Рішення № 62551682, 17.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16135/15-ц

Провадження № 2/761/4631/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Нечипорук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення 3 % річних, інфляційних нарахувань та відсотків за користування коштами, суд

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача на свою користь 56 420 грн 03 коп. - 3 % річних за період прострочення виконання судового рішення з 11.11.2014 року по 01.09.2015 року, 1 337 618 грн 09 коп. інфляційних втрат за період з 11.11.2014 року по 30.06.2015 року та 564 072 грн 85 коп. процентів за користування коштами за період з 24.06.2014 року по 01.09.2015 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2015 року у справі № 761/34621/14-ц з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на користь позивача стягнуто 2 326 928 грн. вкладу за договором банківського вкладу від 13.09.2012 року № 2336, 22 229,25 грн. - 3 % річних, 47 140,84 грн. інфляційних втрат та 232 692,80 грн. пені. У зв'язку із несвоєчасним отриманням грошових коштів по закінченню дії договору строкового банківського вкладу та невиконанням відповідачем вказаного судового рішення, він не зміг своєчасно виконати боргові зобов'язання за договором позики перед ОСОБА_2, у зв'язку з чим змушений був купити 220 тис. доларів США за курсом, який станом на 20.02.2015 року значно зріс порівняно з датою повернення вкладу, внаслідок чого поніс збитки у розмірі 3 527 732 грн 56 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

13.09.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» було укладено договір банківського рахунку фізичної особи № 2336, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу поточний рахунок № 26209001114530 у гривні терміном до

13.09.2013 року, здійснювати його розрахунково-касове обслуговування та забезпечувати збереження коштів позивача на його рахунку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2015 року у справі № 761/34621/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01.04.2015 року, у зв'язку з неповерненням вкладу в обумовлений договором строк з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 стягнуто 2 326 928 грн вкладу за договором банківського вкладу від 13.09.2012 року № 2336, 22 229 грн 25 коп. - 3 % річних, 47 140 грн 84 коп. інфляційних втрат за період з 22.07.2014 року по 10.11.2014 року та 232 692 грн 80 коп. пені.

Позивач звернувся до суду із відповідним позовом, який рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2015 року був задоволений частково, стягнуто з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 56 420 грн 03 коп. - 3 % річних за період прострочення виконання судового рішення з 11.11.2014 року по 01.09.2015 року; 1 109 944 грн 66 коп. інфляційних втрат за період з 11.11.2014 року по 30.06.2015 року та 564 072 грн 85 коп. відсотків за користування коштами в розмірі облікової ставки Національного банку України за період з 24 .06.2015 року по 01.09.2015 року, а всього - 1 730 437 грн 54 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10.11.2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2015 року в частині стягнення 564 072 грн 85 коп. відсотків за користування коштами за період з 24.06.2014 року по 01.09.2015 року змінено, зменшено розмір стягнутих відсотків до 27 728 грн 65 коп., а всього стягнуто з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 1 194 093 грн 34 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 10.02.2016 року скасувала рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 10.11.2015 року в частині вирішення спору про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування коштами, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену ст. 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Із матеріалів справи вбачається, що спір виник у зв'язку з тривалим, на думку позивача, невиконанням рішення суду про стягнення з ПАТ «КБ «Хрещатик» на його користь банківського вкладу та штрафних санкцій.

Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають.

Із матеріалів справи вбачається, що строк дії договору банківського вкладу закінчився та сума вкладу була стягнута рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2015 року у справі № 761/34621/14-ц, то відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання банку перед вкладником за договором банківського вкладу (депозиту) припинились у строк, встановлений договором банківського вкладу.

Закінчення строку дії договору і невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, які встановлені договором чи законом.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу.

Згідно з п. 2.1.5 договору банк зобов'язується в останній робочий день місяця нараховувати проценти на залишки коштів на рахунку відповідно до тарифів банку та зараховувати їх на рахунок.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що тарифи банку та зміни до них розміщуються на дошці об'яв у операційному приміщенні та касі банку.

Отже, 13.09.2012 року між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору банківського рахунку; за користування грошовими коштами, що знаходились на рахунку клієнта, банк повинен був сплатити проценти в розмірі, встановленому цим договором.

Оскільки, спірні правовідносини виникли у процесі виконання рішення, а не на підставі виконання зобов'язань за договором банківського вкладу, вимога позивача про стягнення з банку відсотків, встановлених договором банківського вкладу за період від початку невиконання судового рішення до дня фактичного його виконання, задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що в даному випадку позивач має право на відшкодування заподіяних збитків, але не стягнення процентів за користування банківським вкладом.

Трансформування зобов'язальних правовідносин в охоронні, що регулюються окремими нормами матеріального права, унеможливлює застосування ст.ст. 1058, 1061, 1070 ЦК України, оскільки положення даних статей застосовуються до зобов'язальних правовідносин.

Таким чином, є помилковим висновок позивача щодо нарахування відповідачу процентів до дня фактичного повернення вкладу.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставівикладеного, керуючись ст. ст. 625, 1070 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 213-215, 226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про стягнення 3 % річних, інфляційних нарахувань та відсотків за користування коштами - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: