Ухвала суду № 62551073, 03.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3874/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Воробйова Антона Олександровича про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

02 листопада 2016 року до Дніпровського районного суду м. Києва представником позивача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Воробйовим А.О. було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд: накласти арешт на: АДРЕСА_1 (0,0331 ГА); АДРЕСА_2 (0,0331 ГА); АДРЕСА_3 (0,0331 ГА); АДРЕСА_4 (0,033 ГА); АДРЕСА_5 (0,0275 ГА); АДРЕСА_6 (0,036 ГА); АДРЕСА_7 (0,0233 ГА); АДРЕСА_8 (0,0271 ГА); АДРЕСА_8 (0,0229 ГА) та інше майно, що належить відповідачу на праві власності.

03 листопада 2016 року вказана заява була передана судді Катющенко В.П.

Вивчивши доводи поданої заяви, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи те, що ухвалою суду від 02 листопада 2016 року заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - скасовано та призначено справу до судового розгляду. Крім того, заява про забезпечення доказів не містить відомостей щодо вартості майна, на яке заявник просить суд накласти арешт, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості визначити співмірність заявлених позовних вимог із співмірністю вартості майна на яке заявник просить накласти арешт.

На підставі викладеного приходжу до висновку, що заява представника позивача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Воробйова Антона Олександровича про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 152, 210, 293 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Воробйова Антона Олександровича про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: