Постанова № 62547220, 31.10.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8271/16-а

Провадження № 2-а/750/747/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року м.Чернігова

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом та просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, стосовно 9844,45 грн. пенсії, яка нараховувалась протягом періоду з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року та виплата якої здійснена 23.06.2016 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, стосовно 9844,45 грн. пенсії, виплата яких здійснена 23.06.2016 року.

В судове засідання сторони не з'явились, у своїх заявах, поданих до суду, просять розглянути справу в їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що з 27 березня 2010 року управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», позивачу призначена пенсія в розмірі 67% від грошового забезпечення.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 року, яка набрала законної сили 29 вересня 2011 року, визнано неправомірними дії головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо розрахунку розміру пенсії позивача без врахування доплати за вислугу 20 і більше років на посадах слідчих, відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України №1592 від 31.12.1996 року та щодо врахування додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці служби та зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням грошового забезпечення, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за останньою штатною посадою на час звільнення, з урахуванням доплати за вислугу 20 і більше років на посадах слідчих, відповідно до передбаченої п.8 постанови Кабінету Міністрів України №1592 від 31.12.1996 року, починаючи з 27.03.2010 року, за вирахуванням вже здійснених виплат.

Але, вищезазначена постанова Деснянського районного суду м.Чернігова відповідачем безпідставно не виконувалась, заборгованість не виплачувалась і поточну пенсію до серпня 2016 року позивач продовжувала отримувати в заниженому розмірі.

Рішенням Європейського суду з прав людини №1270/12 Москаленко та інші проти України від 18.07.2013 року, яке прийнято в тому числі і за заявою позивача, визнано порушення її прав (Статті 6 § 1 Конвенції, статті 13 Конвенції, Статті 1 Протоколу № 1) і зобов'язано Україну сплатити відповідну сатисфакцію та виконати рішення місцевого суду, постановленого на користь позивача, а саме - виконати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 року.

16.08.2013 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП №39414573 з виконання вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини, але Відповідач не виконував рішення національного суду.

26 червня 2014 року Міністерством юстиції України, в рамках виконання вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини, на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 року позивачу була здійснена виплата 75443,49 грн. заборгованості з пенсії, яка нараховувалась Відповідачем щомісяця за період з 27 березня 2010 року по 30 жовтня 2013 року.

У зв'язку з несвоєчасною виплатою 75443,49 грн. пенсії рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року з Відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 9824,33 грн. компенсації втрат доходів та 1169,10 грн. інфляції даної суми.

26 червня 2014 року Міністерством юстиції України, в рамках виконання вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини, на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 року позивачу була здійснена виплата 32346,05 грн. заборгованості з пенсії, яка нараховувалась Відповідачем щомісяця за період з листопада 2013 року по 30 вересня 2015 року.

У зв'язку з несвоєчасною виплатою даних сум пенсії, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.06.2016 року, яка набрала законної сили 14 червня 2016 року, Відповідача зобов'язано здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати стосовно 32436 грн. 05 коп. пенсії, виплата яких здійснена 30.10.2015 року.

23 червня 2016 року Міністерством юстиції України, в рамках виконання вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини, на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 року за наданими Відповідачем даними про нараховані та невиплачені суми пенсії позивачу була здійснена виплата заборгованості в сумі 9844,45 грн.

27 липня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за несвоєчасну виплату 9844,45 грн. пенсії за період з жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, але листом від 05 серпня 2016 року Відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті такої компенсації.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,

звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року N 2050-ІІІ, передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним. органу (особи). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (із змінами), відповідно до якого компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців нарахованих, але своєчасно не виплачених грошових доходів. Нараховується та виплачується сума компенсації у тому самому місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати. а саме: коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 N 28-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485, управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Враховуючи викладене вище, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України,

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, стосовно 9844,45 грн. пенсії, яка нараховувалась протягом періоду з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року та виплата якої здійснена 23.06.2016 року.

Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, стосовно 9844,45 грн. пенсії, виплата яких здійснена 23.06.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку ч. 1 та 2 статті 186 КАС України.

Суддя: