Рішення № 62554317, 03.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/13035/15 Головуючий у 1 інстанції: Соболєва І.П.

Провадження №22ц/778/3914/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ТОВ «ДТЕК Сервіс» про скасування наказу про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони перебували в трудових відносинах з ТОВ «ДТЕК Сервіс»: ОСОБА_2 - з 23.06.2012р. по 29.12.2015р. на посаді провідного спеціаліста по диспетчеризації, ОСОБА_3 з 09.01.2007р. по 29.12.2015р. на посаді головного спеціаліста по диспетчеризації. З 29.12.2015р. позивачі звільнились з підприємства за власним бажанням.

11.11.2015р. ТОВ «ДТЕК Сервіс» був прийнятий наказ № 45-ОД про проведення службового розслідування, за наслідками якого 24.11.2015р. був виданий наказ № 48-ОД про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з встановленням факту неправомірної реалізації паливно-мастильних матеріалів для власного збагачення на суму 202 489,84 гривень. Вони вважають, що службове розслідування було проведено необєктивно та неповно, а оскаржуваний наказ прийнятий з метою уникнення кримінальної відповідальності осіб, які насправді вчинили злочин щодо розкрадання паливно-мастильних матеріалів. Текст оскаржуваного наказу № 45-ОД про притягнення до дисциплінарної відповідальності обмежується лише загальними фразами, в наказі не встановлено, хто саме здійснював розкрадання палива, яким чином, на підставі яких документів, в який спосіб тощо. В наказі міститься лише посилання на пояснення допитаних в якості свідків робітників підприємства, які під загрозою звільнення надали свідчення на користь підприємства, але про зміст їх особистих пояснень в наказі нічого не зазначено. В наданих поясненнях вони повністю заперечували свою провину, вказавши, що вони лише здійснювали функції по внесенню в комп'ютерну програму даних відносно обліку палива та показів спідометра, які їм надавались їх безпосереднім начальником ОСОБА_4

Позивачі зазначили, що виконували свою роботу старанно, трудової дисципліни не порушували, сумлінно виконували розпорядження свого керівництва.

Крім того, їх не було належним чином ознайомлено під розпис з оскаржуваним наказом на порушення ст. 149 КЗпП України. Просили наказ ТОВ «ДТЕК Сервіс» від 24.11.2015 року № 48-ОД в частині притягнення їх до дисциплінарної відповідальності скасувати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2016 року позов задоволено.

Наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» від 24.11.2015 року № 48-ОД про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовано.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» на користь держави судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «ДТЕК СЕРВІС» подало апеляційну скаргу, в якій. посилаючись на його незаконність у зв»язкуння з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні їх позову.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі перебували в трудових відносинах з ТОВ «ДТЕК Сервіс»: ОСОБА_2 - з 23.06.2012р. по 29.12.2015р. на посаді провідного спеціаліста по диспетчеризації, ОСОБА_3 з 09.01.2007р. по 29.12.2015р. на посаді головного спеціаліста по диспетчеризації. З 29.12.2015р. позивачі звільнились з підприємства за власним бажанням.

11.11.2015р. ТОВ «ДТЕК Сервіс» був виданий наказ № 45-ОД про проведення службового розслідування, підставою для видання якого стало надходження інформації про спотворення відповідальними особами даних про роботу автомобілів товариства, що призвело до безпідставних витрат грошових коштів товариства ( а.с. 15).

За наслідками проведення комісією службового розслідування був складений звіт, у якому на підставі даних автоматизованої системи УАТ, бухгалтерського обліку, посадових інструкцій та пояснень працівників, зокрема, водіїв товариства, начальника відділу департаменту транспортного забезпечення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Т.М., було встановлено, що у період з серпня 2014 року по серпень 2015 року порушувався порядок обліку палива у ТОВ «ДТЕК СЕРВІС».

Наказом № 48-ОД від 24 листопада 2015р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було оголошено догани за порушення трудової дисципліни, що виразилось в порушенні посадової інструкції ( а.с. 16-17).

Вказаний наказ оспорювався в позові позивачами, які просили його скасувати, посилаючись на його незаконність.

Задовольняючи цей позов, суд першої інстанції вказував, що посадовими інструкціями позивачів не передбачено здійснення ними контролю витрат палива автотранспортними засобами товариства, позивачі не є матеріально-відповідальними особами, і тому їх робота не пов»язана з обліком товарно-матеріальних цінностей, відтак суд вважав, що підприємством не надано належних і допустимих доказів порушення позивачами трудової дисципліни, а догана їм винесена без встановлення їхньої вини, лише на підставі інформації про спотворення відповідальними особами даних про роботу автомобілів, отриманої з порушенням порядку. Зважаючи на це, а також на те, що зміст наказу не є конкретизованим щодо тих обставин, ким саме здійснювалось розкрадання палива, яким чином, на підставі яких документів, висновки зроблено на підставі пояснень працівників, які є заінтересованими особами, підприємством не було дотримано порядку притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності, судом було визнано оспорюваний наказ незаконним та скасовано в частині оголошення доган позивачам.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони суперечать зібраним у справі доказам, а також зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Насамперед, ТОВ «ДТЕК СЕРВІС» в апеляційній скарзі посилається на те, що судом неправильно визначено проступок у наказі № 48-ОД, за який були притягнуті позивачів до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, а також належним чином не проаналізовано зміст посадових інструкцій позивачів, і тому зроблено неправильний висновок про відсутність у них функцій контролю за витратами палива.

Вказані ствердження апелянта відповідають матеріалам справи, а висновки суду, навпаки, суперечать цим же матеріалам справи.

Так, не відповідають змісту посадових інструкцій висновки суду про відсутність в переліку обов»язків позивачів функції контролю за витратами палива.

Згідно з посадовою інструкцією провідного спеціаліста по диспетчеризації, з якою ОСОБА_2 ознайомлено 01.04.2013р., про що мається його особистий підпис, до його основних посадових обов»язків входить, зокрема, контроль робочого часу водіїв автотранспортних засобів згідно зі шляховим листом; контроль правильності записів показів спідометру, надходження та залишок палива згідно зі шляховим листом; перерахунок витраченого палива згідно зі встановленими нормами; облік витраченого палива на підставі поставок від зовнішніх постачальників; складання зведеного звіту по паливно-мастильним матеріалам; внесення до програми даних з обліку палива та показів спідометру ( а.с. 8-11).

Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста з диспетчеризації, з якою ОСОБА_3 ознайомлено 01.04.2013р., про що мається її особистий підпис, до її основних обов»язків входять, зокрема, облік витраченого палива згідно із встановленими нормами; контроль правильності записів показів спідометру, надходження та залишку палива згідно зі шляховим листом ( а.с. 12-14).

Отже, зі змісту вказаних посадових інструкцій позивачів вбачається, що до обов»язків кожного з них входить, зокрема, контроль правильності записів показів спідометру, надходження та залишку палива згідно зі шляховим листом. Вказане спростовує висновки суду про відсутність у позивачів обов»язку такого контролю.

Як встановлено в ході розгляду справи, облік палива відбувався шляхом внесення даних в автоматизовану систему УАТ, в яку вносились дані і ОСОБА_2, і ОСОБА_3

З пояснень відповідача слідує, що без шляхового листа є неможливим облік фіскальних чеків на придбання палива водіями товариства, оскільки відомості чеку мають бути звірені з відомостями шляхового листа.

Заперечуючи проти цього, позивачі вказували, що посадові інструкції вони підписали під час здійснення службового розслідування, а не тією датою, яка зазначена в ній як дата ознайомлення 01.04.2013р.

Проте ними не надано будь-яких доказів на підтвердження цих обставин.

Також судом при встановленні правопорушення, за яке позивачів було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, було поверхнєво проаналізовано зміст оспорюваного наказу, у зв»язку з чим зроблено помилковий висновок, що догана їм була оголошена у зв»язку з встановленням факту неправомірної реалізації паливно-мастильних матеріалів для власного збагачення на суму 202489,84 грн.

Разом з тим, з наказу № 48-ОД від 24.11.2015р. вбачається, що позивачів було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання наступних обов»язків: нездійснення контролю витрат палива транспортними засобами товариства; внесення недостовірної інформації про роботу транспорту в програму «Управління автотранспортом».

В ході слухання справи позивачі надавали пояснення, що фізично не мається можливості перевірити всі реквізити всіх шляхових листів. А отже, фактично підтвердили, що такого контролю належним чином не здійснювали, що в подальшому підтвердилось в ході службового розслідування за даними системи УАТ.

Крім того, з пояснень самих же позивачів слідує, що в цю систему ними вносились неперевірені дані, які їм надавав начальник відділу департаменту транспортного забезпечення ОСОБА_4, з чого вбачається, що свої обов»язки з контролю за кількістю витраченого товариством на виробничу діяльність палива позивачі виконували неналежним чином, адже і інформацію начальника слід було вносити до системи УАТ відповідно до перевіреної документації.

Згідно з висновками службового розслідування, зафіксованими в звіті, до системи УАТ вносилися відомості про витрати палива за чеками, паливо за якими не використовувалося у виробничій діяльності товариства. Із посиланням на паливну картку № НОМЕР_1 до УАТ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внесені відомості щодо витрат палива автотранспортним засобом - автомобілем Шкода А5, д.н. НОМЕР_2, який з лютого 2015 року був несправним та у діяльності товариства не використовувався. Також, до УАТ позивачами вносились відомості щодо витрат палива за чеками, наданими працівником ОСОБА_6, який на час здійснення цих витрат не працював водієм у товаристві, будучи звільненим 20.03.2015р. ( а.с. 63).

Водії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 надавали пояснення, що вони не отримували паливну картку № НОМЕР_1 для заправки автотранспорту та не керували автомобілем Шкода А5, д.н. НОМЕР_2, з березня 2015 року, оскільки він несправний.

Розмір сплаченої товариством суми 202489,84 грн. за невикористане у виробничій діяльності пальне встановлено за сукупними даними програми УАТ та бухгалтерської документації, складеної на підставі обліку палива, здійсненого диспетчерами ( а.с. 61-62, 64-83).

Таким чином, за даними службового розслідування, яке базується на сукупності бухгалтерської документації, даних програми УАТ, особистих пояснень позивачів та пояснень свідків, а не лише з показів свідків, як вважав суд, беззаперечно встановлено факти внесення позивачами до системи УАТ викривленої інформації, що згодом призвело до необґрунтованих витрат товариства у вигляді оплати палива, яке було отримано за карткою № НОМЕР_1 протягом періоду з вересня 2014р. по серпень 2015р. включно, але не використовувалось у господарській діяльності товариства.

Тому порушення позивачами своїх посадових інструкцій в частині здійснення належного контролю витрат палива транспортними засобами товариства та внесення ними недостовірних даних до системи УАТ, які були виявлені в ході службового розслідування, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

В цьому сенсі є неправомірними висновки суду про те, що позивачі були притягнуті до дисциплінарного стягнення без належного встановлення їхньої вини та лише на підставі інформації про спотворення відповідальними особами даних про роботу автомобілів товариства. Так, базовими даними при службовому розслідування слугували саме дані програми УАТ, в яку тільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вносили відомості як диспетчера департаменту з транспортного обслуговування.

Витягом з вказаної програми, наявним у матеріалах справи, підтверджується, що всі знайдені недостовірні дані були внесені до системи УАТ саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Т.М. ( а.с. 61-62).

Що стосується визначення судом як дисциплінарного проступку факту неправомірної реалізації паливно-мастильних матеріалів для власного збагачення на суму 202489,84 грн., то цей факт в наказі зазначено не як дисциплінарний проступок, за який оголошено догану, а як обставина для здійснення перевірки правоохоронними органами на предмет виявлення кримінально караного діяння.

Задовольняючи позов, суд послався також на те, що позивачі не є матеріально відповідальними особами, а тому їх робота не пов»язана з обліком товарно-матеріальних цінностей, але, на думку суду, в наказі встановлено протилежне. Також суд зазначав, що наказ містить лише загальні фрази та не розкриває змісту обставин, за яких здійснено порушення.

Проте такі висновки суду є хибними, оскільки позивачі здійснюють лише документальний облік палива, а не отримують його самі під звіт, що не є підставою для звільнення їх від дисциплінарної відповідальності за неналежне здійснення контролю за паливом по документам. А наказ стисло передає всі висновки службового розслідування та містить кваліфікацію порушень позивачів з точки зору невиконання ними своїх обов»язків за посадовими інструкціями.

В той же час, для вирішення цього трудового спору не має правового значення, що наказ не містить відомостей, хто саме здійснив розкрадання палива, яким способом, на підставі яких документів і коли, оскільки вказані обставини є предметом розслідування у кримінальному провадженні, а в наказі лише наголошується на тому, що виявлені факти підлягають перевірці на предмет наявності ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Перевіривши дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, колегія встановила, що дисциплінарні проступки було виявлено в ході проведення службового розслідування, яке закінчилось складанням звіту про результати службового розслідування 24.11.2015р.

Дії позивачів з порушення вимог посадових інструкцій вчинялись ними протягом періоду з серпня 2014р. по серпень 2015р. Проте в межі шестимісячного строку з моменту скоєння діяння, що підпадає під ознаки дисциплінарного проступку, входить період з 24 травня 2015р. по серпень 2015р., який згідно з Вигрузкою з програми УАТ містить 45 записів з недостовірними даними, в т.ч. щодо витрат палива на 14 виїздів автомобілю Шкода 5, який є несправним та виїзди не здійснює. З цих недостовірних записів 34 внесено до системи УАТ ОСОБА_2, а 11 записів ОСОБА_3 ( а.с. 61-62).

Отже, період з 24 травня 2015р. по серпень 2015р. включно містить достатню кількість порушень позивачами вимог посадових інструкцій щодо нездійснення належного контролю витрат палива та внесення недостовірних відомостей до програми УАТ, щоб застосувати до позивачів дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

З матеріалів справи видно, що товариство ознайомило позивачів із наказом № 48-ОК, але останні не побажали розписатись за ознайомлення з ним, тому відповідачем був складений відповідний акт на підтвердження вказаної відмови. Проте позивачам не було відмовлено в наданні копії наказу, яку вони додали до позовної заяви. Тому порушення товариством прав позивачів на ознайомлення з наказом не встановлено.

Зважаючи на вказані обставини, колегія визнає апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою, у зв»язку з чим у відповідності до вимог п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 88 ЦПК України позивачі звільнені від сплати судового збору, тому витрачені відповідачем кошти на подання апеляційної скарги покладаються на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2016 року у цій справі скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 В»ячеславовича, ОСОБА_3 про скасування наказу № 48-ОД від 24 листопада 2015р. в частині оголошення їм догани відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Савченко О.В.

ОСОБА_12