Рішення № 62550606, 08.11.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2434/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 53 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

позивача ОСОБА_6

представника позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8

представників відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01.02.2012 року він перебував на посаді директора Іркліївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської області. 23.04.2015 року за результатами діяльності атестаційної комісії II рівня при відділі освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації прийнято рішення, що позивач ОСОБА_6 не відповідає займаній посаді.

Не погоджуючись з рішенням атестаційної комісії позивач подав апеляцію до Департаменту освіти та науки Черкаської обласної державної адміністрації, за результатами якої рішення залишене без змін, а апеляція без задоволення.

14.07.2015 року ОСОБА_6 звільнили з посади директора школи у звязку з невідповідністю займаній посаді.

Уточнивши свої позовні вимоги, позивач просив суд, визнати дії відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації, щодо його звільнення з посади директора Іркліївської загальноосвітньої школи незаконним. Скасувати наказ про звільнення. Поновити його на посаді директора школи та вчителя математики з 14.07.2015 року. Визнати недійсним запис №22 від 14.07.2015 року у вкладці до трудової книжки та зобовязати відповідача внести відповідні виправлення. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток в сумі 5280,59 грн. щомісячно, за час вимушеного прогулу з 14.07.2015 року по день поновлення на робочому місці та за час затримки розрахунку при звільненні та 81562,50 грн. моральної шкоди.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року ОСОБА_6 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до висновку, що внаслідок недостатньої кваліфікації, що підтверджено рішенням атестаційної комісії, ОСОБА_6 не міг належним чином виконувати свої трудові обовязки, а тому він правильно звільнений з роботи. Так як трудові права ОСОБА_6 не порушено, то підстав для поновлення строку звернення до суду не має.

Проте колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що з 01.02.2012 року ОСОБА_6 перебував на посаді директора Іркліївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської області.

23.04.2015 року за результатами діяльності атестаційної комісії II рівня при відділі освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації прийнято

рішення, що ОСОБА_6 не відповідає займаній посаді. Не погоджуючись з рішенням атестаційної комісії позивач подав апеляцію до департаменту освіти та науки Черкаської обласної державної адміністрації, за результатами якої рішення атестаційної комісії залишено без змін, а апеляція ОСОБА_6 без задоволення. Наказом №92-к від 14.07.2015 року по відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації ОСОБА_6 його було звільнено з посади директора школи у звязку з невідповідністю займаній посаді. Підставою для видачі зазначеного наказу є рішення атестаційної комісії 11 рівня (оформленої протоколом №4 від 23.04.2015 року), рішення атестаційної комісії 111 рівня (оформленої протоколом №8 від 18.05.2015 року), наказ департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 21.05.2015 року №99 та згода профспілкового комітету Іркліївської ЗОШ 1-111 ступенів від 27.05 2015 року.

Вважаючи своє звільнення з посади директора школи незаконним та проведеним з порушенням норм трудового законодавства, ОСОБА_6 в місячний термін звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року відмовлено в відкритті провадження ОСОБА_6 у справі за його позовом до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди та розяснено, що даний спір підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства.

28 серпня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Чорнобаївського районного суду з позовом до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Статтями 8, 9 ОСОБА_11 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_11 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_11 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_11 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_11 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 43 ОСОБА_11 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а статтею 55 ОСОБА_11 України передбачено захист прав і свободи громадянина судом.

Оспорюючи своє звільнення з роботи з посади директора школи в звязку з виявленою невідповідністю займаній посаді за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, ОСОБА_6 зазначає, що рішення атестаційної комісії, що явилось підставою для висновків про його невідповідність займаній посаді скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та визнані неправомірними дії атестаційної комісії відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області від 23.04.2015 року щодо атестації директора Іркліївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської області ОСОБА_6

Зазначена постанова набрала чинності 09 лютого 2016 року та на час розгляду справи перебуває в законній силі. Таким чином, підстава для видання наказу про звільнення ОСОБА_6 з роботи з посади директора школи відпала.

Однак суд першої інстанції в порушення вимог статті 212 ЦПК України не дав ніякої оцінки долученій до матеріалів цивільної справи постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, якою визнано неправомірними дії атестаційної комісії відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області від 23.04.2015 року щодо атестації директора Іркліївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської області ОСОБА_6 та скасовано саму постанову атестаційної комісії (а.с. 39-46). Інших підстав невідповідності ОСОБА_6 займаній посаді директора в наказі не зазначено та не надано суду належних та допустимих доказів, що посвідчують дану підставу звільнення.

Порушивши принцип диспозитивності, суд першої інстанції вийшов за межі предмету спору, наказу №92-к від 14.07.2015 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора школи та підстав для обґрунтування даного наказу, що зазначені в самому наказі, та став встановлювати обставини, що повязують весь період роботи ОСОБА_6 на посаді директора школи.

Зробивши невідповідність висновків обставинам справи, суд першої інстанції при наявності скасованого рішення атестаційної комісії, що було підставою для видання наказу про звільнення ОСОБА_6 з посади директора школи, прийшов до помилкового висновку про відсутність порушення трудових прав позивача, так як звільнення ОСОБА_6 з посади директора школи проведено за відсутності правових підстав для звільнення за п. 2 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233, ст. 234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 6 (із змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз'яснено, якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Проте оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Встановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Наказ про звільнення ОСОБА_6 з посади директора школи виданий відділом освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації 14 липня 2015 року. До Чорнобаївського районного суду ОСОБА_6 звернувся з позовом про поновлення на роботі 25 серпня 2015 року, або ж через один місяць та 11 днів після звільнення.

В позовній заяві ОСОБА_6 просить поновити йому строк звернення до суду, оскільки помилково вважаючи що як директор школи від являється посадовою особою і спір про поновлення на роботі повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, він звернувся з відповідним позовом в місячний термін з часу свого звільнення з посади директора школи до суду адміністративної юрисдикції. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року відмовлено в відкритті провадження ОСОБА_6 у справі за його позовом до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди та розяснено, що даний спір підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до поштового конверту копію даної ухвали ОСОБА_6 отримав 21.08.2015 року і вже 25.08.2015 року він звернувся до суду загальної юрисдикції про захист своїх порушених трудових прав.

Суд першої інстанції відмовив в поновленні ОСОБА_6 строку для звернення до суду, вважаючи не порушеними його трудових прав при звільненні з посади директора школи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Встановивши, що при звільненні ОСОБА_6 з посади директора школи були порушені його трудові права та розглядаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, фактично строк звернення до суду було пропущено лише на 11 днів , але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, а саме помилкове звернення до суду неналежної юрисдикції, які зобов'язують з урахуванням норм моралі виявити повагу до працівника та визнати причину пропуску строку для звернення до суду поважною.

За таких обставин клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку для звернення до суду підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції як ухвалене за невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права до скасування та ухвалення нового рішення.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача, доводи сторін та належні та допустимі докази що маються в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 Так як в процесі розгляду справи в суді першої інстанції було надано докази, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, якою визнано неправомірними дії атестаційної комісії відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області від 23.04.2015 року щодо атестації директора Іркліївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської області ОСОБА_6 та скасовано саму постанову атестаційної комісії (а.с. 39-46), то наказ відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації №92-к від 14.07.2015 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора школи підлягає до скасування як незаконний, а ОСОБА_6 підлягає до поновлення на посаді директора Іркліївської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської

області.

ОСОБА_6 з дня звільнення з роботи по час ухвалення судового рішення здійснив вимушений прогул, що становить 15 місяців та 17 робочих днів. Його середньомісячне заробітна плата становить 3479,,28 коп., а середньоденна за один робочий день 183,12 гривень. Таким чином за час вимушеного прогулу відповідач повинен виплатити позивачеві (15 місяців х 3479,28 гривень = 52189,20 гривни; за 17 робочих днів відповідно 3113,24 гривень) всього 55302,24 гривни.

ОСОБА_6 також зазначив, що незаконним звільнення його з посади директора школи йому завдано моральної шкоди. Згідно зі ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачеві, у зв'язку зі звільненням, було завдано моральної школи, оскільки, було порушено його нормальні життєві зв'язки та стосунки з оточуючими людьми, наслідки звільнення відобразилися на здоров'ї позивача, що потребувало проведення відповідного лікування. Однак, з урахуванням ступеню та глибини моральних страждань позивача, характеру протиправних дій роботодавця, керуючись принципом розумності та доцільності, суд вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню і в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5000 грн.

Так як позивачем не надано жодних доказів про те, що він працював на посаді вчителя математики Іркліївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської області та що він відповідачем звільнений з даної посади, то позовні вимоги ОСОБА_6 в цій частини про поновлення його на посаді вчителя математики не підлягають до задоволення.

Пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 визначено порядок визнання недійсним запису про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Так як даний порядок внесення виправлення в трудову книжку вже визначено нормативним актом, то в судовому порядку він не встановлюється, а може бути оскаржена відмова органу або підприємства, організації на здійснення такого виправлення. Тому в задоволення позовних вимог ОСОБА_6 в цій частині також необхідно відмовити.

Незаконність дій відповідача в звільненні позивача полягає в видачі наказу про звільнення. Даний наказ відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації №92-к від 14.07.2015 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора школи підлягає до скасування як незаконний, а тому ще додатково визнавати дії відповідача незаконними відсутні підстави.

Так як апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, то відповідно до частини 3 статті 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати, так як позивач був звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 1820, 96 гривни (1102,40 гривни за задоволені дві немайнові вимоги та 606,32 гривни за задоволену майнову вимогу). Позивачем та його представником не надано суду розрахунок виконаної роботи по наданню правову допомогу та документально не підтверджено в якому розмірі здійснено позивачем витрат на правову допомогу, тому в цій частині вимог ОСОБА_6 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року задоволити частково, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року скасувати.

Ухвали нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Поновити ОСОБА_6 строк звернення до суду.

Скасувати наказ відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації №92-к від 14.07.2015 року «Про звільнення ОСОБА_6О.» як незаконний.

Поновити ОСОБА_6 на посаді директора Іркліївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Чорнобаївської районної ради Черкаської області з 14.07.2015 року.

Стягнути з відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_6 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 55302,24 гривни (пятдесят пять тисяч триста дві гривни 24 коп).

Стягнути з відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 5000 (пять тисяч) гривень.

Стягнути з відділу освіти Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області на користь держави судовий збір в сумі 1820, 96 гривни.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржене до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :