Ухвала суду № 62542744, 01.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 р.Справа № 640/7503/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О ,

представника позивача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Головченка Є.А.,

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14.09.2016р. по справі № 640/7503/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Харківської міської ради , Адміністрації Київського району Харківської міської ради третя особа ОСОБА_5

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради, Адміністрації Київського району Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_5, в якому просила скасувати постанову адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради № 2/25 від 20.01.2016 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_5 за ст. 150 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу правопорушення та зобов'язати адміністративну комісію Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради притягнути ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи, тому просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст. 289 КУпАП та ст. 99 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску вказаного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З аналізу наведених вище процесуальних норм можна дійти висновку, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня винесення постанови. При цьому, слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності обґрунтованих підстав такий може бути поновлено.

Крім того в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала про залишення адміністративного позову без розгляду постановлена судом першої інстанції у судовому засіданні за участю позивача та його представника. При цьому судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку звернення до суду з урахуванням його прав, а тому суд дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції здійснено висновок про пропуск позивачем строку звернення до суду виходячи з дати отримання позивачем Листа юридичного департаменту міської ради від 04.03.2016 року № 2071/9-16 без з'ясування обставин, які послугували зверненню до суду з вказаним позовом лише 11.05.2016 року.

Так, судовим розглядом встановлено, що постановою адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради від 20.01.2016 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_5 за ст. 150 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Про існування оскаржуваної постанови позивачу стало відомо 05.02.2016 року.

15.02.2016 року ОСОБА_2 оскаржила постанову адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради від 20.01.2016 року до Харківської міської ради.

Листом юридичного департаменту міської ради від 04.03.2016 року № 2071/9-16, який отриманий позивачкою 13.04.2016 року, ОСОБА_2 повідомлено про відсутність правових підстав для перегляду постанови адміністративної комісії Київського району.

19.04.2016 року позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Київського району Харківської міської ради про скасування постанови від 20.01.2016 року №2-25 та визнання дій відповідачів протиправними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п.6 ч.2 ст.108 КАС України.

21.04.2016 року позивач звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом про скасування постанови від 20.01.2016 року №2-25 та визнання дій відповідачів протиправними.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова 29.04.2016 року зазначений адміністративний позов повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений судом строк. Також позивачу роз'яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Як свідчать матеріали справи, копію зазначеної ухвали отримано ОСОБА_2 07.05.2016 року.

11.05.2016 року ОСОБА_2 повторно звернулася до суду з зазначеним позовом.

Одже, суд першої інстанції жодним чином не надав оцінки доводам позивача про поважність пропуску строку, які зводилися того, що він звернувся до суду для оскарження спірної постанови відповідача вчасно, однак з порушенням предметної підсудності. А в подальшому, отримавши рішення окружного адміністративного суду про повернення його адміністративного позову, невідкладно звернувся з позовом до належного суду.

З врахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що причини пропуску строку звернення до суду позивачем є поважними, і не можуть бути перешкодою для судового захисту його порушених прав.

Вказане свідчить, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції передчасно без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про пропуск позивачем строку звернення до суду та поважність причин такого пропуску.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не вірно надано оцінку вимогам та доводам адміністративного позову, що призвело до невірного застосування норм процесуального права та у відповідності до положень ст. 204 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,204 ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14.09.2016р. по справі № 640/7503/16-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради , Адміністрації Київського району Харківської міської ради третя особа ОСОБА_5 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення направити до Київського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2016 р.