Рішення № 62543485, 08.09.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/496/16-ц

Провадження № 2/645/968/16

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого суддіУльяніч І.В.,

при секретарі Чигринової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який було уточнено в ході розгляду справи, та просив визнати недійсним договір іпотеки від 27.12.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2 Іпотекодавець, передав в іпотеку Іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» (на момент укладення договору АКІБ «УкрСиббанк») нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (на момент укладення договору АДРЕСА_2), який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 9277.

При цьому позивач посилається на те, що між ПАТ «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 26.12.2007 року було укладено договір споживчого кредиту № 11278619000, за яким ПАТ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_2 кредит на суму 21 000 доларів США, строком до 24.12.2021 року.В забезпечення умов виконання кредитного договору між тими ж сторонами 27.12.2007 року укладеного договір іпотеки, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_3.Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2013р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.09.2015р., у справі за позовом Харківського міжрайонного прокурора, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, договір купівлі-продажу від 27.12.2007 року квартири за адресою: АДРЕСА_4, визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію прав власності на цю квартиру за ОСОБА_2.Право власності на вказану квартиру визнано за позивачем у порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4, померлої 12.01.2008 року.Рішенням Харківської міської ради № 390 від 12.06.2013 «Про зміну та впорядкування адрес обєктам нерухомого майна на території, що включена до меж м. Харкова» адресу вказаної квартири змінено з вул. Ювілейна, 18, смт. Кулиничі, Харківського району, Харківської області на вул. Ювілейна, 8, м. Харків, яка територіально знаходиться на території Фрунзенського району м. Харкова. Позивач звертався до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію права власності за ним на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.Під час розгляду вказаної заяви встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є декілька записів про обтяження вказаного нерухомого майна, та оголошена заборона його відчуження, обєкт обтяження: квартира АДРЕСА_5. Без вирішення питання зняття вказаних обтяжень позивач позбавлений зареєструвати своє право власності.У грудні 2014 року позивач звертався до ПАТ «УкрСиббанк» із заявою про зняття заборон. Листом № 14-11/39173 від 04.12.2014 заявника повідомлено про необхідність з'ясування обставин та повідомлення у разі прийняття рішення.Крім цього, позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ВДВС Харківського РУЮ Харківської області про зобовязання вчинити дії.Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/10573/15 задоволено позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області про зобовязання вчинити дії.За час розгляду вказаного спору судом витребувано копії виконавчого провадження, та отримано копію договору іпотеки, який неможливо прочитати.Тому, позивач вважає, що факт визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.12.2007, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та відповідно скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 відповідає нормам ст.ст. 1, 3, 5, 17 Закону України «Про іпотеку» та відповідно є підставою для визнання недійсним договору іпотеки від 27.12.2007 року.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх з підстав, які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не відомі, заперечень проти позову не надав.

Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» до суду не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не відомі.

Третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 до суду не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач та його представник не заперечували проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 26.12.2007 року укладено договір споживчого кредиту № 11278619000, за яким ПАТ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_2 кредит на суму 21 000 доларів США, строком до 24.12.2021 року.(а.с.97-105)

27.12.2007 року для забезпечення виконання зобов'язання по вказаному договору між тими ж сторонами був укладений іпотечний договір, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_6, посвідчений приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_3 за реєстровим номером № 9277./ а.с. 83-87/

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2013 року,

залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.09.2015 року,у справі за позовом Харківського міжрайонного прокурора, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_7, посвідчений приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_3, за реєстровим номером № 9277 від 27.12.2007, визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію прав власності на цю квартиру за ОСОБА_2.Право власності на вказану квартиру визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4, померлої 12.01.2008 року. Підставами визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири є не відповідність змісту правочину вимогам ст.. 4,10,203 ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, зокрема вчинення правочину без отримання дозволу органу опіки та піклування Кулиничівської селищної ради на продаж квартири, закріпленої за неповнолітнім ОСОБА_1 (а.с.10-14)

Згідно рішення Харківської міської ради № 390 від 12.06.2013 «Про зміну та впорядкування адрес обєктам нерухомого майна на території, що включена до меж м. Харкова» адресу вказаної квартири змінено з вул. Ювілейна, 18, смт. Кулиничі, Харківського району, Харківської області на вул. Ювілейна, 8, м. Харків, яка територіально знаходиться на території Фрунзенського району м. Харкова.(а.с.15).

Згідно рішення від 07.11.2014 року державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та рішення від 18.11.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державним реєстратором, при розгляді заяви позивача про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру, спочатку було зупинено, а в подальшому відмовлено у державній реєстрації права власності, у зв»язку із наявними записами про обтяження об»єкту нерухомого майна. (а.с.16,17)

Відповідно до умов іпотечного договору від 27.12.2007 року Іпотекодавець (відповідач ОСОБА_2К.) у забезпечення виконання зобов'язань передав в іпотеку Банку майнові права на вищевказану квартиру, на час укладання договору, як власник квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.12.2007 року, який в подальшому, згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2013, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.09.2015, визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію прав власності на цю квартиру за ОСОБА_2.Право власності на вказану квартиру визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4, померлої 12.01.2008. (а.с.83-87)

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» - Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до положеньст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Відповідно до положеньст. 6 Закону України "Про іпотеку" - Іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» - іпотека припиняється у разі: визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 203 ЦК Українивстановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Згідно ст. 215,216 ЦК Українивстановлено - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п'ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно пункту 1.4. оспорюваного договору відповідач ОСОБА_2 свідчив, що предмет іпотеки жодним способом не відчужений, у спорі та під арештом не перебуває, укладенням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, в тому числі не порушені права дітей.

Для укладання іпотечного договору від 27 грудня 2007 року була подана нотаріусу довідка від 26 грудня 2007 року, яка видана головою виконкому Кулиничівської селищної ради, відповідно до якої окрім ОСОБА_4, інших зареєстрованих осіб в переданій в іпотеку квартирі за адресою: АДРЕСА_8, немає.

Однак, як встановлено судом з рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2013 року по справі за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи: Кулиничівська селищна рада Харківського району Харківської області, КП «Харкіське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації прав власності, припинення прав власності, визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, судом було встановлено, що рішенням Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області № 536 від 08.12.2006 року влаштовано малолітнього ОСОБА_1 до дитячого будинку сімейного типу сел.. Пісочин. На період перебування малолітнього ОСОБА_1 у дитячому будинку сімейного типу закріплено за ним житло за адресою: АДРЕСА_9 (а.с.10)

Передача квартири, право користування якою зберігає неповнолітня дитина, в іпотеку без отримання на це дозволу органу опіки та піклування є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах обовязок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обовязків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Згідно з положеннями частин четвертої та пятої статті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

В даному випадку правочин має бути визнаний недійсним, так як без попереднього дозволу органу опіки та піклування, при укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири та подальшого укладення іпотечного договору, призвело до порушення права позивача, який на час укладання договору був неповнолітньою дитиною, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав, охоронюваних законом інтересів, порушував гарантії збереження права дитини на житло.

Згідност.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно дост.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідност.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

Як передбачаєст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10, ч.2 ст.27 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Таким чином при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору встановлено наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, та порушення цивільного права позивача, яке полягало в позбавленні його житла.

Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними,у звязку з чим підлягають задоволенню, у зв»язку із невідповідністю іпотечного договору вимогам законодавства.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимогст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,218, 224 ЦПК України, ст.ст.15,16, 203, 215 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УкрСиббанк», третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки від 27.12.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, яким ОСОБА_2 Іпотекодавець, передав в іпотеку Іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» (на момент укладення договору АКІБ «УкрСиббанк») нерухоме майно квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (на момент укладення договору АДРЕСА_2), який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 9277.

Відповідачам, які не приймали участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ І. В. Ульяніч