Ухвала суду № 62542103, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1169/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Велько І.В.,

відповідача - Ананка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року позивач - Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Чернігіврайагролісгосп» (скорочена назва - ДП «Чернігіврайагролісгосп»), звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2016 № 0000952200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження відповідача про ліквідацію компанії «Zortex Business LLP» не є підставою для висновків про відсутність господарської операції з нею позивача, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, суму в розмірі 490 192,00 грн. відповідачем помилково було визначено, як безповоротну фінансову допомогу відповідно до вимог пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а викладені в акті перевірки від 04.03.2016 № 96/22/05389161 висновки про заниження ДП «Чернігіврайагролісгосп» податку на прибуток за 2014 рік в сумі 88 234,00 грн. є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ДП «Чернігіврайагролісгосп» з 30.01.2001 за № 140 перебуває на податковому обліку як платник податків в Чернігівській ОДПІ та є платником податку на додану вартість з 28.06.1997.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.12.2012 серії АА № 818336, основними видами діяльності ДП «Чернігіврайагролісгосп», крім іншого, є: 02.20 Лісозаготівлі; 02.10 Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

На підставі направлень від 16.12.2015 № 803, № 804 та № 805, на підставі наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 15.12.2015 № 565 та вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст._20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України, ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. у справі № 761/30747/15-к від 22.10.2015 про проведення документальної позапланової перевірки ДП «Чернігіврайагролісгосп», працівниками податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного, митного та іншого законодавства при взаємовідносинах з компанією «Zortex Business LLP» за період з 01.01.2013 по 31.03.2015 (а.с. 25 Т.1).

За результатами перевірки складено акт від 29.12.2015 № 3/22/05389161 з додатками (а.с. 26-45 Т.1).

На підставі направлень від 22.02.2016 № 377, № 378, № 379, наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 19.02.2016 № 261 та вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, після розгляду заперечення від 31.12.2015 № 264 (вх. № 8322/10 від 31.12.2015) до Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Чернігіврайагролісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного, митного та іншого законодавства при взаємовідносинах з компанією «Zortex Business LLP» за період з 01.01.2013 по 31.03.2015 від 29.12.2015 № 3/22/05389161, відповіді на заперечення 12.01.2016 № 47/10/25-01-22-04-06 з рішенням про проведення додаткової позапланової перевірки, працівниками податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного, митного та іншого законодавства при взаємовідносинах з компанією «Zortex Business LLP» за період з 01.01.2013 по 31.03.2015 (а.с. 50, 51 Т.1).

За результатами перевірки складено акт від 04.03.2016 № 96/22/05389161 з додатками (а.с. 52-71 Т.1).

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивач оскаржив їх в адміністративному порядку і листом від 21.03.2016 за № 977/10/25-01-22-05-08 ГУ ДФС у Чернігівській області остаточно виклало «Висновок» акту перевірки в такій редакції: в ході проведення перевірки встановлено такі порушення - пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 149.1 ст. 149, п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «Чернігіврайагролісгосп» занижено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 2014 рік, всього в сумі 88 234,00 грн. (а.с. 72-73, 74-75 Т.1).

На підставі акта перевірки від 04.03.2016 № 96/22/05389161 ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2016 № 0000952200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності на суму 110 293,00 грн. (88 234,00 грн. за основним платежем та 22 059,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 24 Т.1).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 07.06.2016 за № 12510/6/99-99-11-01-02-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 80-82 Т.1).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності до пп. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно із пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, тому право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Судом встановлено, що між ДП «Чернігіврайагролісгосп» (продавець) та компанії «Zortex Business LLP» (Англія) (покупець) було укладено контракт від 17.10.2013 № 70 з додатком від 17.10.2013 № 1, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (а.с. 25-28 Т.2).

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 контракту, продавець продав, а покупець купує в якості валютної угоди на умовах FCA-м. Чернігів лісопродукцію, технологічну сировину (ялину), довжиною 3,9 м., 5,9 м.

Об'єм лісопродукції визначається в кубічних метрах. По даному контракту постачається 100 куб.м. технологічної сировини (ялини) (пп. 2.1, 2.2 ст. 2 Контракту).

Відповідно до ст. 3 Контракту вартість лісоматеріалів, які поставляються по даному Контракту, встановлюються за 1 повний кубічний метр і складає: технологічна сировина (ялина) діаметром 18-24 -45 дол. США, технологічна сировина (ялина) діаметром 26 і більше 55 дол.США. У вартість входить оформлення товаросупроводжувальної документації. Вартість може бути змінена за обопільною згодою. Загальна вартість контракту складає орієнтовно 40 000,00 дол.США.

Статтею 4 Контракту передбачено, що сплатою вважається надходження грошових коштів на валютний рахунок продавця. Платником по даному контракту може виступати третя особа.

Термін поставки з 17.10.2013 по 31.12.2014 з правом дострокової поставки і пролонгування по об'єму. Контракт діє до виконання сторонами своїх зобов'язань. Постачання відбувається відповідно до щомісячних заказів покупця, які він направляє продавцю до 10 числа місяця, який передує місяцю відвантаження. Постачання продукції здійснюється автомобільним транспортом. Автотранспортування здійснюється на умовах FCA-м. Чернігів. Експедитор в порту: ПП «Валетта» для подальшої відправки морським транспортом в Китай (ст. 5 Контракту).

На виконання умов договору, відповідно до складених сторонами доповнень до контракту від 14.11.2013 № 1, від 01.10.2014 № 25, від 08.08.2014 № 22-1, від 28.12.2014 № 28, від 28.08.2014 № 23, від 10.09.2014 № 24, від 28.08.2014 № 23, від 08.08.2014 № 22, від 27.06.2014 № 18, від 19.06.2014 № 16, від 12.05.2014 № 17, від 06.05.2014 № 16, від 05.05.2014 № 15, від 15.04.2014 № 14, від 02.04.2014 № 13, від 28.02.2014 № 11, від 28.02.2014 № 10, від 30.01.2014 № 5/1, від 14.02.2014 № 8, від 14.02.2014 №; 7, від 12.02.2014 № 6, від 30.01.2014 № 5 та специфікацій від 14.01.2013 № 1, від 01.10.2014 № 24, від 08.08.2014 № 22-1, від 28.08.2014 № 23, від 10.09.2014 № 24, 28.08.2014 № 23, від 08.08.2014 № 22, від 27.06.2014 № 18, від 12.05.2014 № 17, від 06.05.2014 № 15, від 05.05.2014 № 15, від 15.04.2014 № 14, від 02.04.2014 № 13, від 28.02.32014 № 11, від 28.02.2014 № 10, від 30.01.2014 № 5/1, від 14.02.2014 № 8, від 14.02.2014 № 7, від 12.02.2014 № 6, від 30.01.2014 № 5 ДП «Чернігіврайагролісгосп» було відвантажено компанії «Zortex Business LLP» (Англія) лісопродукцію, а саме: сосну та березу, про що позивачем сформовано та завірено печаткою відповідні відвантажувальні специфікації (а.с. 149-227 Т.1, 29-70 Т.2).

В подальшому, вищезазначену лісопродукцію було перевезено до м. Одеса та м. Іллічівськ, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 84-158 Т.2).

Факт експорту товару до Китаю підтверджується митними деклараціями (форма МД-2) (а.с. 228-250 Т.1, 1-24 Т.2).

Отримання ДП «Чернігіврайагролісгосп» від компанії «Zortex Business LLP» (Англія) коштів за відвантажену лісопродукцію підтверджується копіями виписок з банківських рахунків позивача із філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернігів, та Експортно-імпортного банку (а.с. 70-83 Т.2).

На суму податкових зобов'язань позивачем сформовано та виписано податкову накладну на суму 51 796,88 грн. (а.с. 159 Т.2).

Здійснена господарська операція належним чином відображена ДП «Чернігіврайагролісгосп» в податковому обліку, зокрема, в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік в рядку 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» було включено реалізацію продукції компанії «Zortex Business LLP», в тому числі, і на суму 490 192,00 грн., отриману за період з 28.07.2014 по 22.10.2014, та відповідно нараховано податок на прибуток (а.с. 97-98 Т.1).

Водночас, податковий орган за результатами проведеної перевірки дійшов висновку про безпідставність формування ДП «Чернігіврайагролісгосп» валових витрат у зв'язку із тим, що компанія «Zortex Business LLP», (Великобританія) з 15.07.2014 ліквідована. Доказом такого твердження, на його думку, є лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «Zortex Business LLP», у якому вказано, що зазначену компанію ліквідовано 15.07.2014 державним реєстром, оскільки компанія не була діюча, а також інформація з офіційного сайту Великобританії (companieshouse.gov.uk) про ліквідацію зазначеної компанії з 15.07.2014 (а.с. 125-132 Т.1).

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі наголошує, що в результаті обшуку офісного приміщення ТОВ «Авіатехпостачання» були вилучені чернові записи, документація, комп'ютерна техніка. За результатми проведеної технологічної комп'ютерно-технічної експертизи встановлено, що вилучені під час обшуку носії інформації містять в електронному вигляді документи господарської діяльності, у т.ч. компанії «Zortex Business LLP» із сканованими печатками та підписами службової особи нерезидента.

Службові особи лісогосподарських підприємств дали свідчення відносно працівників ТОВ «Авіатехпостачання», що при узгодженні умов укладення контракту та доповнень до нього, перевезення лісоматеріалів та вирішення фінансових питань, останні представлялись представниками компанії «Zortex Business LLP».

За таких умов, відповідач наполягає на тому, що позивачем занижено показники задекларованих у рядку 03 Декларації «Інші доходи» у зв'язку з тим, що підприємство не включило до доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування за 2014 рік, суму безповоротної фінансової допомоги від невідомого нерезидента всього в сумі 490 192 грн.

Однак, позивач вказує про безпідставність такого твердження, оскільки компанія «Zortex Business LLP» ліквідована не була, відбулась лише зміна її реєстраційної адреси в межах однієї країни. Так, відповідно до Протоколу зборів партнерів компанії «Zortex Business LLP» від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об'єднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom.

Статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

4) виконання судових доручень;

5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право», цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 25 того ж Закону, особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно із п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 для цілей цієї конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом 1 ст. 3 вищевказаної статті Конвенції визначено, що термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого королівства. Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Згідно із п. 103.5 ст. 103 Податкового кодексу України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 7 ст. 24 Закону України від 15.05.2003 № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

Згідно п. 6 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Проаналізувавши наведені норми, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «Zortex Business LLP» та на інформацію із сайту Великобританії (companieshouse.gov.uk) як на доказ ліквідації компанії «Zortex Business LLP» 15.07.2014 є необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції та одночасно зазначає наступне.

Факт реального постачання товару відповідно до контракту від 17.10.2013 № 70 підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає жодних правових підстав для визнання вказаних документів недостовірними.

Як правильно зауважено судом першої інстанції, про правомірність взаємовідносин із компанією «Zortex Business LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 цю компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «Zortex Business LLP» як до, так і після 15.07.2014, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями вантажно-митних декларацій.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що твердження відповідача про ліквідацію компанії «Zortex Business LLP» не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, суму в розмірі 490 192,00 грн. відповідачем помилково було визначено, як безповоротну фінансову допомогу відповідно до вимог пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а викладені в акті перевірки від 04.03.2016 № 96/22/05389161 висновки про заниження ДП «Чернігіврайагролісгосп» податку на прибуток за 2014 рік в сумі 88 234,00 грн. є необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на матеріали обшуків та експертиз, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності має доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

У відповідності до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена ч. 4 ст. 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатись як обов'язкові відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Таким чином, не можна вважати матеріали кримінального провадження, не закінчені обвинувальним вироком порушеного відносно третіх осіб, належним доказом отримання позивачем безповоротної допомоги у цій адміністративній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі невідворотності настання визначено законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, оскільки, підтверджено правомірність формування позивачем валових витрат при визначенні податку на прибуток, на підставі належним чином оформлених первинних документів, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 24.03.2016 № 0000952200 підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 08.11.2016 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.