Ухвала суду № 62542514, 02.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 1570/4613/2012

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В

- Крусяна А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

30 липня 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі відділ ДВС), в якому просив визнати незаконними дії відповідача в частині відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року по справі №2а/1570/7918/2011 та зобов'язати відкрити виконавче провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець протиправно відмовив у відкритті виконавчого провадження про поновлення на роботі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу з посиланням на ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 10.07.2012 року (ВП№33307078) про відмову у відкритті виконавчого провадження. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, в якій повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 березня 2012 року Одеським окружним адміністративним судом винесена постанова по справі №2а/1570/7918/2011, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені та зобов'язано відповідача - Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря поновити позивача на посаді державного інспектора Відділу державного екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України на посту «Ренійський морський торгівельний порт» Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2010 року по день поновлення на посаді.

25 травня 2012 року позивач отримав виконавчий лист, строк пред'явлення якого до виконання 08.05.2013 року.

07 липня 2012 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області з заявою про прийняття виконавчого листа до примусового виконання.

10 липня 2012 року старшим державним виконавцем винесена постанова ВП №33307078 (а.с.5) про відмову у відкритті виконавчого провадження, через невідповідність виконавчого листа вимогам ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся з позовом до суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у відкритті виконавчого провадження - відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 року постанова Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2012року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012року скасовані та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв'язку тим, що позов пред'явлений до неналежного відповідача.

При новому розгляді справи, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відділ ДВС безпідставно послався на ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі, Закон №606-Х1V, в редакції від 05.07.2012 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України №606-Х1V державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець, на протязі трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.5 зазначеної статті, у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Статтею 26 Закону №606-Х1V визначені підстави для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, частиною 6 якої, зокрема як одна із підстав відмови, зазначена невідповідність виконавчого документа вимогам ст.18 цього закону.

Частиною 2 ст.18 Закону, на яку посилається відповідач в оскаржуваній постанові, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягував, а також визначаються, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист по справі 2а/1570/7918/2011 містить дві вимоги: поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак рішення по даній справі ухвалено на користь одного позивача та щодо одного відповідача, не містить вимоги про передачу будь якого майна, яке перебуває в різних місцях, як вірно зазначено судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, відмова у відкритті виконавчого провадження з посилання на ч.2 ст.18 Закону №606-Х1V є безпідставною.

Доводи апелянта, що стягнення грошових коштів та поновлення на посаді є різним процесуальними за змістом заходами примусового виконання, не підтверджують правомірність прийняття відділом ДВС постанови від 10.07.2012р., оскільки ст.18 Закону № 606-Х1V не передбачає таку підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження.

При цьому, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до ст.19 Закону № 606-Х1V прийняття такого рішення відноситься до виключеної компетенції відповідача та суд не може переймати на себе зазначені повноваження.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян