Рішення № 62554318, 03.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 334/11718/13

Провадження №22ц/778/4137/16 Головуючий у 1 інстанції: Махіборода Н.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Полякова О.З.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2016 року по справі за позовом ТОВ «Скай Кепітал» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ТОВ «Скай Кепітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки .

В позові зазначено, що 21.01.2008р. між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідо банк», право вимоги якого перейшло до ТОВ «Скай Кепітал» /на підставі договору факторингу №10 від 28.08.2012р. та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28.08.2012р./ та позичальником ОСОБА_3 був укладений договір про надання траншу №С_005/37_08-ДТ-1, та генеральна угода №С_005/37_08, відповідно до яких, позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 120000 доларів США на споживчі потреби, із строком повернення коштів банку - 19.01.2018р. включно, зі сплатою - 13% річних. Повернення кредиту повинно було здійснюватися згідно з графіком погашення кредиту, узгодженим та підписаним відповідачем.

В той же день, в забезпечення виконання кредитного договору, між банком та відповідачем був укладений іпотечній договір №С_005/37_08-ДЗ-1, предметом іпотеки якого була визначена квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 231кв.м., та житловою площею 77 кв.м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2007р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4

Відповідач був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати заборгованість за кредитом, нарахованим процентам за користування кредитом на умовах та в порядку визначеного графіком погашення сум за кредитним договором, але, в порушення прийнятих на себе зобовязань він заборгував перед банком по виплатам вищевказаних платежів та станом на 08.04.2014р. заборгованість відповідача перед банком складає 1122887,90 в гривневому еквіваленті, і складається із: заборгованості за несплаченою часткою кредиту 114868,37 доларів США, що еквівалентно 173230,92гр.; залишок строкової заборгованості 63878,75 доларів США, що еквівалентно 744249,34гр.; простроченої заборгованості по відсоткам 15608,02 долара США, що еквівалентно 181848,56гр.; нарахованим процентам 227,49 доларів США, що еквівалентно 2650,48гр.; пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в період часу з 17.12.2012р. по 18.12.2013р. 20908,60гр.

Посилаючись на ці обставини, просили звернути стягнення на предмет іпотеки квартира АДРЕСА_1, .

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2016 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за іпотечним договором №С_005/37_08-ДЗ-1 від 21.01.2008р., яка станом на 08.04.2014р. складає 1122887,90гр. (заборгованість за несплаченою часткою кредиту 114868,37 доларів США, що еквівалентно 173230,92гр.; залишок строкової заборгованості 63878,75 доларів США, що еквівалентно 744249,34гр.; прострочена заборгованість по відсоткам 15608,02 долара США, що еквівалентно 181848,56гр.; нараховані проценти 227,49 доларів США, що еквівалентно 2650,48гр.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в період часу з 17.12.2012р. по 18.12.2013р. 20908,60гр.), звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 231кв.м., та житловою площею 77кв.м., що належить іпотекодавцю ОСОБА_3 (27.01.1972р. народження, ідентифікаційний №2632414611) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.03.2007р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, що була передана в іпотеку іпотекодержателю АБ «Факторіал-Банк» за договором про надання траншу №С_005/37_08-ДТ-1 від 21.01.2008р., та генеральною угодою №С_005/37_08 від 21.01.2008р., на користь ТОВ «Скай Кепітал» (ЄДРПОУ 37974493), шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах з початковою ціною 674333гр., встановленою іпотечним договором від 21.01.2008р., або за домовленістю сторін, або на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, чи незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014р., який набрав чинності 07.06.2014р.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати таке рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у звязку з тим, що позичальник ОСОБА_3 заборгував перед банком, а 28.08.2012 року між ПУАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «СКАЙ КЕПІТАЛ» було укладено договір про відступлення вимог за іпотечним договором, ТОВ «Скай Кепітал» має право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з розясненнями, що містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Аналіз наведених норм закону вказує на те, що особа має право на захист свого порушеного права лише у випадку реального його порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому відповідачем у справі має бути особа, яка реально порушує чи створює реальну небезпеку порушення прав позивача.

Проте вивченням матеріалів справи встановлено, що на час ухвалення рішення по справі не були порушені права, свободи чи інтереси ТОВ «СКАЙ КЕПІТАЛ» відповідачем ОСОБА_3

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 21.01.2008р. між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідо банк», право вимоги якого перейшло до ТОВ «Скай Кепітал» /на підставі договору факторингу №10 від 28.08.2012р. та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28.08.2012р. і актом приймання-передачі прав вимоги /а.с.7-17/ та позичальником ОСОБА_3 був укладений договір про надання траншу №С_005/37_08-ДТ-1, та генеральна угода №С_005/37_08 відповідно до яких, позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 120000 доларів США на споживчі потреби, із строком повернення коштів банку - 19.01.2018р. включно, зі сплатою - 13% річних. Повернення кредиту повинно було здійснюватися згідно з графіком погашення кредиту, узгодженим та підписаним відповідачем /а.с.18-21/.

В той же день, в забезпечення виконання кредитного договору, між банком та відповідачем був укладений іпотечній договір №С_005/37_08-ДЗ-1, предметом іпотеки якого була визначена квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 231кв.м., та житловою площею 77кв.м. Договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 під реєстраційним №114. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2007р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 /а.с.22-27/.

У звязку з тим, що позичальник заборгував перед банком, 18.12.2013р. ТОВ «Скай Кепітал» звернулося до Ленінського райсуду м.Запоріжжя з позовом до відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Ленінського райсуду м.Запоріжжя від 25.04.2014р. були задоволені позовні вимоги позивача в повному обсязі. Ухвалою Ленінського райсуду м.Запоріжжя від 07.11.2014р. заочне рішення було скасовано, та справа призначена до слухання. Однак, розгляд справи був призупинений, т.я. відповідач звернувся до Шевченківського райсуду м.Києва із позовом до ПАТ «Фідо банк» та ТОВ «Скай Кепітал» про визнання недійсними договору факторингу та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Рішенням Шевченківського райсуду м.Києва від 01.12.2015р. у позовних вимогах ОСОБА_3 було відмовлено /а.с. 136-139/. Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 24.02.2016р. рішення Шевченківського райсуду м.Києва від 01.12.2015р. залишено без змін /а.с.132-135/.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 11.07.2016 року відновлено провадження по справі.

30 квітня 2016 року на підставі Договору про відступлення права вимоги №30/03/16ВПВ від 30.03.2016 року ТОВ «СКАЙ КЕПІТАЛ» відступило право вимоги до ОСОБА_3 за Генеральною угодою №С_005/37_08 від 21.01.2008 року ТОВ «Грифон капітал», а також на підставі Договору про відступлення права за договором іпотеки №01ІП-30/03/16ВПВ від 30.03.2016 року відступило ТОВ «Грифон капітал» права вимоги за договором іпотеки №С_005/37_08-ДЗ-1 від 21.01.2008 року.

Щодо такого відступлення ТОВ «Грифон капітал» надіслало ОСОБА_3 відповідне повідомлення від 01.04.2016 року.

Тобто, станом на 28 липня 2016 року у ТОВ «Скай Кепітал» не було правових підстав щодо вимог за кредитними зобов»язаннями ОСОБА_3

Згідно із ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Але, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; не звернув уваги на наведене та дійшов передчасного і незаконного висновку про наявність спору між сторонами і підстав для задоволення позовних вимог.

Наведених обґрунтувань і обставин справи суд першої інстанції не прийняв до уваги, ухвалив рішення, яке на переконання судової колегії не відповідає вимогам закону, прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2016 року по цій справі скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «СКАЙ КЕПІТАЛ» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: