Ухвала суду № 62554041, 07.11.2016, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1479/16-цр.

Провадження № 2/326/563/2016

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 листопада 2016 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Чапланова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області про стягнення компенсації за витрати на проживання під час проходження інтернатури, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області про стягнення компенсації за витрати на проживання під час проходження інтернатури. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в періоди з 02.09.2013 року по 28.02.2014 року та з 02.02.2015 року по 30.06.2015 року він проходив очну частину інтернатури в Запорізькому державному медичному університеті.

Під час проходження інтернатури він з 02.09.2013 року по 28.02.2014 року проживав у гуртожитку № 2 ЗДМУ в м. Запоріжжі, а з 02.02.2015 року по 30.06.2015 року проживав у гуртожитку будівельного коледжу в м. Запоріжжі, оплачуючи проживання за власні кошти.

Після закінчення інтернатури він звернувся до бухгалтерії КП «Приморська центральна районна лікарня», заповнив звіти про використання коштів, надавши до них відповідні первинні документи, які були прийняті в повному обсязі бухгалтером. Проте, кошти витрачені ним на проживання у гуртожитку під час проходження інтернатури, йому повернуті не були і йому про це не повідомили, а коли він повторно звернувся до бухгалтерії, головний бухгалтер йому грубо відмовила щодо цієї виплати без пояснення поважної причини.

З цього приводу він звернувся з листом до КП «Приморська центральна районна лікарня», в якому просив пояснити причину невиплати належних йому коштів. У відповіді № 1079 від 08.07.2016 року йому було розяснено, що витрати на проживання лікарів-інтернів у гуртожитку не відшкодовуються на основі викривленого тлумачення законодавства. До відповіді було додано ксерокопії звітів про використання коштів, але вони були заповнені не ним, там були відсутні записи про надання ним документів щодо витрат на проживання, а підписи зроблені не його рукою, що можна віднести до службового підроблення.

Після цього, ним було направлено листа до Державної фінансової інспекції України в Запорізькій області, де були викладені обставини його справи. У відповіді від 22.07.2016 року йому пояснили про те, що він має право на таке відшкодування, та запропонували звернутись до Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації.

Ним було направлено листа до Департаменту охорони здоровя Запорізької обласної державної адміністрації. У відповіді від 09.08.2016 року йому знову було вказано на те, що він має право на відшкодування згідно закону, але для його реалізації має звернутись до суду.

Також ним було направлено листа з проханням про розяснення його прав у цій справі до Бердянського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У відповіді було підтверджено те, що він має право на відшкодування витрат на проживання у гуртожитку.

Проте прийняти до уваги ці листи керівництво КП «Приморська центральна районна лікарня» відмовилось. За весь час трудового спору КП «Приморська центральна районна лікарня» не зробила нічого для вирішення його питання.

Позивач просить зобовязати КП «Приморська центральна районна лікарня» повернути йому витрачені на проживання у гуртожитку під час проходження інтернатури кошти у сумі 2970 грн. 36 коп.

Позовна заява, яка надійшла, не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам закону.

В порушення п. 4 ч. 2 ст. 119 КПК України позовна заява не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору дорівнює - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що на теперішній час складає не менше 551 грн. 20 коп. та не більше 6890 грн.

В теперішній час діють наступні реквізити для оплати судового збору: Код ЄДРПОУ37917236, пункт _____ (вказувати пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору); отримувач коштів УДКСУ у Приморському районі - 22030001; № рахунку 31212206700276; МФО 813015; Код ЄДРПОУ суду - 37306836; КД 22030001 судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

При подачі позовної заяви позивачем не додано до позову квитанцію про сплату судового збору. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у належному розмірі та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, якщо позивача звільнено від сплати судового збору, то надати документ чим це підтверджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Оскільки позовна заява подана з недоліками, їх необхідно усунути, тому позивачу необхідно надати строк для їх усунення, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали, залишивши позов без руху.

Керуючись; ст.ст. 119, 121, 210 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Приморська центральна районна лікарня» Приморської районної ради Запорізької області про стягнення компенсації за витрати на проживання під час проходження інтернатури - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Залишення позовної заяви без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

07.11.2016