача) на стадії апеляційного провадження.

Враховуючи вищенаведене відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки остання просить накласти арешт на нерухоме майно, яке не належить відповідачу.

Керуючись ст.ст. 151-153, 208, 304, 324, ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: