Ухвала суду № 62554062, 08.11.2016, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2806/16-ц

08.11.2016

2/328/1313/16

УХВАЛА

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого суді ОСОБА_1, секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_5

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 районної ради до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, про витребування майна з незаконного володіння набувача, визнання права власності,-

встановив:

До Токмацького районного суду Запорізької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_4 районної ради до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, про витребування майна з незаконного володіння набувача, визнання права власності. Представник позивача в позові просить: визнати право спільної сумісної власності територіальних громад сіл, м. Молочанськ Токмацького району в особі ОСОБА_4 районної ради на будівлю по вул. Революційній, 55Р, м. Токмак; витребувати від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 районної ради та ОСОБА_4 міської ради нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою вул. Революційна, 55P/1, м. Токмак; витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 районної ради та ОСОБА_4 міської ради нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою вул. Революційна, 55Р/2, м. Токмак.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 05.08.2016 року відкрите провадження у справі.

17.08.2016 року відповідачем ОСОБА_6 подана апеляційна скарга на вищезазначену ухвалу суду.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.09.2016 року апеляційна скарга ОСОБА_6 повернута до суду першої інстанції для виконання вимог ч.2 ст.293 ЦПК України.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 18.10.2016 року апеляційна скарга повернута ОСОБА_6 та призначене попереднє судове засідання.

В попереднє судове засідання відповідач ОСОБА_6 надала клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду господарським судом, оскільки спірне майно придбане нею як фізичною особою-підприємцем та використовується в підприємницькій діяльності про що надала відповідні письмові докази. Просила вказане клопотання розглядати за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 також надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтувавши його тим, що спірне майно було придбано ним як фізичною особою-підприємцем у ОСОБА_4 міської ради, яка є юридичною особою. Це майно використовувалося та використовується в підприємницькій діяльності, про що надав відповідні письмові докази. В судовому засіданні вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник ОСОБА_4 міської ради також надав до суду клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі, обґрунтувавши його тим, що предметом даного позову є будівля по вул.. Революційній, 55 Р в м. Токмак, на яку право власності у ОСОБА_6 та ОСОБА_3 виникло на підставі договорів купівлі-продажу обєкта комунальної власності, що підлягає продажу шляхом викупу. Дані договори були укладені між ОСОБА_4 міською радою та відповідачем 1 та відповідачем 2, як фізичними особами-підприємцями, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу обєкта комунальної власності, що підлягає продажу шляхом викупу. Вважає що дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому представник відповідача просив закрити провадження у справі.

Представник позивача не заперечував проти закриття провадження у справі та просив вирішити питання про повернення судового збору.

Суд, заслухавши пояснення відповідачів, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи слідує, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є фізичними особами-підприємцями.

Вони набули право власності на спірне нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу об'єктів комунальної власності, укладених з відповідачем ОСОБА_4 міською радою, які є господарськими договорами, адже вони укладені підприємцями ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Предметом даного позову є будівля по вул.. Революційній, 55 Р в м. Токмак, на яку право власності у ОСОБА_6 та ОСОБА_3 виникло на підставі договорів купівлі-продажу обєкта комунальної власності, що підлягає продажу шляхом викупу. Дані договори були укладені між ОСОБА_4 міською радою та відповідачем 1 та відповідачем 2, як фізичними особами-підприємцями, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу обєкта комунальної власності, що підлягає продажу шляхом викупу.

Представник позивача просить визнати право спільної сумісної власності територіальних громад сіл, м. Молочанськ Токмацького району в особі ОСОБА_4 районної ради на будівлю по вул. Революційній, 55Р, м. Токмак; витребувати від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 районної ради та ОСОБА_4 міської ради нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою вул. Революційна, 55P/1, м. Токмак; витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 районної ради та ОСОБА_4 міської ради нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою вул. Революційна, 55Р/2, м. Токмак.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам надані наступні розяснення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, повязаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 16 ГПК України передбачено виключну підсудність справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» розяснене наступне. З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Склад учасників цього спору відповідає приписам ст.1 ГПК України.

Спірне майно придбане відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 як фізичними особами-підприємцями та використовується ними в підприємницькій діяльності.

В пункті 20.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Також за правилами статті 16 ГПК визначається підсудність справ у спорах про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, шляхом визнання права власності на це майно.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Враховуючи те, що відповідачі - субєкти господарювання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 набули право власності на спірне нерухоме майно на підставі господарських договорів купівлі-продажу обєкту комунальної власності, спірне майно використовується ними в підприємницькій діяльності, а тому справа повинна розглядатися господарським судом.

В даному випадку відкрито провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 206 ЦПК України передбачено наслідки закриття провадження у справі. Так, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що спір належить до юрисдикції господарських судів і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити.

Представником позивача заявлено клопотання про повернення судового збору.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що спір належить до юрисдикції господарських судів і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю, а тому і судовий збір підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 205, 206, 210 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

ухвалив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 районної ради до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, про витребування майна з незаконного володіння набувача, визнання права власності закрити у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розяснити ОСОБА_4 районній раді її право на звернення з цим позовом до Господарського суду Запорізької області.

Зобовязати ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України Запорізької області, код ЄДРПОУ 37942194, з р/р 31214206700014, МФО 813015, повернути сплачену суму судового збору в розмірі 4134,00 грн., згідно платіжного доручення № 170 від 22 липня 2016 року, позивачу ОСОБА_4 районній раді, адреса: м. Токмак, вул. Центральна (змінена Революційна) буд. 45, код платника 20509266.

Ухвала може бути оскаржена в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: